"ШКОЛА УСПІХУ КЛИЧКІВ КРАЩА НА ЗЕМЛІ"-таку мою статтю опублікував журнал

"ШКОЛА УСПІХУ КЛИЧКІВ КРАЩА НА ЗЕМЛІ"-таку мою статтю опублікував журнал "ОБДАРОВАНА ДИТИНА" (для вчителів та батьків

«ШКОЛА УСПІХУ» КЛИЧКІВ-КРАЩА НА ЗЕМЛІ!-стаття під такою назвою вийшла в журналі для тат і мам "ОБДАРОВАНА ДИТИНА"

Принаймні,так думають сотні дітей,вже третій рік поспіль відвідуючи в Бучі,що під Києвом, безкоштовний літній оздоровчий табір знаменитих Віталія і Володимира Кличків. Бо саме в цій школі хлопці і дівчата віком від дванадцяти до чотирнадцяти років можуть зробити ранкову зарядку із легендарними братами-боксерами,і навчитися заспівати разом із Гайтаною чи взяти інтерв»ю у Олександра Пономарьова або навіть у першого президента України Леоніда Кравчука.

Щоб потрапити в «школу успіху», діти мають написати мотиваційний лист,заповнивши нескладну анкету. А потім викладачі цього унікального освітнього проекту проводять телефонну розмову з тими ,хто пройшов перший етап. Наприклад,так про себе написала Валерія Кучугурна : «Мені чотирнадцять років. Я навчаюся в 9-му класі. Вчуся на відмінно. Хочу закінчити школу із золотою медаллю. Я товариська,весела,життєрадісна,люблю знайомитися із новими цікавими людьми. Маю лідерські якості.»І потрапила в літній табір. Щоправда,завдяки лотереї,під час якої її анкету з поміж інших вибрала із заплющеними очима директор фонду братів Кличків Аліна Носенко в прямому ефірі телеканалу «Студія 1+1».Інші понад 160 учасників клубу були обрані із понад 3000 надісланих анкет.

Дуже важливо,як зазначається в умовах прийому до школи, » щоб до неї претендували саме « майбутні лідери та успішні особистості, які ефективно застосовуватимуть знання та навички, отримані під час захоплюючих пригод у літній школі».

На питання,як прийшла ідея створення «школи успіху»,Віталій Кличко зазвичай відповідає : «Спорт і творчість мають силу змінити світ на краще-так зазначає знаменита американська крилата фраза!Вони змінили моє життя. І обов»язково допоможуть дітям,яких ми відволікаємо від вулиці влітку. Бо вона ,на превеликий жаль,несе молодим кримінал,алкоголь та нікотин.

А ми хлопцям і дівчатам даємо змогу гармонійно розвиватися і вчитися реалізовувати себе в житті. Можливо,хтось із них після закінчення нашої школи і не стане великим спортсменом або світовою знаменитістю,але він отримає в ній потужний поштовх для реалізації своєї мети. Бо якщо ти навіть найкращий спортсмен для мами і тата або друзів,то вже станеш здоровою та успішною людиною .»

А здоров»я- фундамент будь чого. Бо за даними Віталія Кличка,майже 9-ть із 10-ти хлопчаків та дівчаток за загальновизнаними критеріями не є здоровими дітьми. І ця сумна статистика може лише погіршитись в умовах,коли в школах скорочується кількість уроків фізкультури ще й внаслідок поодиноких летальних випадків,а зарплати вчителів загальноосвітніх шкіл є мізерними.

Це була наша з Віталієм ідея,-підтверджує Володимир Кличко. Проект постійно розвивається, удосконалюється завдяки чудовому колективу педагогів, тренерів, психологів, які рпрацюють з дітьми. Всі вони креативно думають. Для дітлахів- це чудова можливість навчитися чомусь новому, втілити в життя свої проекти, реалізувати таланти в різних галузях.

У нас такої можливості в свій час не було. Так, ми їздили в табори на берегах Азовського та Чорного морів, але там було нудно — режим. Діти розважали самі себе.

Освітньо-оздоровча ж програма братів Кличків пропонує навчання в десяти напрямках,які найбільше подобаються дітям. Це кулінарія і майстрування та handmade,музика та гра на інструментах і космос та астрономія,мистецтво танцю та театру і кіно,фото та природа і екологія,IT та ігри , журналістика і комунікації. Вихователі,яких тут називають ідейними «гуру» і лише на ім»я,підходять до дітей по-особливому. Так,ідейний гуру з космосу та астрономії Юрій заявив,що він прагнув у хлопців та дівчат запалити інтерес до науки. А гуру з екології Антоніна освоїла з дітьми насичену програму в сферах ботаніки,орнітології та збереження ресурсів. А гуру з ігор та IT Василь підсумував:

-Я в таборі лише для того,щоб допомогти дітям реалізуватися. Діти –наше майбутнє!І якщо і робити інвестиції,то лише в них.

Унікальною подією для дітлахів були візити до них справжніх «зірок». зірок. Приміром, телеведучих Григорія Решетника та Каті Осадчої,спортивного оглядача газети «Факти» Олени Драги та представника фан-клубу братів Кличків Миколи Федоренка.

Ну а святом на все життя для дітлахів стають зустрічі із самими братами Кличками. Особливо залишиться в їхніх серцях зарядка із Віталієм Кличком,якій передувала його веселе спілкування із майбутніми лідерами ,під час якої Віталій навіть згадував як у його дитинстві хлопці вночі мазали дівчат та про інші пригоди під час його з братом відпочинку в літніх таборах. На що діти не могли не поділитися з ним і своїми секретами.

Тож у таборі одразу ж запанувала атмосфера натхнення і позитиву. Мені як гостю одразу впало в око,що діти як мінімум виявилися попереджені про приїзд знаменитого боксера. А це дуже важливо передовсім для самовідчуття хлопчиків та дівчаток. Бо ніколи не забуду,як у дитинстві наш клас повели в міський Палац піонерів на зустріч із земляком-льотчиком космонавтом,Героєм Радянського Союзу Віталієм Жолобовим і вчителю на ходу доводилося підказувати ,які запитання задавати знаменитій людині. Так,мені,почервонілому немов варений рак, довелося запитати,яке хобі у космонавта Віталія Жолобова,а я тоді як і майже всі молодшокласники і слова такого не знав.

І такі випадки ,на превеликий жаль,трапляються і понині. І не лише з дітьми. Так,нас –журналістів і політологів під час одного із прес-турів недавно його організатори привезли в унікальне село і не повідомили,що на зустріч із Героєм України,людиною-легендою у галузі сільського господарства. І коли ми на ходу, ніяковіючи,почали один в одного розпитувати,мовляв, «а хто це за чоловік і що він тут робить»,то можна лише уявити ,у яке незручне становище потрапив і господар і ми-його гості.

Добре підготувався до зарядки і сам Віталій Кличко. Особливо потурбувавшись,щоб вона була абсолютно безпечна. Бо мимохіть допустити випадок,щоб хтось під час зарядки від Кличка «заробив фінгал» під око від сусіда внаслідок того,що не був поставлений від нього на безпечну відстань,зовсім не входило в плани знаменитого спортсмена.

А ще він,на відміну від своїх деяких телевізійних виступів,говорив із дітьми напрочуд весело і доступно:

-Чи всі люблять танцювати?- радісно вигукнув Віталій Кличко.

-Так!- дружньо «заревіли» діти.

- А чи всі люблять рано прокидатися?

-Ні!- відповідь була майже одностайною.

-А чи всі люблять робити зарядку?

- Ні!..Так!-врізнобіч загомоніла малеча.

Тож,підготувавшись ,Віталій Володимирович як добрий фізрук у таборі (і мені колись пощастило ним працювати-АВТ. ) провів зарядку під гарну музику і танці. І вона настільки сподобалась хлопцям та дівчатам,що вони вмовили Віталія провести її вдруге.

А після Віталій співав під гітару і задушевно спілкувався з хлопцями і дівчатами немов із рідними Єгором,Максимом та Лізою. І питання,які цікавили майбутніх лідерів були зовсім різні.

- Якби ви пілотували машину часу,то куди б полетіли?

- Я вже вивчав,що було в минулому. І полетів би до незвіданого-в мабутнє.

- Яку труднощі у вас були на шляху до слави?- запитала одна дівчина.

- Шлях веде не до слави,а до завдань,які перед собою ставиш. А слава і все інше-воно прилипає по дорозі. Коли ти хочеш стати краще і багато для цього стараєшся,воно все автоматично приходить. А труднощі супроводжують кожного. Щодня. Ти прокидаєшся і не хочеш робити зарядку. Тобі треба себе примусити. Ідеш в школу і маєш добитися там найкращих результатів у навчанні. І треба для цього знаходити в собі сили все знову і знову. А іноді,коли сам чогось не можеш,то треба звернутися до тих,хто поруч. Або до тата з мамою. Вони допоможуть завжди.

А невеличка Тетянка навіть сіла високому хлопцю на плечі,щоб спитати у Віталія Володимировича,дивлячись йому в очі:

- Ми прочитали на шпальтах відомого журналу,що ви покинули кар»єру боксера. Чому? І наскільки це правда?

- Мені потрібно буде про це теж прочитати,бо я про це ще також не знаю,-пожартував Віталій Кличко,який тоді,улітку минулого року, і не думав призупиняти підготовку до наступних боїв.-А якщо серйозно,то я звертаюсь до кожного із журналістів. Інколи я читаю «новини» про себе,яких насправді не було. І тому,переконаний,що журналістика повинна бути правдивою. Треба не фантазувати,а писати об»єктивно. Бо справжні журналісти доносять лише правдиву інформацію до людей.

А один із хлопців запитав у Віталія про те,як він зміг після відомої дошкульної поразки знову повернутися на ринг і примусити себе «битися ще краще».

-Для того,щоб вигравати ,треба навчитися програвати. І після поразки я із тренерами та друзями дуже серйозно проаналізував її причини. І все зробив для того,щоб вона не повторилася у майбутньому.

У мене журналісти часто запитують: в чому ваша сила - біцепси, трицепси? Я кажу: сила не в м»язах, сила - в голові. Знгачно важливіше сила думки. Дуже важливо мріяти, вірити в себе і робити в все, щоб мрія стала реальністю”, - підкреслив Віталій Кличко

Він признався, що сам у дитинстві мріяв стати відомим на весь світ: “У мене в кімнаті були плакати із зображенням Мохаммеда Алі, а потім ми стали друзями. У мене був плакат з Арнольдом Шварценеггером, і коли я вже пізніше я потрапив до нього в гості, то побачив, що моя фотографія стоїть у нього вдома. Хтось з вас сказав, що мріє стати таким, як Джим Керрі. Якщо ти працюватимеш і послідовно йтимеш до своєї мети, то Джим Керрі в майбутньому в тебе ще буде просити автограф. Не має нічого неможливого”, - підкреслив суперчемпіон.

Незабутнім виявився і приїзд до школи Володимира Кличка. Під час нього він привітав одного із хлопчаків із днем народження,подарувавши пам»ятний сувенір і був прийнятий гуртківцями-майбутніми космонавтами та астрономами в почесні космонавти,отримавши у подарунок амулет із белемніту. А ще виконав із дітлахами традиційний танок стихій. А головне відповів на найнесподіваніші дитячі запитання . Наприклад,про перше кохання:

-У-у-у!Вона була така незвичайна. Я її запам»ятав на все життя.Її звали Оля. Вона була відмінницею і найгарнішою дівчиною в усій школі. А нас вчилося чоловік з 500.Я був не єдиним,хто в неї закохався. Якось ми із одним хлопцем,який в неї теж був закохався ,посперечалися щодо предмету нашого обожнювання. В результаті суперечки у обох залишилися синці під очима. Ну а Оля відвернулась від нас обох. Це було так прикро.

Або про те,чи часто він пустував у дитинстві.

-Ми з братом виросли в сім»ї військового. Постійно переїжджали. За десять років змінили сім шкіл. Самою цікавою розвагою для нас були вилазки на полігон. Там завжди можна було знайти такі цікаві речі вещи, як патрони, гранати і міни,що не розірвались. Небезпечні іграшки. Але ми тоді ще не розуміли цього.

І ось знайшли ми якось з братом танкову міну — велику, страшну, поїржавілу від часу. Принесли додому. Діло було в Казахстані. А там стільки кавунів, динь! Тато зберігав їх під ліжком. Щоранку діставав кавун або диню і різав нам її на сніданок . Ми вирішили заховати міну в саме, на наш погляд, найнадійніше місце -під ліжком батьків. Ох і дісталось же нам тоді з братом!

Так що цяцінькою я не був, це вже точно. Але батькам за мене не доводилось червоніти. Хоча був один смішний випадок. Я тоді вчився в спортінтернаті на базі Броварського вищого училища фізкультури та спорту. В гуртожитку, де ми мешкали, на першому поверсі в кімнатах поставили грати, щоб хлопці через вікна не лазили. І що ви думаєте? В кімнаті, де я разом із чотирма хлопцями жив, ми грати... підпилили. И вилізали через вікно у двір, щоб таємно попалити. Робили це не раз, доки директор випадково не помітив і не наказав грати заварити.

А було навіть і таке запитання : «Як змінити світ на краще?Що ви нам порадите?»

-Потрібно починати з самого себе. І очікувати від когось позитивних змін не варто. Інакше чекають розчарування. Якось прем»єр-міністр Великобританії Уінстон Черчіль сказав: «Не питай, що може країна зробити для тебе, а зроби щось для країни». Але без знань важко зрозуміти, що ти хочеш досягнути в майбутньому або зараз. І головне — треба бути відкритою людиною, не можна замикатися в собі. Є багато речей,які на перший погляд здаються не особливо цікавими. Але хто знає, пройде час і може статися,що ти будеш займатися саме тією справою яка, тобі не подобалась спочатку.

Я, наприклад, ніколи не мріяв стати спортсменом. Ніколи! А бокс просто боявся. Пам»ятаю, коли піднімався сходами в своєму першому поєдинку на ринг, у мене ноги тремтіли... Але бокс я вже полюбив. За багато що вдячний спорту. Отримав освіту ,вона розширила мій світоглід. Знання — це як гора: чим вище підіймаєшся, тим кращий вид. Багато подорожую, зустрічаюсь з людьми різних віросповідань, світобачень.

Знаєте, в дитинстві, мабуть, раз десять перечитував книгу Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Мене вона потрясла. Ми ж тоді мешкали в Радянському Союзі, виїхати з країни було важко. Для цього треба було бути або політиком, або спортсменом. А мені та-а-а-к хотілось побачити П»ятницю...

Я ніколи не мріяв досягнути великих результатів у боксі — стати чемпіоном Европи, світу чи Олімпійських ігор. Спочатку головною мотивацією для занять спортом для мене була можливість подорожувати , побачити світ. До сих пір це моє хоббі. На питання, де я проводжу більше всього часу, відповідаю: «В літаку».

В 1990-х був дуже популярний кікбоксинг. Віталій добився в цьому виді спорту великих успіхів. Пам»ятаю, приїжджає якось брат з Парижу і представляє : «Ти уявляєш , я став чемпіоном світу!» «Хто — ти? Мій брат — чемпіон світу? Бути такого не може!» — здивувася я. Потім задумався: а хіба я не змогу досягнути такого ж результату, а можливо, і вищого?..

Цікаво,що діти Віталія Кличка тоді ж проводили час в подібному таборі в США,опановуючи мову і він був радий в своїй «Школі Успіху» бачити дітей із Америки та Казахстану, и поділився бажанням запросити в Україну хлопців і дівчат з інших країн:

«В цьому році у нас тут діти із Чикаго, в основному з української діаспори в СШа. Вони гірше говорять українською, ніж по-англійськи, але я впевнений, що навчання мовам— потрібна складова цього этого табору. Впевнений, що якщо так піде, то в наступному році ми будемо залучати також носіїв інших мов: німців, французів».

А ось як оцінюють своє перебування в таборі самі діти. Діана зі студії «Журналістика» вважає : «Я,напевно,стала більш відповідальною. У мене з»явилося більше ідей,бо у школі успіху є багато речей,які сильно надихають!»

З нею згодна і її нова подруга Мирослава : «Я справді навчилася працювати в команді. Тут вдосталь не лише справжніх фахівців,а й таких ровесників,на яких варто рівнятися!»

З ними солідарний і 16-річний волонтер Сашко Янчук : «Я був у школі в минулому році і захотів приїхати сюди знову.Бо це,на мою думку,не простий табір,як комусь може здатися на перший погляд,а унікальний проект,якому не має аналогів не лише в Україні,а й в усьому світі.Бо саме тут діти можуть знайти себе і зрозуміти ,чого вони прагнуть від життя.»

Наостанок Віталій також розповів, що в планах братів розширення табору : “Я впевнений, що кількість дітей, які зможуть відпочити і оздоровитись у нас, зростатиме. Мы вже думаємо над створенням мережі таких таборів. Я дуже задоволений, що проект, який ми реалізуємо, має перспективу. Всі діти, які приїхали в «школу успіху» дуже раді . Їх щасливі очі красномовні за будь-які слова”, - відзначив Віталій Кличко.

Володимир БОНДАРЕНКО,голова ради директорів Інституту політичних та маркетингових досліджень ім.. Тараса Шевченкаф