Коні не винні: як підняти галузь конярства із руїни

Взявши курс на приватизацію, Міністерство уже цього року готове виставити на продаж перші підприємства. Серед першопрохідців — ДП «Конярство України» — одне з найбільших агропідприємств Мінагропроду

«Моя хата з краю, — нічого не знаю», — саме принцип «байдужості» домінує серед управлінців державними активами. Так, у результаті аналізу реального стану справ компаній, які знаходяться у віданні Міністерства аграрної політики та продовольства України, бачимо, що і великі, і малі держпідприємства перебувають у важкому фінансовому становищі, систематично генеруючи збитки.

Взявши курс на приватизацію, Міністерство уже цього року готове виставити на продаж перші державні підприємства. Серед першопрохідців — ДП «Конярство України» — одне з найбільших агропідприємств Мінагропроду, що має 14 філій, об’єднуючи 11 державних кінних заводів, 2 племконецентри та 1 іподром в Одесі. Для утримання коней — на сьогодні це близько 1700 голів — держава виділила ДП 43 тис. га земель сільськогосподарського призначення. Можливо, такі великі наділи і засліпили очі керівництву філій, адже аналіз структури доходів і витрат по статтях показав, що основний дохід — більше 80% — підприємство отримує від сільськогосподарської діяльності у галузі рослинництва, а ведення діяльності з конярства можна характеризувати більше як «хобі».

Як приклад: показники Деркульського конезаводу №63 виглядають наступним чином: земельна ділянка — 4712,2 га, з них ріллі — 3320,1 га, сінокоси — 95,1 га, пасовища — 1049,1 га, ліси — 229,4 га, водойми — 18,5 га. У списку нерухомості: сіносховище, овочесховище, зерносклад — 3 шт., кормоцех, свинарник — 3 шт., корівник — 4 шт., телятник — 2 шт., контора, силососховище — 3 шт, житловий фонд — 39 будинків. 91% продукції — рослинництво. Разом з тим: за 9 місяців 2014 року — 3 млн грн. збитків, а про дотичність до конярства свідчить лише назва.

Чистий дохід ДП «Конярство України» (тис. грн.)

Загалом, нарікання, які звучать останнім часом, що приватизувавши підприємство, Мінагрополітики поставить під удар усі здобутки вітчизняного конярства, не мають підґрунтя. Навпаки, проблеми, які накопичувалися десятиліттями стримують розвиток галузі.

Проблема №1 — критична фінансова ситуація: близько 100 млн грн. кредиторської заборгованості. Аналіз показав, що основною причиною збитковості ДП «Конярство України» є реалізація коней за ціною значно нижче собівартості.

Як приклад: протягом I кв. 2015 р. 4 філіями — Дніпропетровський конезавод №65, Південний Племконецентр, Добровський конезавод №62, Олександрівський конезавод №174 — було реалізовано 93 коня на загальну суму 747,4 тис. грн. або в середньому по 8 тис. грн. за коня. Балансова вартість реалізованих коней склала 5,49 млн грн., або в середньому за одного коня 59 тис. грн. У даному випадку мова йде про збитки від продажів за ціною у рази нижче собівартості.

Основні показники діяльності за 2013 р.- I кв. 2015 р., тис. грн

Проблема №2 — відсутність правовстановлюючих документів на землю та нерухоме майно. З 14 філій право власності на землю оформив тільки один — Дніпропетровський кінний завод №65. Відмова від оформлення земель за браком коштів — не що інше, як шлях на знищення галузі.

Як приклад: Одеський іподром, основне завдання якого вести випробування скакових коней, за останній рік провів їх для 17 голів. Одеський іподром – це унікальний об'єкт у центрі міста площею 27 га з 1300 га родючої землі. З усіма умовами для ефективного господарювання, ми констатуємо збитки за 9 місяців 2014 р. по діяльності Одеського іподрому в сумі 1,5 млн грн.

Проблема №3 — неефективний менеджмент і філій, і материнської структури ДП.

Як приклад: Валовий дохід «Західного Племконецентру», який має у підпорядкуванні 4 людини, у II кв. минулого року склав 2 тис. грн., у III — 10 тис. грн. Підсумковий фінансовий результат — збитки до 100 тис. грн на квартал. Виходить, керівник підприємства не здатний був заробити на зарплату декільком співробітникам.

Держава довгий час мирилася з неефективністю держуправління, яка, передусім, лягає на плечі платників податків, тобто нас з вами. Натомість приватний власник навряд чи змирився б з постійно наростаючим «мінусом», вживши низку заходів — від зміни менеджменту до стратегії у цілому. Першим кроком на шляху підняття вітчизняної галузі конярства із руїни стало проведення конкурсу на заміщення керівної посади ДП. Основні завдання, покладені на новопризначеного очільника ДП «Конярство України», — не допустити руйнування галузі, підвищити її інвестиційну привабливість та підготувати підприємство до прозорої та конкурентної приватизації.

У сучасних умовах держава не здатна розвивати галузь конярства та утримувати в належному стані іподроми й іншу інфраструктуру. Переконаний, якщо процес відбуватиметься під пильним контролем влади та суспільства — галузь, отримавши дійсно ефективних власників, успішно запрацює.