Що маємо, те маємо, але це ще далеко не кінець

28 марта 2011, 17:45
0
1046

Країна революцій, безперервних виборів, скандалів, майже щоденні бійки у Верховній Раді, дивакуватий Президент – цього достатньо аби сформувати думку про країну і народ.


Що про нас, українців, думають у світі? Україна для жителів інших держав – це невеличка, маловідома країна, де є смачна їжа і президент «зек». Це й не дивно, ми маємо чим гордитися, ой, перепрошую, невеличке уточнення, - мали чим гордитися. А що ми маємо сьогодні? Країна олігархів і бізнесменів, а якщо точніше, то країна злодіїв, вбивць, хабарників, і найголовніше те, що це бачимо не тільки ми – українці, а й ті, хто живе за нашими кордонами. А там інший світ, зовсім не схожий на наші злидні. Так, злидні! Скажіть будь ласка, де ви бачили, щоб денний мінімум старенької, спрацьованої бабусі на день становив 30 гривень, а депутата, який не  бачить власних ніг через «нагодований» живіт 450, не враховуючи витрати на паливо і перельоти на державному літаку із коханками. Так, ви правильно зрозуміли – коханками, а чому б і ні? «Я ж депутат», - сказав один із них. Про який імідж можна говорити! До речі забула про найголовніше, - колишній «зек», сидів у в’язниці за зґвалтування сьогодні керує країною і нами – українцями. І чому тут дивуватися, ми ж самі в цьому винні, самі обрали керманича та ще й жаліємось, але чи вибирали насправді ми, запитання дискусійне.

Не зважаючи на всі ці «деталі», я  повинна визнати, що команда нинішнього президента набагато сильніша за попередників, але незнання державної мови б’є всі рекорди, та це не найгірше, найгірше те, що в країні починається те, чого особисто я боюся найбільше – теракти. Можливо звучить надто голосно і гучно, але вибухи, це лише початок. Можливо я помиляюсь, але погодьтесь, покараних за здійснені злочини не знайдено, а точніше кажучи, їх уже не знайдуть. Президент голосно заявляє, що загроз життю не має. Про чиє він життя говорить? До роботи із Межигір’я Віктор Януковича  знедавна почав літати власним гелікоптером, вартість польоту близько тисячі гривень в одну сторону. А що робити нам, чия зарплата не перевищує 2-3 тисячі гривень на місяць.

Імідж – гарне слово, та яке відношення воно має до України?  Ми повинні зрозуміти, що думка, враження інших країн є запорукою успіху і процвітання. Та на жаль цього не розуміють ті, які живуть за наші гроші і «правлять» країною.

Як змінити ситуацію? Ми повинні усвідомити, що ані НАТО, ані Євросоюз не допоможе Україні піднятися із болота, в якому ми зараз є. Але, шанси є, хто шукає, той знаходить. Перше, що спало на думку – це ЄВРО-2012, футбольний чемпіонат, беззаперечно покращить наше становище, ну звичайно ж, якщо все пройде на високому рівні, в чому я, чесно кажучи, глибоко сумніваюсь. Поживемо, побачимо!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.