А пісня лине крізь життя…

Недавно, виступаючи на одному з концертів, я зустрівся з Тернопільським народним аматорським хором імені І. Кобилянського.

А пісня лине крізь життя…

У червні 2013 року цей самобутній колектив відзначив своє 45-тиріччя з дня заснування. З нагоди ювілею аматори виступили перед тернополянами із творчим звітом. Зала Українського дому «Перемога» була переповненою.

Кожна пісня цього хору розповідає про певні події нашого життя. У піснях звучать радощі, мрії, сподівання. Коди глядачі слухали виступ народного хору, в них появлялися сльози радості та приємна усмішка.

 Я замислився над тим, яку силу має пісня, що може об’єднувати людей в одне ціле, поріднити їх упродовж усього буття. Адже люди в залі дуже-дуже різні, вони мають різні думки та погляди на життя і його проблеми.

Та є одне спільне для всіх любителів народної творчості, незалежно від віку, освіти та професії – це пісня. Пісня – то унікальне явище, вияв людської душі. Вона несе радість людям, дарує естетичну насолоду, єднає серця, зцілює людські душі.

Недавно, виступаючи на одному з концертів, я зустрівся з Тернопільським народним аматорським хором імені І. Кобилянського. Дуже радий, що доля  звела мене з таким чудовим колективом. Мені вдалося поспілкуватись із учасниками хору. Вони розповіли цікаві моменти з історії колективу, епізоди з нинішнього життя учасників хору.

 Хор заснував Іван Йосипович Кобилянський у 1968 році при Тернопільському текстильному комбінаті (нині «Текстерно»). За словами старости хору Юрія Ляшука, – це був найкращий керівник у світі.

У травневі дні 1968 року Івана Кобилянського можна було часто бачити серед текстильників безпосередньо на фабриках, у цехах. Після короткого знайомства він запитував: «Співаєте?». Потім призначав зустрічі для прослуховування. Маестро радів, що хоровий колектив добирається чудовий, адже поміж тисяч працюючих було й справді багато Богом обдарованих пісенним талантом хлопців та дівчат.

Перша репетиція відбулася 21 травня 1968 року, і цей день став днем народженням хору і були перші виступи, перші успіхи, але ніколи не було розчарувань, бо в цьому мистецькому колективі підібралися люди, безмежно залюблені в українську пісню, і вони їй ніколи не зраджували. До  того ж, їхні голоси понад чверть століття були осяяні самобутнім талантом хорового диригента, поета, композитора, заслуженого працівника культури України Івана Кобилянського, котрий, маючи, до того неабиякий організаторський хист, завжди знав, як вийти з тієї чи іншої ситуації, любив порядок і був напрочуд компанійською людиною.

Завдяки напруженій творчій праці керівника, а також активній участі у репетиціях співаків та успішним виступам на концертах у 1970 році хор став лауреатом республіканського конкурсу хорових колективів, отримав золоту медаль.

Після тріумфального концерту в 1970-му році в обласній філармонії відомі фахівці хорового співу визнали, що на мистецькому обрії України з’явилася нова яскрава зірка. У цьому ж році колективу присвоїли почесне звання «Народний». Це звання він успішно підтверджував до 2000 року.

Хор щорічно перемагав на міських, обласних, республіканських і всесоюзних оглядах-конкурсах, фестивалях самодіяльного мистецтва. У 1977-му – лауреат I-го всесоюзного огляду художньої самодіяльності – золота медаль. У 1985-му ­­– лауреат всесоюзного огляду художньої самодіяльності на честь 40-ї річниці Перемоги в Другій світовій війні. Основою репертуару тернопільських текстильників були українські народні пісні.

     Загалом за високі досягнення у мистецтві колектив став володарем двох золотих медалей, отримав більше ста різних нагород. Велика копітка робота над репертуаром, над нотною грамотою, сольфеджіо і… дороги. Гастрольні дороги до людей, їх спраглих до пісні сердець, котру хор несе у первозданній своїй красі, надаючи особливого забарвлення і колориту.

Після проголошення Незалежності України, у період національного відродження репертуар хору швидко поповнився стрілецькими, повстанськими піснями, які більшість з учасників знали і раніше, але змушені були тримали в душі, щоб не наразитися на переслідування з боку компартійної влади.

Пісенне мистецтво творчий колектив демонстрував у Росії, Молдові, Білорусі, Прибалтиці, Польщі, двічі в Болгарії, Німеччині, а також у багатьох містах України та області. Колектив є багаторазовим учасником телерадіопередач, лауреатом телетурніру «Сонячні кларнети».

Нині у репертуарі хору – понад 200 творів. Це – українські народні пісні, твори класиків та сучасних композиторів а також пісні засновника колективу поета й композитора Івана Кобилянського.

Після смерті у 1997 році цього маестро керівником і диригентом хору став Ігор Яснюк, який успішно продовжив справу свого попередника.

Згідно з постановою Президії Федерації Професійних спілок України від 29. 07. 1998 року народному аматорському хору  на прохання його учасників з метою увічнення пам’яті Івана Кобилянського присвоєно звання «імені І. Кобилянського».

Економічні негаразди 1990-х років боляче зачепили і народний хор, призвели до його розпаду. Але через кілька років ініціативні аматори вирішили відродити добру славу колективу.  

У хор повернулися колишні його учасники. Колектив очолив керівник і диригент, заслужений працівник культури України Михайло М’якуш. Перший виступ відродженого та оновленого хору тернополяни побачили у серпні 2011 року на відзначенні 25-річчя заснування першого в Україні Співочого поля. Також було підготовлено концертні програми до Шевченківських днів і Дня Незалежності України. А далі концерти: в селищі Черче Івано-Франківської області, присвячений святкуванню 40-річчю від дня народження видатного українського письменника, вченого і громадського діяча Богдана Лепкого, при відкритті в Тернополі пам’ятника на честь проголошення  Незалежності України. Повернено в репертуар пісні, що звучали у виконанні аматорів сцени впродовж 70 – 90-х років, такі як «Галичина», «Літо відзорілося», «Ой на горі на високій», «Чекання» та інші.

У жовтні 2011 року колектив став лауреатом першої премії IV-го Всеукраїнського фестивалю «Червона калина». 26 лютого 2012 року брав участь у II-му Всеукраїнському фестивалі мистецтв «Україна – свята родина».

11 березня 2012 року хор дав повноцінний концерт у Народному домі «Перемога» на честь 198-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.

Тридцять аматорів хорового співу постійно несуть людям красу і принаду української пісні, діляться живою пристрастю перетворень сьогодення. Різножанрові твори натхненно звучать у неповторному виконанні ентузіастів.

Тепер, слухаючи цей колектив, я остаточно переконався, що, співаючи пісні Івана Кобилянського, хористи зберігають про нього добру пам’ять. А з інших творів також черпають і передають слухачам цілющу життєву енергію.

Назар Волянський

м. Тернопіль