Козацькі символи

Козацтво ввійшло в історію як самобутнє, неповторне явище. Воно подарувало нам безліч здобутків, основним з яких є закладення основ майбутньої української державності.

Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах ХІІІст. – монгольській хроніці, датованій 1240 р.

Козацтво – стан вояків-землеробів в Україні 15-18 ст., що виник у процесі боротьби землеробського і кочового населення в зоні т. зв. Великого кордону. Формувалося з представників різних соціальних станів. Протягом другої половини 16 – першої половини 17 ст. відігравало вирішальну роль у господарському освоєнні та обороні від нападів татарського-ногайських орд півдня України.

Одним із основних кроків, які здійснило козацтво - це визначення власної символіки.

Відзнаки, атрибути й символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні в ХV – XVIII ст. називалися клейнодами. До них належали – корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці, тощо. Усі козацькі клейноди зберігались в січовій Покровській церкві, й виносилися тільки за наказом кошового отамана.

Герб Війська Запорозького – постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, - виник у другій половині 16 ст. ей герб уперше було зображено на печатці Війська Запорозького 1595 р., за гетьманування Григорія Лободи. Упродовж існування козацтва цей головний символ залишався незмінним. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на прапорах, портретах, іконах, у рукописах, і друкованих виданнях.

Основним символом на полі бою була корогва, або хоругва. Це прапор, найбільша святиня козацтва. Шили її з найдорожчих тканих та оздоблювали вишивкою та гаптуванням. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії – заступниці козацтва, або козака з шаблею та мушкетом. Траплялися на бойових козацьких прапорах образи святих (напр., архістратига Михаїла), хрести, сонце, місяць, зірки, зброя, звірі. Козацькі прапори були здебільшого блакитного, жовтого, жовто-блакитного, білого, малинового, червоного і чорного кольорів.   Тобто саме з того часу бере свій початок сучасний синьо-жовтий прапор. Кожний колір козацької атрибутики мав певне значення: синій — боротьба за свободу, надія, жовтий — сонце, світло, добробут, праця. 

Найважливішою ознакою влади кошового отамана була булава – палиця з горіхової деревини завдовжки 50-70 см зі срібною чи визолоченою кулею в кінці, яка завжди розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами, перлами та іншим коштовним камінням. Різновидом булави був жезл-пірнач, металева головка з гострими виступами, насадженими на держало, якою володіли курінні отамани.

Ще одним важливим атрибутом був бунчук – древко завдовжки 2-2,5 м, верхівку якого прикрашала кулька  - маковиця, від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки. Вважається, що бунчук – не власне українського походження, а що його українці перейняли від турків.

Символом влади на суді була печатка, якою скріплювалися всі офіційні документи Війська Запорозького, видані Кошем універсали, привілеї, дипломатичне листування. На печатці зображували герб.

Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбиша – литаври. Без ударів довбиша в литаври не можна було скликати січову раду. Куріні отамани носили жезли – перначі.

Національна козацька символіка стала основою нашої української державності. І нам, українцям, нарешті потрібно зрозуміти, що ми, предки славних козаків, маємо не тільки власну неповторну символіку, а й власну історії, власних національних героїв, своє світобачення. Ми окремий, ні від кого незалежний народ.