Матеріальний та духовний світ.
Найяскравішою археологічною
культурою доби енеоліту була Трипільська культура (4-3 тис. до н.е.) Найбільшого розквіту набула між 5500 та 2750 роками до
н. е..
Назва пішла від села
Трипілля на Київщині, поряд із яким Вікентіем Хвойкою у 1893 р. було виявлено першу
пам’ятку цієї культури.
Ареал поширення трипільської
культури сягає 190 тис. кв. км., які нині входять до територій України, Молдови
та Румунії. Лише в Україні знайдено понад 1000 пам’яток.
Поселення трипільців
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522482.jpg?v=635495747980358641)
Поселення трипільців
утворювали гігантські протоміста з населенням майже 15-20 тис. жителів. У часи розквіту культури їй належали найбільші за
розміром поселення у Європі.
Трипільські
селища розташовувалися на високих рівних відкритих місцях поблизу рік, мали
чітке планування, яке прив'язане
до ландшафтних умов і, у більшості випадків, є кільцевим: будинки
розташовувалися одним чи декількома колами, а центр не забудовувався. Безумовно, подібне планування
пов'язане з функцією оборони стада від звірів.
Житла були двох типів –
напівземлянки та наземні, останні є основним елементом забудови. Наземні житла
прямокутні в плані, будувалися з дерева та глини.
Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Гарну уяву про внутрішній інтер'єр будинків, їх конструкцію та
принципи спорудження дають глиняні моделі жител. Заглиблений орнамент і розпис
на моделях свідчать про те, що й реальні житла були прикрашені різними яскравими
візерунками.
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522484.jpg?v=635495748223577848)
Землеробський
характер господарства при екстенсивному його веденні та ріст населення
змушували трипільців переселятися кожні 50-100 років й освоювати землі за
межами корінної території, що й обумовило поступове розширення культури в
напрямку із заходу на схід.
Побут
Трипільці займалися зерновим
землеробством (вирощували пшеницю, ячмінь,
просо, різні бобові). Землю обробляли за допомогою сохи, врожай збирали
серпами з крем’яними лезами, розмелюючи потім зерно ручними кам’яними зернотерками.
З’явилися мідні знаряддя праці при
збереженні домінування кам’яних и крем’яних.
Трипільці
вперше в Україні застосували механічний інструмент – свердло.
Тваринництво було при
селищним - розводили худобу (майже половина від
загальної кількості), свиней, овець, кіз, коней. Крім того, трипільське населення активно займалося полюванням,
рибальством і збиранням. У лісах і гаях, що оточували трипільські
селища, збирали кизил, дику грушу, яблука й вишню. У річках і річкових протоках
ловили рибу.
Ремеслами
трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та
технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво - розписна
плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконаний жовтою, червоною та чорною
фарбами.
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522485.jpg?v=635495748904443748)
Суспільні
відносини
Трипільське
суспільство було конфедерацією племінних
союзів, і в основі суспільного устрою лежали матріархальні, а згодом патріархальні відносини. Зароджувалися міжплемінні об’єднання,
формувалася ієрархічна система родів. Зберігалася велика сім`я, що
складалася з декількох парних сімей як основної суспільно-політичної ланки. Зароджувалися
елементи приватної власності.
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522487.jpg?v=635495749616539631)
Лад
трипільського суспільства був
близький до військової демократії (виникли
військові загони).
Духовна
сфера
У
трипільців панував культ Богині-матері та культ родючості. Матеріалізація
символів відбувалася за допомогою символів добробуту – жіночих статуеток, зображень сонця, місяця, води, глиняні
фігурки тварин, птахів, моделей будинків,
човнів, саней. Статуетки були оздоблені орнаментами та розмальовані, вони мали
культове призначення.
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522488.jpg?v=635495749709897004)
Багату інформацію про духовний світ трипільців містить
орнамент глиняних виробів. Так, тричленна побудова орнаментальних композицій на
стінках багатьох горщиків, можливо, є відображенням триярусної картини світу. У
верхній частині горщика горизонтальною хвилястою лінією зображували воду,
посередині – сонце, місяць, краплі дощу, а в нижній частині – дерева, людей,
тварин.
Культові
обряди та церемонії проводились як у звичайних житлах, так і в спеціальних
святилищах. Одна з таких споруд на поселенні Сабатинівка (басейн Південного
Бугу) являла собою будинок з коридором. У віддаленій від входу частині
приміщення знаходилась піч, біля якої були розставлені зернотерки, глиняні
жіночі статуетки і посуд (в одному з горщиків навіть виявлені кістки бика).
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522490.jpg?v=635495750672640595)
Духовна
діяльність трипільців спрямовувалася передусім на підсилення існуючого
світового ладу і протистояння хаосові.
Феномен трипільської культури полягає в тому, що вона своєрідно поєднала
господарські, фізико-біологічні, антропологічні, етнокультурні та
суспільно-ідеологічні системи стародавніх представників людських суспільств
Півдня, Центру, Сходу та полісся Європи, що належали до кількох антропологічних
та мовних груп, перебували на різних рівнях розвитку.
Але у всякої культури є початок і кінець. Були вони і в Трипілля. З приводу
цього є кілька гіпотез: це і порушення екологічного балансу, що було пов’язано
з екстенсивним веденням господарства, і певне похолодання, і внутрішні
протиріччя, і наслідок експансії агресивних племен, які прийшли з
північного заходу і сходу, та інші причини привели до зникнення трипільської
культури.
Сучасні археологічні дослідження підтверджують, що окремі
елементи трипільської культури (система господарства, топографія поселень,
декоративний розпис будинків, мотиви орнаменту і кераміки та інше) стали невід’ємною
частиною сучасної української культури.
![](http://kor.ill.in.ua/m/610x0/1522493.jpg?v=635495751279027496)
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.