Як два міністри Гайсинський спиртзавод поділили

07 лютого 2013, 08:06
Власник сторінки
Журналист
0
549
Як два міністри Гайсинський спиртзавод поділили

Незалежна профспілка захищає права юридично неосвічених заводських працівників, проте іноді це зробити дуже важко, адже за керівництвом заводу стоять впливові люди.

Подібна ситуація склалася на Гайсинському спиртовому заводі, хоча той вже кілька років поспіль власне спиртову продукцію не виробляє. В травні 2012 року там було створено незалежно профспілкову організацію, голова котрої, Андрій Бондаренко, почав проводити роз’яснювальну та консультаційну роботу з предмету підписання нового колективного договору. Спочатку перемовини велися лише усно, а коли з’явилася письмова форма звернення, що дійшла до рук директора – голову профспілки виставили за двері і тепер на завод не пускають!

Не секретом є той факт, що завод хочуть приватизувати, в зв’язку з чим на конкурсній основі буде визначено орендувача, котрий запропонує найкращі умови стосовно заробітної плати, вихідних, нормування робочого дня та інших «благ» для працівників. Проте, керівництво заводу не стільки зацікавлене у тому аби йти на зустріч робітникам, скільки у власній вигоді. Тому, аби профспілка не могла захищати їх прав, людям наказували вийти з первинної профспілки, а вступити до профспілки «Укрспирту». Навіщо? У випадку приватизації підприємства, всім робітникам накажуть писати заяви про звільнення, оскільки змінився власник. Хоча, по суті, це неправильно, адже зі зміною керівництва працівники повинні написати заяву про переведення з державного заводу на ПП або ТОВ. Саме цю інформацію хотів донести працівникам Андрій Бондаренко. Його головною метою, як голови профспілкової організації, було дати мінімальні юридичні знання працівникам, котрі їх не мали, та вірили всім на слово.

Згодом, директор підприємства, Василь Мирославович, вирішив розійтися з Бондаренком по-мирному, а тому розповів йому, по секрету, що отримав завдання зверху, а саме від міністрів Ставицького та Присяжнюка, ліквідувати первинну профспілку та зібрати від людей заяви про вступ до профспілки «Укрспирту».

Цитую Андрія Бондаренка: «Воювати з ним він мені не радив, оскільки, з його слів за ним адміністративний ресурс – два Міністри: Едуард Ставицький та Микола Присяжнюк і перший з них є другом сина Президента Януковича та запропонував мені добровільно залишити ідею незалежних профспілок на Гайсинському спиртовому заводі. Також Смакула Василь Мирославович повідомив мені, що завод готується під приватизацію Едуардом Ставицьким. Звісно, з його слів, сам міністр на себе нічого не оформлю, і, можливо, тією людиною, на котру буде потім оформлено завод стане сам Смакула, оскільки йому довіряють.

Я, звісно, повідомив, що профспілка не дасть у незаконний спосіб приватизувати завод під конкретну особу і на підприємстві діятиме незалежна від роботодавця профспілкова організація, як це передбачено чинним законодавством України. Поговорили та розійшлися.»

Виходячи з того, що місячний дохід підприємства складає близько 2,5 мільйонів гривень, а середня заробітна плата в районі 2 тисяч, закономірно виникає питання: «А куди поділися всі інші кошти?» За законом працівники повинні отримувати доплати, премії, вносити обов’язкові профспілкові внески, але цього не відбувається!!! Всього працюючих – 126 осіб.

Виявивши такі порушення законодавства, Андрій Бондаренко написав лист прем’єр-міністру та відкритий лист Президенту, зробив оголошення про проведення профспілкових зборів 1 лютого. Відповідне оголошення було розміщене 29 січня, а 30 січня, в день коли Бондаренка не було на заводі, директор оголосив про загальні збори колективу на 31 січня, на яких їм була надана інформація про те, що вони повинні писати заяви про вихід з первинної профспілки, інакше змушені будуть писати заяви про звільнення, коли завод буде приватизовано іншою особою.

Коли ж Андрій Бондаренко повернувся на завод, його завели в кабінет до директора, котрий «культурно» попросив останнього залишити приміщення, та не повертатися.

За його викликом прибула міліція, і, описавши побачене поїхала назад. Чергову спробу зайти на завод Андрій Бондаренко зробив разом з головою профспілки «Трудящі» Ігорем Попенко, проте і ця спроба закінчилась невдачею та приїздом міліції.

На даний час за заявою Андрія Бондаренка за фактом перешкоджання директором заводу законній діяльності профспілки триває досудове слідство. Проте, охорона заводу за усною вказівкою директора продовжує не пропускати на територію підприємства голову первинної профспілки.

Довідка: не зважаючи на те що дії керівництва є злочинними, вони ще жодного разу не були покарані за законом, котрий передбачає позбавлення волі на 2 роки, або на 3 роки без права займати керівні посади.

Рекомендації від Ігоря Попенка

Першочерговим завданням профспілкових організацій є свого роду просвітницька робота. Люди, через колективні збори, повинні підіймати питання про підвищення заробітної плати, про виплату їм премій, надбавок та ін.. Саме представники профспілки допомагатимуть їм у цьому, інформуватимуть робітників про права та привілеї. «Ми самі ж винні у всіх наших бідах, адже своєю пасивністю даємо право багатим ставати олігархами, а при цьому залишаємось на попередньому фінансовому рівні».

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.