КРУ проти Укрінформу

6 сентября 2011, 03:29
журналист
0
612

ПЕРЕМОЖЦІВ НЕ БУДЕ. А ПЕРЕМОЖЕНИХ?

 

Недавно кілька друкованих та інтернет-видань ретранслювали звернення до президента України учасників Причорноморської асоціації національних інформаційних агентств, що об'єднує головні інформаційні служби 13 європейських країн. Підписанти просять главу нашої держави втрутитися в ситуацію, що виникла навколо  екс-генерального директора агентства «Укрінформ», відомого журналіста Віктора Чамари.
Я спробував узяти коментар у самого колишнього керівника агентства, але той навідріз відмовився. А ось з його колегами, деякими чиновниками, юристами, захисниками поспілкуватися вдалося.
Як виявилося, виповнився рік, як столичне КРУ  оголосило вердикт за результатами ревізії найстарішого в Україні інформаційного агентства. З нього випливало, що в «Укрінформі», безпосередньо підлеглому Кабміну, нібито допущено нецільове використання бюджетних коштів, що виділяються на інформаційний супровід підготовки України до Євро-2012.

 І хоча керівництво Укрінформу з висновками та вимогами КРУ не погодилося, прес-служб контрольного органу надто вже оперативно розіслала у ЗМІ цю новину.

Далі події нагадують справжній трилер. Укрінформ оскаржує практично всі вимоги КРУ в Окружному адміністративному суді м.Києва, тодішній керівник агентства виграє у міського КРУ дві справи - у Шевченківському та Солом'янському райсудах. На допомогу КРУ в Окружному суді, де розгляд позову Укрінформу триває до цього часу, в якості третьої особи підключилася Київська міська прокуратура. Хід у відповідь Укрінформу - залучення в такій же ролі на своєму боці Держкомтелерадіо України, що є головним розпорядником бюджетних коштів агентства.
Далі - більше. Кабмін звільняє Віктора Чамару з посади генерального директора Укрінформу, а прокуратура Шевченківського району м.Києва порушує  щодо екс-керівника агентства кримінальну справу. Причому, приймає відповідну постанову і вручає її  журналістові якраз в День українського журналіста. Мовляв, із святом демократії й свободи слова вас, панове!

Кримінальну справу порушено зі знайомим формулюванням: нецільове використання бюджетних коштів. 
 Знайомлячись з актом ревізії КРУ і матеріалами кримінальної справи, авторитетні юристи та правознавці стенають плечима: в наші часи, мовляв, і не такі «натяжки» можливі.
Коротко про суть справи. 25 червня 2008 Кабмін прийняв розпорядження № 875-р «Про організацію роботи з інформаційного супроводження підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу». Цим документом відповідальна місія покладалася на Укрінформ, зокрема, агентство зобов»язане створити до 31 серпня у своєму складі інформаційний центр «Євро-2012-Україна», а до 30 вересня - веб-сайт для висвітлення питань підготовки та проведення чемпіонату, поставлені інші не менш важливі завдання.
На виконання розпорядження Кабміну керівник агентства оперативно видає низку наказів, якими затверджує структуру і штатний розклад центру, ставить відповідні завдання своїм заступникам і керівникам підрозділів, залучає до виконання урядового розпорядження співробітників інших структурних підрозділів - за статусом рівних центру.

 Логіка дій керівника зрозуміла. Центр був створений в межах штатного розкладу агентства, він не є юридичною особою, його кількісний склад  - 16 одиниць  - визначався з урахуванням наявного в Укрінформі технічного, технологічного та кадрового потенціалу.

Чи був економічний та юридичний сенс створювати у складі центру служби, вже наявні в агентстві? Зрозуміло,  простіше і дешевше залучати до роботи  кваліфікованих комп'ютерників, технологів, економістів, фінансистів, фотожурналістів та ін Та й репортери, особливо в початковий період, коли штат центру ще не був укомплектований, не стали б зайвими. Не відкривати ж, скажімо окремі представництва центру в регіонах і зарубіжних країнах при наявності там укрінформівскіх кадрів? В яку копієчку це б обійшлося? Тим більше, що центр, згідно кабмінівського розпорядження - «у складі агентства»,  такий ж підрозділ, як  інші, а його працівники – в штаті агентства.
 Працювати доводилося в екстремальних умовах, без розкачки. Потрібні були рішучі дії, залучення до роботи всього наявного потенціалу.  До всіх проблем додалася ще одна – відсутність фінансування – насувалася перша хвиля фінансової кризи.
Аналізуючи і оцінюючи дії в той період керівництва Укрінформу та результати роботи,  доходиш висновку: у ті непрості часи Віктор Чамара і його колеги керувалися виключно державними інтересами.

У стислі терміни були розроблені і запущені сайт, спецвісник «Україна-2012», налагоджено широке висвітлення підготовки України до проведення чемпіонату через інші ресурси агентства.  Зокрема, здійснювалася оперативна розсилка різножанрових повідомлень і фото закордонним ЗМІ з використанням спеціально створеної електронної бази, оперативний моніторинг матеріалів єврофутбольної тематики, систематично проводилися прес-конференції , брифінги, круглі столів, відеомости з Донецьком, Львовом, Варшавою. У цих заходах брали участь віце-прем»єри, міністри, керівники відомств, популярні спортсмени, тренери, будівельники.

Коли в жовтні 2008 року з'явилося, нарешті, довгоочікуване фінансування, робота залучених працівників частково, пропорційно  виконанню обсягів робіт, оплачувалася. Але не у вигляді надбавок і доплат - в межах затвердженого штатного кошторису і в суворій відповідності з планом використання бюджетних коштів, погодженим з Держкомтелерадіо як головним розпорядником бюджетних коштів.

В даному випадку застосовувалася практика участі одного працівника у виконанні двох бюджетних програм, що не заборонено законодавством і до того ж було економічно виправданим. Адже зарплат залученого до виконання програми Євро-2012 працівника не була вище зарплати його колеги по посаді,  який в цій роботі не брав участі. До всього - і програми  споріднені: одна, по котрій постійно здійснюється фінансування Укрінформу, - глобальніше, друга - пов'язана з інформаційним супроводом підготовки України до Євро-2012 - по суті є складовою частиною першої.
Ось цей момент - право одного працівника брати участь у виконанні двох або більше бюджетних програм і отримувати за це відповідну матеріальну винагороду, судячи з усього, і не сприйняли ревізори КРУ. Чи  не хотіли апріорі сприйняти? Чи може  отримали вказівку: «не вникати!». Як би там не було, а діяльність Укрінформу вони аналізували з позицій вимог до бюджетної організації, якою агентство ніколи не було.
В результаті ігнорування КРУ об'єктивних моментів, свідомого чи несвідомого жонглювання законодавчими нормами, небажання прислухатися до аргументів опонентів і з'явився висновок КРУ: "нецільове використання бюджетних коштів»".

Схоже, що ревізори ще до закінчення перевірки тримали перед собою її результати і робили все, щоб «натягнути» їх будь-якою ціною. На таку думку наштовхує як подальший розвиток подій навколо Укрінформу та його керівника, так і висновки незалежних науково-правових експертиз. Автор однієї з них - авторитетний в Україні правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук Віталій Опришко вказує: «1) дії керівництва та фінансово-економічного управління Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» з використання бюджетних коштів бюджетних програм КПКВ 1701120 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» КПКВ 1701710 «трансляція телепрограм, вироблених для державних потреб, та забезпечення Функціонування інформаційного центру« Євро-2012-Україна», КПКВ 1701260 та КПКВ 6651030 «Здійснення заходів з підготовки й проведення Євро-2012 в інформаційній сфері», з яких здійснювалось фінансування агентства, відповідають чинному законодавству України у повну обсязі та у належній мірі;
2) документально підтверджених обставини, які б надавали можливість для вмотивованого висновку про наявність порушених якихось норм чинного законодавства ... немає».
До такого ж висновку прийшов в ході експертизи доцент кафедри адміністративного та фінансового права Київського національного університету імені Т.Г. Шевченко Є. Герасименко.

Більш того, не виявила серйозних порушень і Рахункова палата України,  фахівці якої проводили перевірку Укрінформу практично одночасно з київським міським КРУ.
Чому ж тоді такі заданість і упередженість спостерігається в діях КРУ? Дехто вважає,  що причина - у директорському кріслі, яке 12 років обіймав Віктор Чамара (усього в агентстві пропрацював 36 років, пройшовши всі службові сходинки). Інші, частково погоджуючись з цим,  наводять ще одну причину:  будинок, що займає Укрінформ, і своєрідним хранителем якого був Віктор Чамара, давно вже став предметом зазіхань різного роду «комерсантів».  Навіть не на сама історична будівля кінця XIX століття,  а  місце, немалий шмат землі в самому центрі столиці. Заради такого місця можна пожертвувати чим завгодно і навіть єдиним центральним державним інформагентствам.

Треті пов'язують події з наміром одного з українських медіамагнатів підпорядкувати собі ще один потужний інформресурс. Є й такі, що вважають це прагненням влади продемонструвати боротьбу з розкраданням державних грошей, зокрема, на підготовку України до європейського футбольного чемпіонату, і оцінюють конкретну ситуацію як пошук такого собі цапа відбувала. І то б сказати: не шукати ж його на будівництві стадіонів, аеропортів, доріг, куди йдуть мільярдні фінансові потоки, і де цілком можливо виявити справжні розкрадання?

 Кивають і на людей з оточення того чи іншого з можновладців, які нашіптують патронам надуманий негатив, переслідуючи той же час  власні меркантильні інтереси.
Побутує також версія зведення рахунків з екс-гендиректорм за щось. І вона цілком вірогідна. Адже відомо, що у талановитих, порядних людей недоброзичливців в надлишку. До того ж, чи можливо за 12 років директорства догодити всім  можновладцям, деякі з яких сіли в крісло по третьому колу?

Чи можна розраховувати на об'єктивне завершення судової тяганини? З урахуванням наявних у нашій країні прикладів голослівних звинувачень,  надто вже злагоджених дій правоохоронних органів,  деяких їхніх керівників,  сподіватися на торжество справедливості не доводиться. Принаймні, поки що. Бо у справі В. Чамари «банкує» одна сторона. Аргументи другої, включаючи і висококваліфікованих, авторитетних правознавців, на превеликий жаль, до уваги не приймаються.

Невже і цього разу буде винесено вирок чесній і порядній людині?
До Президента України вже звернулися керівники ряду авторитетних центральних і регіональних ЗМІ, які просять Віктора Януковича стати на захист журналіста. Аналогічні листи направили главі держави колектив Укрінформу і, як уже згадувалося, керівники інформаційних агентств держав-учасниць Причорноморської асоціації національних інформаційних агентств, куди від України входить найстаріше національне інформаційне агентство Україні. Колектив Укрінформу звернувся також до генерального прокурора країни.
Порушуючи питання про захист журналіста, автори також висловлюють думку про надуманість звинувачення на  адресу Віктора Чамари.  Але знову ж таки: чи переможе  справедливість? Чи не піде Феміда шляхом задоволення тих закрійників, які «шиють» чергову справу? Авторам чергового низькопробного сценарію, судячи з усього, невтямки або байдуже, чим відгукнеться ще один скандал.

Що ж до долі людини, то їх, однозначно, вона й поготів не турбує.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.