Концепція стримування збройного конфлікту...

Концепція стримування збройного конфлікту шляхом проведення локальних спеціальних операцій із використанням несилових засобів матеріал семінару 21.09.12. №6. Богданович В.Ю., Свида І.Ю., Висідалко А.Л

Відповідальний за розміщення Рубан Володимир.

матеріал семінару 21.09.12. №6  Богданович В.Ю.,доктор технічних наук, професор Свида І.Ю.,,кандидат військових наук, старший науковий співробітник, Висідалко А. Л.

(першоджерело: сайт "Національна безпека" http://nationalsecurity.org.ua/2012/10/1882/ )

Успішне подолання кризових явищ, у яких опинилася Україна, можливе за умов [6]:

забезпечення високого рівня  і якості життя українського суспільства як «суспільства середнього класу»;

реалізації мрії українців про сильну, справедливу й консолідовану демократичну республіку;

входження в число провідної «двадцятки» світу на правах сучасної держави з конкурентною економікою XXI століття;

реалізації європейського вибору.

Реформи «нової хвилі» повинні стати основою для досягнення історичного консенсусу на шляху утвердження України як сучасної демократичної республіки, тому країні потрібні безпека, нові можливості для розвитку, інвестиції й технології.

Опанування нових ринків для наших виробників і експортерів необхідно розглядати як системоутворювальний чинник розвитку національної економіки, а отже, й пріоритетне завдання української зовнішньої політики. У зв’язку з цим головним завданням безпекової політики має стати захист національних інтересів у світі, що змінюється.

Основними інструментами в реалізації цих завдань мають стати:

політика позаблоковості;

використання гарантій безпеки, наданих Україні за добровільну відмову від ядерної зброї;

взаємовигідне стратегічне партнерство;

ефективна співпраця з міжнародними організаціями та союзами на основі балансу інтересів і ін.

Політика позаблоковості та умова достатньої обороноздатності вимагають від нас швидких і рішучих дій щодо розвитку сектору безпеки [6].

Збройні Сили України обмежено готові до виконання завдань за призначенням. Озброєння та військова техніка морально і фізично застаріли, недостатньо фінансується проведення бойової підготовки.

            Необхідні термінові заходи. Серед них:

відновлення ролі Ради національної безпеки і оборони України як центру вироблення політики перетворень у цьому секторі;

зміна підходів до бюджетної політики у сфері національної безпеки і оборони;

            розробка доктринальних основ проведення локальних спеціальних операцій несилового характеру з використанням  арсеналу політико-дипломатичних, розвідувальних, інформаційно-психологічних, міжнародно-правових, економічних та інших засобів впливу на противника, здатних стримувати його войовничі настрої щодо застосування військової сили проти України;

            реформування Збройних сил у напрямі посилення сил стримування та їх готовності до виконання завдань за призначенням. Саме на розвитку цих сил мають бути сконцентровані зусилля, фінансові, матеріальні та інші ресурси.  Нам потрібні потужні Збройні Сили, розвідувальні і контррозвідувальні органи, здатні завчасно виявляти наміри противника щодо застосування сили або силового тиску для реалізації своїх інтересів.

Досвід забезпечення національної безпеки нейтральних держав показує [4], що протидія загрозам воєнного характеру  виглядає найбільш результативною, якщо вона здійснюється сумісними зусиллями силових структур, відомствами, що здійснюють зовнішньополітичну та економічну діяльність, спецслужбами та лобіюється в інформаційному просторі засобами масової інформації, а також забезпечується проведенням спеціальних інформаційних операцій і т.ін.

Процедуру обгрунтування завдань розглянемо на гіпотетичному прикладі усунення або нейтралізації загроз воєнного характеру з боку евентуального противника. Для наочності трирівнева ієрархія оцінювання рівня воєнної небезпеки містить політичну (Sp), економічну (Se), воєнну (Sv) і інформаційну (Si) сфери, рис.1. У виділених сферах вибрані такі показники воєнної небезпеки:

для сфери Sp: f_p1 – спроби втручання у внутрішні справи держави;   f_p2  – підтримка  радикально налаштованих націоналістських рухів;    f_p3 – фінансування іншими державами недержавних організацій, центрів, що компроментують  вище політичне керівництво держави;

для сфери Se : f_е1 -  нав’язування умов надання кредитів;   f_е2 – введення квот на деякі види експортної продукції;

для сфери Sv : f_v1 –проведення військових навчань поблизу кордонів України;  f_v2 –розміщення поблизу кордонів баз протиракетної оборони (ПРО);    f_v3 – посилення розвідки території з допомогою літаків дального радіолокаційного спостереження;

для сфери Si : f_{i 1} -   проведення спеціальних інформаційних операцій проти вищого воєнно-політичного керівництва;  f_{i 2}  - дискредитація в засобах масової інформації і в Інтернет вищого військового керівництва та офіцерського складу Збройних сил;   f_{i 3} – розпалювання міжнаціональної ворожнечі серед особового складу Збройних сил.

Припустимо, що при реалізації національних інтересів в ході моніторингу виявлено зростання рівня воєнної небезпеки на величину ∆ K(t) [7], що за результатами прогнозування знижує очікувану ефективність реалізації національних інтересів нижче порогового (допустимого) рівня, рис.2. Результати експертного оцінювання пріоритетів сфер і показників по 9-ти бальним шкалам [8] показані  на рис.1 в дужках.

Нейтралізація виявленого зростання рівня воєнної небезпеки можлива або шляхом адекватного нарощування можливостей воєнної сфери [5],  або шляхом реалізації несилових заходів, табл.1 [11].

Для врахування вимог чинного законодавства [9,10], у якому серед основних принципів зовнішньої політики визначені своєчасність та  адекватність  заходів  захисту  національних інтересів реальним і потенційним загрозам Україні, її громадянам і юридичним особам та вирішення міжнародних спорів мирними засобами, необхідно, по-перше, визначити величину необхідного «нейтралізаційного» зсуву виявленого зростання рівня воєнної небезпеки; по друге, визначити суб’єкти системи забезпечення національної безпеки, які доцільно залучити до сумісної нейтралізації виявленого зростання рівня воєнної небезпеки; по-третє, визначити необхідний внесок кожного суб’єкта у формування необхідного «нейтралізаційного» зсуву.

Згідно [5], потрібний «нейтралізаційний» зсув при вибраному пороговому рівню воєнної небезпеки  Кпор =0,68  складає

∆Kн (t) =∆K(t) + 0,1∆K(t)=(0,784 – 0,68)+0,0104=0,1144                  (1)

До планування потрібного «нейтралізаційного» зсуву доцільно залучити суб’єкти системи забезпечення національної безпеки (далі Суб’єкти), що опікуються політичною, економічною та інформаційною сферами.

Таблиця 1

Загальна характеристика невійськових засобів

4.інформаційно-психологічніУтверждення поглядів, ідей і переконань, що зміцнюють мир і обороноздатність державиМіністерства, відомства комітети і  т.ін. у справах науки, культури, освіти, релігій; МЗС5.ІнформаційніФормування позитивної суспільної думки; використання інформаційних ресурсів для оборониДержавні органи управління інформаційними системами; інформаційні системи установ; ЗМІ

6.ГуманітарніПодолання духовно-культурних антагонізмів, розвиток суспільних, міжособистісних зв’язківМіносвіти і науки, Комітет у справах релігій, громадські організації7.РозвідкаВиявлення агресивних намірів, прихованих операцій, захист оборонних секретівСЗР, ГУР МО України8.Суспільна (громадська, неурядова) оборонаСтримування і вигнання агресорів ненасильницьким супротивомРНБО України,  Міноборони, СБУ, громадські організації самооборони

Проведемо оцінку можливостей кожного Суб’єкта щодо нейтралізації воєнної небезпеки в метриці моделі М7 (тобто при тих же пріоритетах вибраних сфер).

Почергово у кожній із вибраних для планування потрібного «нейтралізаційного» зсуву сфер зменшуємо найбільший пріоритет показника на одну градацію 9-ти бальної шкали, залишаючи незмінними решту показників інших сфер, з допомогою моделі М7 розраховуємо можливості даної сфери щодо  формування потрібного «нейтралізаційного» зсуву, табл.2.

Таблиця 2

Оцінка можливостей щодо формування потрібного «нейтралізаційного» зсуву

Якщо розрахований можливий «нейтралізаційний» зсув  ∆Kм (t)  ≥   ∆Kн (t) (умова 2), то розрахунок завершується. Якщо умова не виконується, то проводяться аналогічні розрахунки для двох показників з найбільшими пріоритетами для кожної сфери до тих пір, поки не буде виконана умова (2).

У нашому гіпотетичному прикладі умова (2) виконується тоді, коли впроваджені Суб’єктами заходи невійськового характеру в вибраних сферах скомпенсують вплив показників з найбільшими пріоритетами одночасно у цих сферах на одну градацію шкали (див. табл.1).

Виконання умови (2) є підставою для прийняття управлінського рішення щодо усунення або нейтралізації виявлених загроз національній безпеці без застосування силових методів.

Розраховані можливі «нейтралізаційні» зсуви окремих Суб’єктів рішенням особи, що приймає рішення (ОПР), переводяться в ранг необхідних внесків кожного суб’єкта у формування необхідного «нейтралізаційного» зсуву, які і визначають стратегічні завдання відповідних Суб’єктів в системі забезпечення національної безпеки.

Висновок. Розглянута концепція відповідає проголошеним основним принципам зовнішньої політики щодо своєчасності та  адекватності  заходів  захисту  національних інтересів та вирішення міжнародних суперечок перш за все мирними засобами.

Література

1. В.Янукович: головне – завдати шкоди противнику ще до конфлікту [інформаційний ресурс].- Режим доступу: http: // www. unian. net/ukr/news/487850-yanukovich-golovne-zavdati-shkodi-protivniku-sche-do-konfliktu.html

2. Обеспечение безопасности страны – работа многоплановая [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://vpk-news.ru/articles/8568

3. Богданович В.Ю. Использование  информационных технологий прогнозирования военно-политической обстановки для обоснования приоритетных направлений развития оборонно – промышленного  комплекса / В.Ю.Богданович, В.Б.Толубко .- Київ: Арсенал ХХІ –го сторіччя, №1, 2002, с.14-19.

4. Виллем Ф. Ван Иикелен, Филипп Х.Флури Построение обороны и безопасности: Сб. матер. Плана партнерских действий по созданию институтов обороны и безопасности (PAP-DIB). – Киев-Женева, 2007.– 416 с.

5. Богданович В.Ю. Метод обґрунтування завдань щодо безпекового  супроводу реалізації національних інтересів у системі забезпечення національної безпеки / В.Ю.Богданович, І.С.Романченко, І.Ю.Свида // К.: Збірник наук. праць  ЦНДІ ЗС України, 2011, №1(55).- с.5-18

6. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу (з Експертною доповіддю НІСД «Україна ХХІ століття. Стратегія реформ і суспільної консолідації») / укладач А. В. Єрмолаєв. – К.: НІСД, 2010. – 128 с.

7. Богданович В.Ю. Теоретические основы анализа проблем национальной безопасности в военной сфере /В.Ю.Богданович: монографія.-К.: Основа, 2006.-296с.

8. Саати Т. Принятие решений: Метод анализа иерархий / Пер. с англ. В.Г. Вогнадзе. – М.: Радио и связь, 1993

9. Закон України Про основи національної безпеки України // Урядовий кур’єр. – 2003. 30 липня . – С. 1 – 5

10. Закон України Про засади внутрішньої і зовнішньої політики.-м. Київ, 1 липня 2010 року  N 2411-VI

11. Капто Александр Невоенные средства оборонной безопасности России / Александр Капто, Владимир Серебрянников [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http: // antimilitary. narod.ru / antology/ serebrianikov/sredstva.htm.