АНАЛІЗ СТАТТЕЙ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ІНВАЛІДІВ

Мій власний аналіз щодо прав інвалідів, адже в наш час це дуже актуально.

Проходячи повз велику кількість людей з обмеженими можливостями, я почала багато про це думати та читати. Шукаючи інформацію я натикнулась на статті конвенції про права інвалідів і вони залишили в мені певні враження. Саття преша звучить так: "Мета цієї   Конвенції   полягає   в   заохоченні,  захисті  й забезпеченні повного й рівного здійснення  всіма  інвалідами  всіх  прав   людини  й  основоположних  свобод,  а  також  у  заохоченні поважання притаманного їм достоїнства. До інвалідів   належать   особи   зі   стійкими    фізичними,  психічними,  інтелектуальними або сенсорними порушеннями,  які під час взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати їхній повній  та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими. Мої виснновки такі: "В Україні створені допоміжні прилади та способи допомогти інвалідам. Наприклад: звукові супроводження на вході метро, але все не досконало. Нам є до чого ще йти."Стаття друна звучить так: "Визначення       Для цілей цієї Конвенції:      "спілкування" включає   використання   мов,  текстів,  абетки Брайля,  тактильного  спілкування,  великого   шрифту,   доступних мультимедійних  засобів,  так  само,  як  і друкованих матеріалів, аудіозасобів,  звичайної мови,  читців,  а також підсилювальних  і альтернативних методів,  способів та форматів спілкування, зокрема доступної інформаційно-комунікаційної технології;      "мова" включає  мовленнєві  й  жестові  мови  та  інші  форми немовленнєвих мов;      "дискримінація за   ознакою  інвалідності"  означає  будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або  результатом  якого  є  применшення  або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з  іншими  всіх  прав  людини  й основоположних   свобод  у  політичній,  економічній,  соціальній, культурній,  цивільній чи будь-якій іншій сфері.  Вона включає всі форми   дискримінації,   у   тому   числі   відмову   в  розумному пристосуванні;      "розумне пристосування" означає внесення,  коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не  стають  недомірним  чи  невиправданим  тягарем,  для  цілей забезпечення реалізації або здійснення інвалідами нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод;      "універсальний дизайн" означає дизайн предметів,  обстановок, програм  та  послуг,  покликаний  зробити  їх максимально можливою мірою придатними для використання для всіх людей без  необхідності адаптації  чи  спеціального  дизайну.  "Універсальний  дизайн"  не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп інвалідів, де це  необхідно. "Мої висновки: "Для спілкування з інвалідами в Україні є школи, в яких навчають мові жестів. Є спеціальні прилади. Є книги зі спеціальним шрифтом. Нажаль в Україні все ж таки є дискримінація за ознаками інвалідності. Людей – інвалідів значно виокремлюють, хоча все йде до розвитку допоміжних приладів. Створений «універсальний дизайн» речей, щоб усі групи людей могли ними користуватися."  Стаття третя звучить так: "Загальні принципи       Принципами цієї Конвенції є:      a) повага  до  притаманного людині достоїнства,  її особистої самостійності,   зокрема   свободи   робити   власний   вибір,   і незалежності;      b) недискримінація;      c) повне й ефективне залучення та включення до суспільства;      d) повага   до  особливостей  інвалідів  і  прийняття  їх  як компонента людської різноманітності й частини людства;      e) рівність можливостей;      f) доступність;      g) рівність чоловіків і жінок;      h) повага   до   таких   здібностей   дітей-інвалідів,    які розвиваються,  і  повага  до  права дітей-інвалідів зберігати свою індивідуальність. "Мої висновки: " Знову ж таки, начебто і є все перераховане, але все ж таки відчувається різниця між здоровими людьми та людьми – інвалідами. Дискримінація присутня. Та відношення до інвалідів це вже йде від кожної людини особисто. Кожен сприймає це явище по-різному. Хтось ладен усіма способами допомогти, а хтось намагається уникати контакту з такими людьми."Стаття 5 звучить так: "   Рівність і недискримінація      1. Держави-учасниці визнають,  що всі особи є  рівними  перед законом  і  за  ним та мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації.      2. Держави-учасниці  забороняють  будь-яку  дискримінацію  за ознакою  інвалідності  й гарантують інвалідам рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.      3. Для   заохочення   рівності   й   усунення   дискримінації держави-учасниці  вживають  усіх належних заходів для забезпечення розумного пристосування.      4. Конкретні заходи,  необхідні для прискорення чи досягнення фактичної  рівності  інвалідів,  не  вважаються  дискримінацією. Мої висновки: "В державах – учасницях більш розвинена допомога інвалідам, та наприклад того, що ми вивчали: у США Дж. Буш ввів спеціальний закон, який строго забороняє дискримінацію."Одже, над відношенням та розвитком людей з обмеженими можливостями потрібно ще дуже багато працювати!