Треба їхати з цієї держави?

3 мая 2011, 01:40
0
869

Позитивну відповідь дають з різними обмовками чи не 2/3 молоді держави

Наприклад, 75% молоді готові на еміграцію навіть зі зниженням соціального статусу. Деякі з нових цифр - тут . А тут можна прочитати про більш заспокійливу цифру - тільки 51,5% кажуть, що не збираються точно емігрувати. Значить, інші думають

Щорічно в Україні збільшується кількість людей, які бажають покинути країну назавжди в пошуках більшої зарплати й кращого життя. Згідно з цим дослідженням Міжнародного інституту освіти, культури й зв'язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка", проведеним 2010 року, 49% опитаних молодих людей до 30 років заявили, що хочуть виїхати з України на Постійне Місце Проживання. (тут)

демотиватор

Тепер я пропоную взяти філіжанку кави чи іншого розумного напою, і подумати, до чого це призведе, і чому це погано.

1. Хочуть виїхати ті, хто потім буде формувати сім'ї. Навіть якщо вони не виїдуть, ті з них, що будуть мати змогу відправлять своїх дітей на навчання закордон, навіть у середні та погані закордонні школи та університети - від Польщі до Канади, тим більше зараз є багато дешевих варіантів. Та ж Польща і сказала - хочемо більше українських студентів (вони за рахунок того отримують фінансування від Евросоюзу)

2. Освіта закордоном, шкільна і вища - це час, коли людина включається в соціальну культуру, яка навколо неї. Якщо вони їдуть саме в цей час, то потім в Україні їм будемо важко працювати, важко знайти своєї місце (важко отримати зв'язки, що формуються в школі, університеті, армії).

В свій час з Норвегії поїхало в Америку чи не половина населення. Норвегія це пережила, але ці люди вже поїхали. Але в Норвегії був демографічний бум.

Кордон закривати не треба - це є прямим порушенням ліберальної ідеології, до якої належить як наша партія, так і всі міжнародні структури. Але ці ж самі міжнародні структури - як Міжнародна Організація Праці, МВФ, Світовий Банк не зацікавлені і в стимулах щодо того, щоб люди в державі залишались. Їм як мінімум все одно, а ті в Україні, хто заробляє на освітній, робочій та просто еміграції кошти постійно створюють навколо себе пул молодіжних організацій, ЗМІ, щоб мати змогу далі займатися бізнесом, зменшуючи кількість власне громадян України, хто тут проживає.

Звісно, є попит - є пропозиція. Тим не менше, якщо ми ставимо питання так - а чи є попит (в сенсі політичного, бізнесового попиту) на те, на такі програми, щоб люди в державі залишались - то зрозуміємо, що такого попиту у громадян нема.

Жодна парламентська партія не запропонувала стимулів щодо того, щоб залишити в Україні людей. Єдине що - це багатостраждальний проект Першого Робочого Місця для молоді, в який сама молодь і не вірить. Що стосується державних управлінців - вони думають тільки через Пенсійній Фонд, дефіцит якого, при наданні справжніх пільг роботодавцям, що наймають молодь, тільки збільшиться.

Важливо, що в цей проект не вірять, ані політики, які його проголошують, ані молодь, на які він розрахований. Тобто, якщо наприклад, Партія Регіонів збере мітинг "За Перше Робоче Місце" його організатори та учасники будуть все одно шукати шляхів, як виїхати закордон або відправити туди своїх дітей.

Що стосується трудової міграції загалом, то вона вже не настільки важлива для України, крім робітничих спеціальностей, але й це питання буде вирішено - або через падіння рівня життя (просто не буде де працювати), або через високі зарплатні - наприклад, в 2 рази вищій, ніж у професорів  технічних університетів (що навчають інженерів - потенційних керівників цих самих робітничих спеціалістів).

Загалом, Україна не потребує фахівців з іноземною освітою, крім деяких спеціальностей, пов'язаних з міжнародною економікою та правом, і за умови доступу української освіти до світового інформаційного поля.

Який може бути з цього висновок? Два вічні питання тої матриці, по якій побудоване українське суспільство, дає такі відповіді:

Хто винні? Самі громадяни, які не створили політичний попит (а політики та бізнесмени за цим запитом зрештою - економічні умови) на стимули щодо зупинки міграції.

Що робити? Як не дивно, від механічного створення попиту питання не буде вирішено. Українцям треба менше думати загалом, знайти державу У. як шмат на карті, і розвивати саме цю державу. І по дорозі самим запускати в неї коріння любові настільки, щоб коли рідна дитина сказала "я хочу освіту в Оксфорді", пояснити їй - може наша держава і дивна, але англійці - то це взагалі божевільні, які втративши імперію тепер хочуть вербувати в спецслужби наших людей в себе в Університетах.

Але треба зробити і висновок - замість ідеології, як чогось відірваного від життя, що повинно конфігурувати його, треба перейти до "без ідеології" - тобто робити вибір "як діяти" (а не "як говорити" чи "як думати"). А діяти треба так - намагатися самим закріпитися тут, закріпити своїх дітей, друзів, сім'ю, і просто прийняти таку позицію. Без зайвої ідеології та балачок.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: освіта,еміграція,працевлаштування
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.