9 травня…потрібно ПАМ’ЯТАТИ!

11 мая 2011, 15:13
0
709

.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто…кожен травень мільйони людей чують ці слова та пропускають їх крізь своє серце. Але з кожним роком молоде покоління  змінює ставлення до цього свята.

Того дня коли почалась війна, люди йшли на фронт не за Сталіна, не за режим, не за побудову комунізму, а за те що було в них з народження, яке увібралося з молоком матері…ЗА БАТЬКІВЩИНУ! За неї жінки віддавали своїх чоловіків, за неї матері віддавали синів, за неї вони і самі мужньо стояли…Це були важкі роки, які пережити не побажаєш нікому і ніколи.

Земля тоді витерпіла сотні смертей, боїв, криків та плачів…сотні нечуваних мук. Війна навчила людей бути разом, цінити кожну мить прожитого, що в наш час вже втрачає вагомість. Зараз важко судити про те, що було подолано тими вояками та їх сім’ями,хіба що зі слів тих, хто залишилися з нами –ветеранів.

Це почесне звання мають тисячі, через пару років сотні, а вже потім безжальний час нам взагалі не залишить можливість подякувати цим героям…вони підуть до товаришів. Дуже важливо усвідомлювати це не тільки державі, тобто надавати їм допомогу та захист, але й кожному пересічному громадянину. Усвідомлювати те, що треба говорити дякую за це чисте і блакитне небо не тільки Богові, а і тим людям, що поклали своє життя за мир та спокій в далеких 40-х роках…

Ставлення до Великої Вітчизняної Війни з часом переростає не в потребу і не у відчуття чогось, що треба пам’ятати, а у формальність. Наче віддайте дань і вільні…Особисто мені дуже гірко від даної позиції.

Хотілося б, щоб це була внутрішня потреба –піти до вічного вогню, допомогти ветерану, згадати ті часи і замислитися. А не потреба директора школи!

Звичайно неможливо цей процес нав’язати чи всилити, але достатньо просто пояснювати з малечу такі речі і буде результат…

На такий подвиг теперішні юнаки, зі джинсами від D&G та ставленням до власної зовнішності (я мою на увазі дуже прискіпливим ставленням), навряд чи зважаться. Адже від таких подій, що відбувалися протягом 1941-1945 рр., ніхто не застрахований, ніхто не має гарантій. Варто задуматися, що в наш час є пріоритетним!

Сьогодні чисте небо, цвіте бузок, життя повністю закохане у весну…але пам’ятаймо, що цей вже 66-й травневий настрій нам подарували людські серця, що так само прагнули дивитися на чисте мрійливе небо…

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.