Ілюзія забутих сподівань

6 февраля 2011, 11:50
працівник банку
0
517

Світ подорожі – час.

Ілюзія забутих сподівань.

В країну, де живе палкий юнак,

Що так боїться всіх своїх зізнань.

 

Десь на задвірки… Де Галактики, Шляхи,

Де Вероніка* світиться колоссям,

В країну, де кохання, як і ти -

Навічно в його серці збереглося.

 

Туди - де один одного знайшли,

І папороть розцвіла на Івана,

Де зелено весь рік, та не бува зими

Туди, де ти живеш - моя кохана.

 

Туди де ліс, де ріки, там де жива вода

І мавки часто водять хороводи,

Де виплітає косу, те крихітне дівча,

Де не буває в мріях непогоди.

 

Там де блукають з хвилями вінки,

Шукаючи у вирі кожен – сво́го,

Де знов чекають, хоча й ідуть роки,

Потрапити до чар обличчя тво́го.

 

 

травень – червень 2010 року


*Волосся  Вероніки (лат. Coma Berenices) – сузір’я Північної півкулі неба

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.