Податковий облік основних засобів - обліковуємо по новому

12 апреля 2011, 12:37
консультант
0
20983

Забезпечення підприємства основними засобами являється одним із факторів, які впливають на ефективність виробництва. В бухгалтерському обліку основні засоби регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». В податковому об

Забезпечення підприємства основними засобами являється одним із факторів, які впливають на ефективність виробництва.

В бухгалтерському обліку основні засоби регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».  В податковому обліку після набрання чинності Розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Податковий кодекс) основні засоби обліковувалися за новими правилами і регулюються ст. 144-149 Податкового кодексу.

І. Визначення

Визначення основних засобів подано у Податковому кодексі з Розділі І, в статті 14, п.п.1.138. Основні засоби -  матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Матеріальні активи, ціна яких менша ніж 2500грн,  обліковуються в податковому обліку як запаси.

Проте, звертаю Вашу увагу, що у 2011р. відповідно до Розділу  ХХ «Перехідні положення» (4 підрозділу, п.14 Податкового кодексу) межа для основних засобів встановлюється в розмірі понад 1000 гривень (без ПДВ).

ІІ. Надходження основних засобів

Податковий облік основних засобів за новими правилами Податкового кодексу наближений до бухгалтерського обліку основних засобів.

Аналогічно бухгалтерському обліку, основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю. В свою чергу, первісна вартість основного засобу додатково  (за їх наявності) може включати:

  • суми, що сплачуються постачальникам та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
  • реєстраційні збори, державне мито та інші аналогічні платежі;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням чи створенням основних засобів, але за умови, що вони не відшкодовуються;
  • витрати на страхування ризиків доставки, транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;
  • фінансові витрати, які згідно з П(С)БО включаються до собівартості кваліфікаційних активів;
  • інші витрати, що безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, придатного для використання із запланованою метою.

До придбання основних засобів в Податковому Кодексі прирівнюються:

  • Внесення до статутного капіталу;
  • Отримання основних засобів у фінансовий лізинг;
  • Отримання в оренду основних засобів у складі цілісного майнового комплексу від державних органів приватизації або органів місцевого самоврядування;
  • Отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у разі зарахування на баланс.

Якщо основний засіб включений до статутного капіталу підприємства, то його первісною вартістю визнається вартість, погоджена засновниками підприємства (не вища звичайної ціни).

Якщо основний засіб отримано в обмін, то його первісна вартість дорівнює вартості переданого об’єкта, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації (не вище звичайної ціни об’єкта отриманого в обмін) (ст. 146.9-146.10 Податкового Кодексу).

ІІІ. Введення в експлуатацію та  нарахування амортизації

Як і в бухгалтерському обліку, введення в експлуатацію об’єкта ОЗ супроводжується виданням відповідного Наказу по підприємству (ст.145.1.2 Податкового кодексу).

В Наказі необхідно зазначити таку інформацію щодо об’єкта основного засобу:

  • Група об’єкта амортизації і строк корисного використання.
  • Метод амортизації.
  • Стаття витрат.

Група об’єкта амортизації і строк корисного використання

Мінімальний строк корисного використання визначений в Податковому кодексі (ст. 145.1), і станове від 2 до 20 років в залежності від групи. Відповідно, всі  основні засоби з метою податкової  амортизації виділяються у 16 груп, на відміну від 4-х, які застосовувались раніше (таблиця 1).

Таблиця 1

Класифікація основних засобів

   Групи

Мін. срок

група 1 – земельні ділянки

-

група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

15

група 3– будівлі,

20

споруди,

15

передавальні пристрої

10

група 4 – машини та обладнання

5

з них:

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж,  телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

 

2

група 5 – транспортні засоби

5

група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

група 7 – тварини

6

група 8 – багаторічні насадження

10

група 9  інші основні засоби

12

група 10 – бібліотечні фонди

-

група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи

-

група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди

5

група 13 – природні ресурси

-

група 14  – інвентарна тара

6

група 15 – предмети прокату

5

група 16 – довгострокові біологічні активи

7

 

Класифікація нематеріальних активів

Групи

 Строк дії права користування

група 1 – права користування   природними ресурсами

 відповідно до право-

 встановлюючого документа

група 2 – права користування майном

 відповідно до право-

 встановлюючого документа

група 3  – права на комерційні позначення

 відповідно до право-

 встановлюючого документа

група 4 – права на об’єкти промислової

 власності

 відповідно до право-

 встановлюючого документа,

 але не менш як 5 років

група 5 – авторське право та суміжні з ним права

 відповідно до право-

 встановлюючого документа,

 але не менш як 2 роки

 група 6 – інші нематеріальні активи

 відповідно до право-

 встановлюючого документа

 

Метод амортизації.

Варто відмітити, що при введені об’єкта основного засобу в експлуатацію дуже важливим є не лише визначення приналежності об’єкта ОЗ до відповідної податкової групи, не менш значним є вибір методу податкової амортизації, та обов’язкове його  визначення в  Наказі про облікову політику підприємства (ст145.1.9). Аналізуючи ст. 145.1.9 напрошується висновок про те, що в бухгалтерському і в податковому обліку метод нарахування амортизації повинний бути однаковим.

Амортизація нараховується щомісяця, починаючи з місяця, що настає за місяцем введення об’єкта основних засобів в експлуатацію.

Методи амортизації в податковому обліку майже повністю повторюють методи амортизації бухгалтерського обліку, за винятком відсутності такого методу як «податковий», який і в бухгалтерському  обліку вже не варто використовувати:

1) прямолінійного

2) зменшення залишкової вартості

3) прискореного зменшення залишкової вартості

4) кумулятивного

5) виробничого

Є певні особливості застосування відповідних методів:

  •   Метод прискореного зменшення залишкової вартості - групи 4, 5. 
  •   Прямолінійний або виробничий метод - групи 9, 12, 14, 15. 
  •   50/50, 100% - малоцінні необоротних матеріальні активи і бібліотечні фонди.
  •   Амортизація не нараховується - групи 1, 13.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Стаття витрат

Відображення статті витрат в Наказі про введення об’єкта основного засобу в експлуатацію обумовлене необхідністю заповнення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства  Додаток АМ. В цьому додатку потрібно за кожною групою амортизації відобразити:

  • балансову вартість групи;
  • загальну суму нарахованої амортизації
  • амортизацію в розрізі  віднесення на певний вид витрат, а саме: собівартість (колонка 6); загальновиробничі витрати (колонка 7); адміністративні витрати (колонка 8);витрати на збут (колонка 9); інші операційні витрати (колонка 10).

ІV. Ремонт  та поліпшенням об’єктів основних засобів

В бухгалтерському обліку витрати з  поточного  ремонту основних засобів відносяться до поточних операційних витрат і відображаються у міру їх здійснення, а витрати на капітальний ремонт об’єкта основних засобів визнаються витратами звітного періоду. В податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, немає поділу на поточний і капітальний ремонт. Сума витрат  , пов’язаних із ремонтом та поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) в розмірі, що перевищує 10%  сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року відноситься на об’єкт основних засобів, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення. Сума витрат, що не перевищує 10% -  відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Інформація щодо сум витрат на ремонт та поліпшення основних засобів відображається також у Додатку АМ до Декларації з податку на прибуток підприємств. Необхідно відобразити балансову вартість основних засобів, суму ліміту поліпшень, фактичні обсяги поліпшень, суми що відносяться на витрати звітного періоду, в тому числі окремо за кожним видом витрат (за винятком собівартості).

V. Виведення з експлуатації

Виведення з експлуатації супроводжується наказом керівника підприємства за результатами:

Ліквідації;

Продажу,

Консервації

Конфіскація (примусове відчуження)

Якщо основний виводиться з експлуатації для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації, то амортизація об’єкта основного засобу призупиняється. (пп. 145.1.2ПКУ).

Ліквідація

У разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.

Продаж

За умови продажу  об’єкта ОЗ сума перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів ОЗ та нематеріальних активів включається до доходів, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу включається до витрат. У разі ліквідації ОЗ у звітному періоді збільшуємо витрати на суму залишкової вартості ОЗ.

Щоб налагодити облік основних засобів за новими правилами варто зробити ряд перетворень, що визначаються в Розділі ХХ «Перехідні положення».

Перш за все, необхідно:

1. Провести інвентаризацію основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2011р.

2. На основі інвентаризації скласти перелік всіх об’єктів основних засобів та визначити приналежність кожного із них до однієї із 16 груп що подані в ПКУ.

3. Визначити вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів. Ця вартість визначається з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, реконструкцію . важливим є те що до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

4. Визначити суму накопиченої амортизації по кожному об’єкту основних засобів за даними бухгалтерського обліку  станом на 1квітня 2011р.

5. На основі проведеної амортизації порівнюємо дані бухгалтерського і податкового обліку.

  • Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
  • Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то сума, яка виникає, амортизується на загальних підставах.

6. Визначаємо строк корисного використання по кожному об’єкту, але не менше мінімально допустимого строку, що визначений в ПКУ(ст. 145.1).

7. Визначаємо метод амортизації кожного об’єкту основних засобів у відповідності з обліковою політикою підприємства.

Виконавши алгоритм переходу, отримані дані щодо груп, строків корисного використання та вартості об’єктів основних засобів використовуємо для нарахування амортизації в податковому обліку.

Ольга Олійник

консультант з економічних питань ГК «Афіна ФінТек»

 

РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.