Прем’єр-міністрові України
Яценюку Арсенію Петровичу
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
щодо пропозиції про заборону ввезення на територію України книжкової продукції,
надрукованої в Російській Федерації
Ми,
представники книговидавничої і книготорговельної галузі, письменники та
учасники українського культурного процесу, висловлюємо стурбованість щодо
ініціативи народного депутата Остапа Семерака про заборону ввезення на
територію України книжкової продукції, надрукованої в Росії.
На наше
переконання, прийняття позитивного рішення з цього питання призведе до низки
негативних наслідків як для учасників українського книжкового ринку, так і для
громадян України в цілому. Переваги від заборони імпорту книжок російською
мовою незначущі порівняно з негативними наслідками для пересічних українців та
професійного середовища. А саме:
1. Зростання
обсягів «чорного імпорту» та піратської продукції, що завдасть ще більшого
удару по українській видавничій галузі.
2. Поява додаткової
мотивації для частини працівників прикордонної та митної служб до корупційних
дій за дозвіл на поставку різножанрової літератури з Росії в Україну та
значного зростання її вартості для пересічного українського споживача як
додаткової плати за ризики при перетині кордону забороненим товаром.
3. Різке
падіння доступності книги для українського читача через брак коштів і
професійних кадрів у вітчизняного видавця, що позначається на кількості
книжкових найменувань, що виходять друком, та накладах. Зокрема, українці
будуть позбавлені професійної літератури та сучасної світової прози. Для
більшості видавців інвестувати понад 200 тис. грн в одну таку книжку не є
можливим. До того ж сьогоднішня тенденція — це стрімке скорочення накладів
вітчизняних видань. Для підготовки та видання однієї назви потрібна команда
мінімум з п’яти фахівців та рік роботи. Від того, що російську книгу буде
заборонено, додаткові умови для успішної діяльності українських видавців не з’являться.
4. Падіння
культурного та освітнього рівня в Україні. Українські видавці, на жаль, не
зможуть забезпечити українського читача якісною перекладною сучасною художньою,
бізнесовою, науковою, технічною та вузькоспеціалізованою літературою. Щоб видавати
такі книжки в Україні, потрібні мільярдні інвестиції та перекладацька школа,
яка в нашій країні на сьогодні фактично відсутня. Йдеться не лише про
англійську, а й про німецьку, французьку, нідерландську, японську та іншу
літературу. До того ж досі не вирішено проблему перекладу українською мовою
спеціальної термінології. За результатами дослідження GFK Ukraine і Київстар
(http://www.companion.ua/data/filestorage/reportgfkreading2014.pdf) лише
51 % українців прочитали за останні три місяці хоча б одну книжку. За
умови заборони ввезення книжок цей показник сягне критично низького рівня.
5. Масове
банкрутство українських роздрібних книготорговців, які не виживуть на одній
лише українській книзі. Магазини не зможуть замінити російську книгу не тому,
що не хочуть, а тому, що її замінити нема чим. Сьогодні асортимент книгарень на
70 % складається з імпортованої книги, і вона на 30–50 % дорожча за
вітчизняну. Варто зазначити, що кількість книжкових магазинів в Україні і зараз
мізерна, а в умовах ембарго їх залишиться ще менше, і вони не зможуть виступати
в ролі комунікатора навіть між регіонами України. Незважаючи на те, що попит на
українську книгу певною мірою зростає, читач опиняється перед відсутністю
вибору через значне обмеження пропозиції. Водночас у російських
інтернет-магазинів залишиться можливість доставляти в Україну будь-які книги з
території РФ.
6. Відсутність
мотивації та економічних стимулів в українського видавця створювати унікальний
перекладний продукт за умови відсутності інвестицій, коли підготовка першого
накладу складає 30–45 % вартості книги. У разі надання дозволу на видання
російської книги в Україні лише окремі видавництва зможуть купити вже готові
оригінал-макети російських перекладів за 6–15 % їхньої вартості. Це призведе
до різкого здешевлення російської, порівняно з вітчизняною, масової літератури
на українських теренах і стане приводом для відмови значної частини українських
споживачів від дорожчої вітчизняної на користь російської, виданої в Україні.
7. Негативна
реакція з боку інтелектуальної спільноти, яка потребує якісної «високої»
літератури і дотримується думки, що вільна людина має беззаперечне право
обирати джерела інформації. Замість сприяння держави розвитку «цвіту» нації,
зростанню розумних і талановитих людей, здатних змінити країну на краще, ми
бачимо намагання обмежити цих людей у доступі до світових інтелектуальних
ресурсів.
8. Повернення
до тоталітарних методів управління суспільством та обмеження права людини на
вільний доступ до інформації. Саме так характеризуються практики заборони
книжок в історичному контексті. Такі кроки викличуть негативну реакцію у світі,
що завдасть невиправної шкоди репутації нашої країни.
Книжка — це не
жувальна гумка чи макарони, які безболісно можна замінити власним продуктом. Кожна
з них — це окрема функціональна вартість, яка не має відповідного вітчизняного
аналогу. До того ж наявні потужності українського книговидання не дозволяють
сподіватися хоча б на часткове заміщення імпортованої книги протягом найближчих
п’яти років. Тому ми переконані, що перш ніж вдаватися до радикальних заходів,
потрібно максимально використати захисні механізми, які завадять потраплянню на
терени України російської літератури пропагандистського та антиукраїнського
характеру, а також вжити оперативних дій, спрямованих на стимулювання швидкого
й ефективного нарощування обсягів виробництва національного книжкового
продукту.
Враховуючи все
вищезазначене, ми закликаємо зосередити зусилля не на забороні, в якій мінусів
більше, ніж переваг, а на розробленні та здійсненні програми першочергових
заходів. Зокрема, необхідно:
— ввести
жорсткий контроль за ввезенням книжок в Україну з Росії з метою відсікання
літератури сепаратистського та пропагандистського спрямування;
— виконати дії,
спрямовані на ліквідацію піратського додрукування на території України книжок
як вітчизняних авторів, так і аналогів російських видань, та їх присутності на
вітчизняному книжковому ринку, а також потрапляння на нього російської
продукції, що ввезена з порушенням податкового та митного законодавства
України;
— розробити
цільову державну програму підтримки вітчизняних суб’єктів видавничої галузі;
— розробити
програму заходів із популяризації читання серед різних вікових груп населення
та забезпечити вільний доступ кожного мешканця України до вітчизняної
літератури.
Ми, що нижче
підписалися, зі свого боку готові надати підтримку і пропозиції та взяти участь
у розробленні необхідних для України програм.
Висловлюємо
сподівання, що кінцеве рішення з цього питання буде виваженим і відповідатиме
інтересам громадян та держави, учасників вітчизняного книжкового ринку.
Богдан Іван, Yakaboo, CEO
Афонін
Олександр, УАВК, президент
Шейко
Микола, “Видавництво Старого Лева”, директор
Павличко
Дана, Видавництво “Основи”, директор
Шпільман
Олег, Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", генеральний директор
Круглов
Віктор, ТОВ “Видавництво Ранок”, директор
Білявська Лариса, Видавництво "КАЛАМАР", директор
Артьоменко Тетяна, Видавництво "Задруга", директор
Орлова
Юлія, Видавництво “ВІВАТ”, генеральний директор
Лаврова
Поліна, Видавництво Laurus, директор
Степурін Іван, Видавництво “Самміт-книга”, директор
Погребний
Олег, Видавництво"Махаон-Україна", директор
Квасніков Максим, Видавництво"Махаон-Україна" , комерційний директор
Кириченко
Дмитро, Видавництво “Брайт Букс”, президент
Володарський
Юрій, Журнал "ШО", журналіст, літературний критик
Федорин
Володимир , Центр вільної
економіки імені Кахі Бендукідзе, співзасновник
Жук
Ольга, фестиваль "Книжковий Арсенал", куратор міжнародної програми
Іванова
Альона, Бібліотека bOtaN, керуючий
Засипкіна
Олена, Мінекономрозвитку, начальник відділу
Миколайович Костянтин, "Будинок КНИГИ", директор
Гафурова Наргіс, Видавництво "Читаріум", співзасновник
Бобровнікова Лариса, Видавництво “Читариум”, директор
Кокотюха
Андрій, письменик
Кірпічов Олександр, Книготоргівельна компанія ТОВ "Форс Україна",
директор
Смірнов Віктор, Видавничо-книготоргівельна компанія "АСТАМІР-В",
директор
Швед Павло, ТОВ "Комубук", директор
Померанцев
Святослав, Meridian Czernowitz, президент
Татарінов Дмитро, Видавництво “ Моноліт”, генеральный директор
Лаппо Дмитрий, Kniga.biz.ua, співвласник
Стус Тетяна, BaraBooka. Простір української дитячої книги, керівник проекту
Городиська Поліна, ГО "Український літературний центр", керівник
Прасолов
Максим, Nebeskey, видавець
Форостина Оксана, Видавництво “ТАО”, видавець
Стокоз Дар'я, координатор
мистецьких програм
Батуревич Ірина, “Читомо”, співзасновниця
Тейлор Катерина, Art Management, СЕО
Київська Ельміра, ГО "Культурна ініціатива "Букмоль",
співзасновниця
Кожемяка Костянтин, Видавництво ArtHuss, керівник
Горак
Павло, Книжкова крамниця "Хармс", винний бар "Виан",
засновник
Сметаненко Олександра, Книжкова крамниця "Хармс", книжкова лавка
Освітньої станції “31в1”, дитячний книжковий магазин “Цукровий когутик”,
арт-директор
Рафєєнко
Володимир, письменник
Панченко Олександр , ТОВ
"Гренка", директор
Курунян Володимир, Мережа книжкових магазинів, власник, директор
Похлєбаєва
Анна, Видавництво “Артбукс”, власник
Малярчук
Марина, Видавництво “Артбукс”, директор
Крикун Володимир,
інтернет-магазин “Букля”, директор
Клименко
Юлія, Nebo book shop, директор
Денисенко Ксенія, Мистецька книгарня “Небо”, директор
Самойленко Володимир, Видавництво "Ніка-Центр", директор
Гламазда Олексій, “Книголенд”, директор
Толмачов Максим, ТОВ "Тріада Принт", директор
Бойко Тарас, Видавництво
"Книгоноша", директор
Бойко Світлана, магазин "Книжкова Полиця", власник
Невзорова Дар’я, ТОВ "Скай Хорс", директор
Жаботинський Євгеній, Видавництво "Богомислення”, керівник
Калайда Оксана, GoodSeed, директор
Пастушенко Юрій, KNIGIng, керівник
Калмикова
Яна, “ГіппоКампус”, директор
Лобанов
Артем, “Книжковий Фрілансер”, власник
Яринич
Дмитро, hooga.creative, креативний директор
Грищук Сергій, письменник
Левська
Олена, книжковий ілюстратор
Лузіна Мирослава, перекладач
Куценко
Роман, Vogat, художник
Марченко
Анастасія, перекладач
Товстенко
Євгенія, Театральний буфет "На Станіславського", відповідальна за
книжкову продукцію
Драганюк
Тетяна, Черкаський Будинок книги, директор
Бернадін
Юрій, ФОП Бернадін Ю.В., підприємець
Романенко Олена, Книжковий ТриУ, директор
Грібова Наталія, 7 Ліга, виконавчий директор
Сич Віталій, тижневик “Новое Время”, головний редактор
Гуменюк
Наталя, журналіст
Кисельчук Тетяна, ArtMisto, журналіст
Karpovets Maksym, Ostroh Academy, lecturer
Добротвор Олена, Національний авіаційний університет, доцент
Нестерович Євгенія, Інтернет-газета “Збруч”, редактор відділу культури
Сопельник Наталя, “Естет”, головний редактор
Пятецька Юлія, тижневик "Бульвар Гордону", заступник головного
редактора
Вавілов
Влад, Київський фітнес союз, директор