Подорож у серце Скіфії

Мандри Нікопольщиною

Подорож у серце Скіфії

Нікопольщина –не тільки батьківщина п’яти Запорізьких січей, а й справжнє серце Скіфії! Сотні курганів тут донині нагадують про славетних степовиків, лишилися на згадку нащадкам й старовинні водоспади. В рамках історико-культурологічного фестивалю «Серце великої Скіфії» журналісти Дніпропетровщини познайомитись з туристичним родзинками Нікопольщини та земель м. Покров(Орджонікідзе)

Останній курган Мозолевського

Туристичним автобусом прямуємо на зустріч зі скіфськими курганами, їх в Нікопьщині - сотні. Та й не дивно. Священна земля Геррос, яку Геродот вважав найвідомішим з усіх скіфських місць, знаходиться саме на території сучасного Нікопольського району та колишнього Орджонікідзе. Неспішно їдемо повз мальовничі степи, уважно слухаємо розповідь гіда про скіфів, їх кургани. З неї довідуємося, що скіфи ховали царів з усіма почестями, от і кургани зводили доволі майстерно. Інколи підземелля гробниць досягало протяжності до 10 м, а то й більше. Найвеличнішими були царські кургани, висота їх сягала 18-22м.

Розповідь перериває зупинка – прямуємо на зустріч з скіфським курганом, який останнім у своєму житті випало досліджувати археологу Борису Мозолевському. Це «Соболева Могила». Вона має доволі сучасний вигляд: до кургану ведуть мощені плити, на верх – цементовані сходинки. На могилі височіє монументальна голова воїна у шоломі. Можна подумати що то статуя скіфа, одначе екскурсовод розчаровує: «Насправді статуя, як і назва самої могили – радянського періоду, на честь командира Червоної армії Д. С. Соболева який був похований в цьому кургані у роки громадянської війни». Згодом Соболева перепоховали, однак назва та монумент –збереглися. Та, чесно кажучи, голова камінного воїна в шоломі, – дуже зручно вмостилася на могилі: мов справжній скіф з кургану визирає! Та Соболева могила стала фатальною для археолога Бориса Мозолевського. Після завершення розкопок відомий археолог тяжко захворів, згодом - помер. Чи то через випадковість  чи справді під впливом містичних обставин, під час експедиції вмерла ще одна людина, водій бульдозера.

Що ж то за могила така моторошна? Справа втому, що під час розкопок Борис Мозолевський розкрив гробницю жерця-енареєя ,- згідно з переказами, одного з покараних богинею Астартою за розграбування її святилища. Археологи ж не раз помічали, що розкопка поховань енареїв тягне за собою цілу низку смертей! От після цього й вір, що археологія – наука безпечна!

Чумацькою дорогою

Поспішаємо на Токівські(Шолоховські) водоспади. Кажуть, що це єдиний степовий водоспад в світі! Нажаль, чим ближче дорога до водоспадів, - тим менш придатною до подорожі на авто вона стає. Але ж поруч Токівських ведеться досі розробка гранітів! От тільки ці природні багатства якось не відзначається ані на заможності селища тутешнього, ані на ремонті доріг. Та нас не лякають ані розбиті дороги, ані пів метрові ями, залиті водою! Наша мета – унікальні водоспади! Вони зазивають до себе ще здаля: шумом води, райдугою, що сяє над водою, клекотом чайок, що кружляють у пінній марі.

Загалом Шолоховські перемінливі характером юна красуня: спочатку річка Кам’янка тече тиха. Та от, за поворотом, стає зовсім іншою: прискорює рух та між порогів, утворюючи близько восьми міні-водоспадів, з клекотом і шипінням, спадає у колодязь, і тут – заспокоюється, наче потрапивши у обійми коханого.

За легендою, камені порогів утворилися з намиста скіфської принцеси, що кинула його в річку, тікаючи від ворогів. Намистини перетворилися в камені, що й зупинили ворогів. Так чи ні, та ці водоспади полюбляли скіфи, вважали їх священними. От і козаки мали тут зимівники, зокрема тут був зимівник Калнишевського. Про це нині нагадує плита з хрестом, на ній зображено козака. Досі ходять легенди, що десь тут, біля водоспадів, знаменитий отаман Петро Калнишевський, сховав свої скарби - 150 тисяч сріблом. Та не поспішаємо шукати скарбів, бо з розуміємо, що найбільший скарб – краса водоспадів.

Висота кожного - близько метра, але в цілому перепад річки від першого порога до останнього становить аж 6 метрів! Купатися ж у цих водоспадах –справжнє диво. Такого гіднро-масажу вам ніде не зроблять!