Європейський коктейль з італійським акцентом: чого чекати від Антоніо Таяні?

«Складний коктейль із 46 мільйонів людей з різними етнічними та культурними традиціями», - це те, що Антоніо Таяні як Віце-президент Європейської Комісії сказав про Україну в лютому 2014 року.

Зараз, після обрання Таяні новим Президентом Європейського Парламенту, ми маємо європейський коктейль з італійським акцентом (плюс Могеріні), який, поміж іншого, повинен буде мати справу з Брекзитом, міграцією та питаннями, пов’язаними з Україною.

Той факт, що Таяні був одним із найближчих помічників та прес-секретарем Сільвіо Берлусконі, апріорі може викликати занепокоєння з українського боку, враховуючи дружні взаємини між Путіним та Берлусконі (можливо, найтісніші з усіх, які Путін мав із західними політиками, не рахуючи Шредера). Однак треба врахувати, що буде надзвичайно складно просувати інтереси Росії в Європейському Парламенті на шкоду Україні, якщо у нового голови Європарламенту навіть буде таке бажання. Труднощі пов’язані з тим фактом, що Таяні був обраний на основі компромісу між декількома партіями, і він буде змушений враховувати інтереси партій, які його обрали. Більше того, треба підкреслити, що приналежність Таяні до Європейської народної партії (EPP) є міцним якорем на користь України, враховуючи, що канцлер Ангела Меркель де-факто тримає в кулаку ЄНП і встигла себе зарекомендувати як надійний партнер України.

Ключовим питанням щодо України, з яким Антоніо Таяні скоро муситиме мати справу, є лібералізація візового режиму, що є частиною порядку денного наступної сесії Європейського Парламенту. Враховуючи загальну підтримку євродепутатів, позитивне голосування не повинно бути проблемою. Особливо враховуючи той факт, що Таяні як Єврокомісар з питань промисловості та підприємництва разом з тодішнім Комісаром із внутрішніх справ Сесілією Мальмстрем розробили ініціативу ЄС щодо того, як візова політика ЄС могла надати більше шансів для іноземних туристів відвідати Союз, таким чином підтримуючи процес візової лібералізації.

Треба також віддати належне Президенту ЄП Мартіну Шульцу, який скоро піде у відставку, і який, безперечно, був голосом наполегливої підтримки України. Той факт, що Шульц повертається на батьківщину в Німеччину, щоб долучитись до німецької політики, є гарною новиною, особливо якщо підтвердиться інформація, що він може стати наступним Міністром закордонних справ Німеччини. У такому випадку Україна матиме хорошого візаві і в Європейському Парламенті, і в німецькому Міністерстві закордонних справ. З чим я нас і вітаю.