Хочеш бути багатим? - Стань вільним!

1 августа 2011, 14:25
политолог
0
948

Результати міжнародного дослідницького проекту Індекс економічної свободи-2011 свідчать, що свобода сприяє економічному зростанню та загальному добробуту у всьому світі. Мамай-Інститут пропонує переклад основних висновків Індексу економічної свободи-2011

Економічна свобода розширилася цього року, і цей процес знову набрав швидкість, загублену під час фінансової кризи та глобальної рецесії. Багато країн у всьому світі повернулися до здорової фіскальної політики, відкритості та реформ, і більшість країн знову рухаються позитивним шляхом до більшої свободи.

Індекс економічної свободи-2011відслідковує розвиток економічної політики, починаючи з другої половини 2009 року у 183 країнах. Базуючись на 10 параметрах, що оцінюють відкритість, верховенство права та конкурентність, Індекс ранжує економіки світу відповідно до їх рівня економічної свободи. Принципами економічної свободи, на яких наголошує індекс, є суверенітет особистості, відсутність дискримінації та заохочення конкуренції.

Основні висновки Індексу економічної свободи-2011

  • Середній бал за економічну свободу в світі в Індексі за 2011 рік склав 59.7, що на 0,3 бали більше, ніж попереднього року. (Див. Графік 1.) Незважаючи на складність глобальної економічної ситуації, економічна свобода у всьому світі довела наявність запасу життєвих сил та навіть зростала. Більш того, економічна свобода відчутно розширилася у більшості економік, які оцінював Індекс-2011. Ці здобутки мають особливе значення, зважаючи на те, що найбільшого покращення було досягнуто в молодих економіках і економіках, що розвиваються, де боротьба з бідністю є найвищим пріоритетом. (Див. Таблицю 1.)
  • Бал 117 економік покращився, бал 58 економік погіршився, і бал чотирьох країн залишився незмінним. Серед 117 економік, бал яких покращився, 102 є молодими або такими, що розвиваються. Велика частина з них розташовані в африканській Суб-Сахарі, Південній і Центральній Америці, а також  у Карибському регіоні.
  • У всіх регіонах світу, окрім Європи та Північної Америки, зафіксовано зростання рівня економічної свободи. Регіон африканської Суб-Сахари на чолі з Руандою, Джибуті та Кабо-Верде досяг найбільшого покращення рейтингу – в Індексі-2011 країни тут додали в середньому більше, ніж по півбалу. Країни Південної та Центральної Америки/Карибського регіону опинилися на другому місці із здобутком економічної свободи розміром рівно в 0,5 бали. Цей прогрес, у першу чергу, завдячує розвитку, зокрема, в Колумбії та Коста-Ріці. Близький Схід, Північна Африка та Північно-Тихоокеанський регіон так само продемонстрували здобутки, у той час як Північна Америка та Європа, незважаючи на покращення в деяких країнах, відчули зменшення економічної свободи та, відповідно, в середньому отримали той самий бал, що і минулого року.
  • Поряд із Гонконгом і Сінгапуром, Австралія, Нова Зеландія, Швейцарія та Канада закріпилися в статусі найвільніших економік світу. Ця шестірка економік є єдиними країнами, які отримали більше 80 балів за шкалою економічної свободи від 0 до 100. Гонконг зміг зберегти звання найвільнішої економіки світу – позицію, яку він займає вже 17 років поспіль. Сінгапур залишається близьким переслідувачем лідера, цього року зменшуючи відрив від Гонконгу. Австралія та Нова Зеландія в Індексі-2011 знову опинилися на 3-й та 4-й позиціях відповідно, у той час як Швейцарія піднялася на 5-ту сходинку, обігнавши Ірландію, яка скотилася на 7-ме місце. Відносна “міцність” вільних економік є невипадковою. Їх відданість принципам економічної свободи надала можливість цим економікам досягти високої гнучкості та адаптативності.  Усі ці країни стрімко видужують від потрясінь глобального економічного спаду.
  • Представники кожного з регіонів продовжують посідати хоча б одне місце серед двадцятки найвільніших економік світу. Дев’ять з них знаходяться в Європі, шість – в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, дві – у Південній Америці. Інші регіони представлені по одній країні кожен: Чилі (Південна та Центральна Америка/Карибський регіон), Маврикій (Африканська Суб-Сахара) та Бахрейн (Близький Схід та Північна Африка). Бахрейн продемонстрував вражаючий прогрес, і є зараз 10-ою найвільнішою економікою світу. У всіх регіонах світу, економічна свобода є ключем до більших можливостей та добробуту. (Див. Графік 2.)

  • Економічна свобода є ключем до загального процвітання.Індекс-2011 підтверджує висновок попередніх випусків рейтингу щодо різноманітних важливих переваг життя у вільних суспільствах. Вищий рівень економічної свободи не лише відповідає більшому доходу на душу населення, але й також сильно корелюється із загальним рівнем добробуту, який включає в себе такі фактори, як здоров’я, освіта, безпека та особиста свобода.

Відповідь на кризу 

  • Політична відповідь на глобальну економічну кризу призвели до відчутних змін у найвищій двадцятці країнІндексу-2011Дев’ять з 20 найвільніших економік світу на чолі з Швейцарією, Ірландією та Данією є європейськими. Зі зниженням рейтингу в 5,5 бали Ісландія випала з верхньої двадцятки, у той час як Данія обійшла Сполучені Штати. Продовжуючи свою нисхідну тенденцію, США стали 9-ою найвільнішою економікою. Велика Британія наразі вибула з верхньої п’ятнадцятки.
  • Високий рівень державних витрат у відповідь на глобальну економічну кризу не призвів до прискорення економічного зростання. Під час економічної кризи багато урядів у розвинутих країнах вдалися до прямого втручання в економіку через державні витрати. Незважаючи на те, що купи вже наявних доказів підкреслювали негативні наслідки масивних державних витрат, у часи кризи деякі спробували застосувати Кейнсіанський політичний рецепт стимулювання попиту за рахунок державних витрат.  Ці витрати, більше ніж будь-який ринковий фактор, явили собою ризик для економічного розвитку. Ставка на державні витрати у формі різноманітних пакетів стимулювання не лише не змогла привести до зростання та створення робочих місць, але також, видається, подовжило кризовий період через погіршення ситуації для приватного інвестування.  Непомірне зростання урядових боргів в багатьох країнах перетворив економічний спад на фіскальну кризу, а економічна стагнація запустила затяжну кризу безробіття. (Див. Графік 4.)

Україна

Рейтинг економічної свободи в Україні – 45,8 бала, що ставить українську економіку на 164-е місце в загальному Індексі економічної свободи в 2011 році.  Бал України на 0,6 пункти нижчий, ніж попереднього року, у першу чергу, через погіршення показників у категоріях “Державні витрати” та “Свобода від корупції”. Україна займає останнє місце серед 43 країн європейського регіону, крім того, її загальний бал нижчий за середньосвітовий показник.

Глобальний економічний спад знівелював досягнення років економічного зростання. Значні структурні реформи попередніх років включили в себе конкурентний рівень опадаткування і членство у Світовій організації торгівлі після 14-тирічного періоду підготовки до вступу. З середини 2010 року завдяки, у тому числі, зростанню експорту, підготовленого попередніми реформами, Україна поступово повернулася на шлях економічного зростання.

Незважаючи на це, структурні обмеження та політична нестабільність продовжують стримувати розвиток приватного сектору. Втручання держави та існування загрози експропріацій знижують динаміку економічної активності. Недостатньо розвинутий фінансовий сектор України не в змозі забезпечити необхідні кредитні ресурси для розвитку приватного сектору, у той час як регуляторне середовище залишається непрозорим і обтяжливим. Нещодавній великий фіскальний дефіцит обмежив державні фінанси, змушуючи Україну постати перед викликом поновлення адекватного рівня державних витрат. 

ДЕСЯТЬ ЕКОНОМІЧНИХ СВОБОД

 

Рейтинг України в світі:

Свобода ведення бізнесу             №147

Свобода торгівлі                          №46

Податкова свобода                      №97

Державні витрати                      №155

Монетарна свобода                     №163

Свобода інвестування                № 152

Фінансова свобода                       №133

Права власності                          №99

Свобода від корупції                    №148

Сводода праці                               № 132

 

Свобода ведення бізнесу: 47,1               + 8,4

Незважаючи на прогрес в реформах державного регулювання, ускладненність процедур часто викликає невизначенність у комерційних транзакціях. Загалом, неефективність регуляторного середовища створює значний тягар для приватних підприємств.

Свобода торгівлі: 85,2                             + 2,6

Зважений середній рівень тарифів в Україні складав 2,4 процента в 2009 році. Деякі обмеження експорту, бар’єри для доступу на ринок послуг, податки та збори на імпорт, вимоги щодо лицензування імпортної діяльності, непрозорі державні закупівлі, складні стандарти і сертифікаційні вимоги, а також слабке забезпечення прав інтелектуальної власності підвищують ціну ведення торгівлі. Митні процедури покращилися, однак досі можуть приводити до сумнівних митних оцінок вартості товарів. Рейтинг свободи торгівлі в Україні було знижено на 10 балів через нетарифні бар’єри.

Податкова свобода: 77,3                         - 0,6

В Україні податки відносно низькі. Стандартний податок на доходи складає 15 відсотків (дохід від виграшу оподітковується на рівні 30 відсотків), стандартна ставка податку на доходи підприємств – 25 відсотків.  Страхові компанії та прибутки від сільського господарства оподатковуються за нижчою ставкою. Серед інших податків в Україні діє податок на додану вартість, податки на власність, податок на успадкування. Протягом останнього року загальні податкові надходження склали 37,7 відсотків ВВП.

Державні витрати: 32.9                           - 8,2

Протягом останнього року загальні витрати держави, включно з споживанням і трансферні платежі, збільшилися до 47,3 відсотків ВВП. Державна газова компанія Нафтогаз, у тому числі, через поганий менеджмент, є тягарем для фіскального балансу і загрозою загальній стабільності.

Монетарна свобода: 63,2                         +2,0

Рівень інфляції був надзвичайно високим, в середньому дорівнюючи 17,9 відсоткам у період з 2007 до 2009 року. Виконавча влада може встановлювати мінімальні ціни на товари та послуги, до того ж уряд впливає на ціни через механізми регулювання та державні підприємства.  Рейтинг монетарної свободи України було знижено на 10 пунктів через урядові заходи, що порушували внутрішнє ціноутворення.

Свобода інвестування: 20                       без змін

Бюрократичні та регуляторні вимоги в Україні заважають іноземному інвестуванню. При цьому законодавство забезпечує рівні умови для іноземних і приватних інвесторів у більшості секторів економіки. Правова система не завжди гарантує дотримання угод, а темпи приватизації знизилися. Іноземні обмінні рахунки резидентів і нерезидентів можуть підлягати обмеженням та процедурам урядового дозволу. Виплати та трансфери підлягають численним вимогам і кількісним обмеженням. Деякі транзакції капіталу підлягають контролю та ліцензуванню. Іноземні інвестори не мають права володіти землею сільськогосподарського призначення.

Фінансова свобода: 30                             без змін

Фінансова система України є недостатньо розвинутою, і країна залишається переважно готівковою економікою. Реструктуризація банківської системи відбувається повільно, і більш ніж 150 маленьких  банків страждають через недостатній капітал. Іноземним банкам та страховим компаніям дозволено відкривати свої філії. В країні зареєстровано понад 180 банків, у тому числі, 49 із іноземною часткою.  Відзеркалюючи брак ефективності та глибини фінансової системи, розвиток внутрішнього ринку капіталу досі на зародковому етапі. Криза ліквідності та збільшення проблемних кредитів у зв’язку з глобальною кризою призвели до великого пакету виплат на порятунок фінансової системи від Міжнародного валютного фонду. Крім того, уряд придбав контрольні частки акцій п’яти проблемних банків. Законодавчі зміни кінця 2009 року вимагають конвертації інвестицій в іноземній валюті в гривню, підриваючи вільний обіг капіталу.

Права власності: 30                               без змін

Захист прав власності є слабким. Судова гілка підлягає впливу виконавчої влади та тиску криміналу, рівень корупції є значним. Виконання угод не забезпечується належним чином, і є можливою експропріація. Ініціативи з розвитку іпотеки призвели до відчутного збільшення житлових кредитів і заклали правові та адміністративні основи для функціонування ринку нерухомості. Україна є великим транзитним пунктом, місцем зберігання, а також ринком збуту для нелегальних оптичних медіа-носіїв, вироблених в Росії та деінде.

Свобода від корупції: 22                        - 3,0

Корупція вважається поширеною. Україна посідає 146 місце серед 180 країн в Індексі сприйняття корупції-2009 Міжнародної прозорості, що являє собою різке падіння другий рік поспіль. Корупція вражає усі рівні суспільства та держави і є однією з головних перешкод для іноземних інвестицій. Низькі зарплати в державному секторі живлять корупцію в таких органах як дорожна міліція та податкова адмінастрація, а також у системі освіти.

Свобода праці: 50                                  - 7,7

Трудовий кодекс України залишається застарілим та неадекватним. Ціна створення робочого місця поза витратою на заробітну плату є дуже високою, звільнити працівника складно. Більш сучасне регурювання сфери стоїть на порядку денному, але досі впроваджене не було.

***

Copyright © 2011 by The Heritage Foundation and Dow Jones & Company, Inc.

Перекладено з Miller, T., Holmes, K. R., Kim, A. B., Riley, B., Roberts, J. M., Walsh, C. Heritage Foundation (Washington, D.C.), & Wall Street Journal. (2011). 2011 Index of Economic Freedom. Washington, DC: Heritage Foundation.

Переклад Семикоз М., Мамай-Інститут. (2011)

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.