Видавництво «Ярославів Вал» благословило у світ новий роман Івана Корсака «Борозна у чужому полі».
Роман
про славетну родину
Видавництво
«Ярославів Вал» благословило у світ новий роман Івана Корсака «Борозна у чужому
полі».
Це
істинно легендарна родина - братів Тимошенків. Старшого брата Степана
іменують батьком американської прикладної механіки, Володимир
– член уряду Рузвельта, Сергій був
міністром шляхів уряду УНР, в еміграції, мешкаючи у Луцьку, обирався послом і сенатором сейму, а ще
він започатковував модерний український
стиль в архітектурі – в Грузії і Росії, Україні і Польщі, Чехії і Канаді,
Парагваї та Аргентині зводилися будівлі за його проектами; храмів поміж тих
будівель доля значна. А ще Сергіїв син Олександр був головним архітектором
метро в Вашингтоні, зводив хмарочоси в Нью-Йорку, закладав підвалини Товариства
українських інженерів Америки...
Роман “Борозна
у чужому полі» належить до тих творів, про які кажуть: так, це водночас роман про сучасність. Трагічний Другий зимовий
похід розглядається крізь призму неладу, недовіри, а то й драматичного
суперництва та протистояння політиків, що
призвело державу та їх самих до загибелі.
Не
меншої актуальності набуває включення в вітчизняну історіографію імен, які
справедливо належать українській науці, але які «прихватизувати» тужаться
автори російські. Ба, навіть більше, Степана Тимошенка хотіли б виставити
щонайменше малоросом, а як не вдасться, то космополітом, а то й зачислити до
російських шовіністів. Насправді цей славетний вчений ніколи не забував рідного
краю, разом з Володимиром Вернадським так багато зробив для організації Української
академії наук. Доволі показовий епізод відвідин Степаном Тимошенком Центральної
Ради, коли Голубович, тодішній голова Ради Міністрів УНР, провів його в
переповненому залі і знайшов місце поряд з
міністрами. Степан Прокопович деякий час уважно слухав дебати, відвіюючи
та відсіюючи, мов на вітрові, словесну полову. Проблеми були непрості, бо
більшовицький уряд у Петербурзі зовсім непосильні вимоги виставив. Знайомий уже
подавно Володимир Винниченко пропонував деякі корективи у відповідь внести, якесь
«полівіння» зробити. Степан Прокопович потім казав йому, що це нітрохи
більшовиків не влаштує: їм не «полівіння» треба, вони на всю Україну зуб
заточили.
Це
повністю відповідає споминам Тимошенка. А ще… чи не сучасна аж надто його заувага?
Цій
родині не судилося віддати сповна талан свій непересічний рідній землі, але
вони гідно її представляли в близьких і далеких світах.
Новий роман Івана Корсака саме про цю родину.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.