Козацька символіка як атрибут влади

10 января 2011, 18:57
Журналістка
0
2826

ХVII столітті асоціюється з появою на теренах України нової верстви суспільства – козаків. Це вільні та мужні людей , в душах яких горів непоборний вогонь свободи та правди.

Козаки, як верства, що орієнтувалася на здобуття лицарського статусу,  мусили виробити систему відповідних зовнішніх ознак, створити символи своєї козацької держави.

 Клейноди

   Клейнодами називалися у козаків військові знаки, регалії або атрибути влади, при яких проходили у них великі та малі ради і які використовувались старшинами, відповідно посаді кожного з них.                                                                                                                                                                                                                          Малоруський літописець Самуіл Величко у 1648 році вказував на наявність у козаків таких клейнодів, як "корогва королевская, златописанная, барзо красная; бунчук, тожъ велце модній, зъ позлоцъстою галкою и древнемъ, булава сръбная позлоцъстая, зъло майстерно здъланная и каменіемъ честнимъ украшенная".    Пізніше, а саме у другій половині ХVІІІ ст., під клейнодами у козаків розуміли булаву, стяг, бунчук, печатку, пернач, литаври, значки та тростинки.                                                  Вперше клейноди були жалувані війську ще у ХVІ ст. польським королем Стефаном Баторієм як ознаки особливої уваги зі сторони польського уряду до низових козаків.
  Булава- палиця з горіхової деревини завдовжки 50-70 см зі срібною чи визолоченою кулею в кінці- становила найважливішу ознаку влади кошового отамана. Вона розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами і перлами. Булава завжди була на видному місці; під час переговорів- у руках гетьмана, а під час виборів- на столі.
   Важливим атрибутом влади був бунчук- древко завдовжки 2-2,5 м, верхівку якого прикрашали кулька-маковиця, від якої донизу звисали пасматкінського волосся й червоні мотузки. Бунчук козакам вперше офіційно надав польський король Стефан Баторіє у 1578 році як знак звитяги.
  Символом влади судді була військова печатка. Нею утверджувалися всі офіційні документи Війська Запорізького, видані кошем універсали, маніфести, привілеї, дипломатичне листування. Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбуша- литаври. Існувало правило, що без ударів довбиша в литаври не можна було скликати Січову раду.
  Важливе місце в системі козацької символіки займали герби. Серед них виділяються герби Війська Запорізького, а також особисті герби гетьманів і козацької старшини, а також міські герби. Усі козацькі клейноди зберігались в січовій Покровській церкві, й носилися тільки за наказом кошового отамана.

    Кожний із клейнодів складав приналежність тільки відомої особи козацької старшини. Булава давалася кошовому; вона трималася ним в правій руці під час військових рад; стяг або хоругв, дарувалося всьому війську, але носив його хорунжий; бунчук – кошовому, але носився бунчужним або бунчуковим товаришем, який тримав його під час походів над головою отамана, щоб попереджувати козакам що б'ються (куди веде їх вожак); військова печатка – військовому судді; курінна або палична, печатка – курінному отаману або паличному полковнику; пернач, або жезл, – полковнику, який носив його у себе за поясом.; литаври – усьому війську, але тримали в себе довбиш або политаврщик; значки – для всіх тридцяти восьми куреней, але тримали значкові товариші; тростини – військовому асаулу. Всі ці клейноди трималися в Покровській церкві, або у військовій скарбниці, звідки виносилися лише по особливій вказівці кошового отамана у зв'язку з загальною або частковою радою.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.