Чому українці наступають на одні й ті самі граблі

Говорити будемо не про політику, а про Українську військову організацію.

Якщо назва статті наштовхує вас на думки щодо помилок, які ми робимо, обираючи політиків чи уряд, то ви, частково, маєте рацію. Але говорити ми будемо не про політику, а про Українську військову організацію.

Трохи історії

Звичайно мова йтиме про Євгена Коновальця , який зробив великий внесок в українську справу.  Говорити про Євгена Коновальця - це говорити про формацію Січових Стрільців, про об'єднання низки націоналістичних груп в одну УВО, про ОУН.

Є. Коновалець пройшов важкий шлях перебуваючи на війні, в полонах, таборах, але ніколи не здавався задля відстоювання прав та свобод своєї країни. Першим великим кроком до досягнення мети стало формування членами Галицько-Буковинського Комітету -Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української Народної Республіки. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності.

Поразка національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. Саме це спонукало його започаткувати принципово нову організацію, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. Тоді й було вирішено створити Українську військову організацію, яка стала на чолі національного руху і методами підпільної збройної боротьби намагалася довести міжнародній спільноті, що українці не погоджуються з тогочасним станом речей та вимагають утворення власної держави.

УВО  - це суто український проект, який базується на урахуванні всіх особливих рис та переваг української ментальності. Це, безпосередньо, повага до авторитетної центральної ради й дієва демократія та повна самостійність в рамках територіальних підрозділів (починаючи з найменшого села й до центрального провіду).

Розвиток ідеології українського націоналізму досягнув такого етапу, що на її базі і для реалізації її положень повинна була постати самостійна політична сила. З цією метою, з 28 січня по 3 лютого 1929 року у Відні відбувся Установчий Конгрес Українських Націоналістів, в результаті якого були вироблені ідеологічні, програмні та статутні основи Організація українських націоналістів. Євген Коновалець і первісна горстка провідних членів ОУН усвідомлювали, що нова українська сила не може орієнтуватися ані на німецький націонал-соціалізм, ані на марксизм чи комунізм російської моделі. Саме ідеологія націоналізму ОУН тих років, може бути прикладом і моделлю навіть зараз. В ідейні підвалини ОУН, Коновалець заклав принцип опертя на власні сили. Будучи ярим прихильником націоналізму та солодощів, він, на жаль, потрапив у пастку тогочасного правління. Співробітник НКВС Павло Судоплатов зумів увійти в довіру до Коновальця та підсунути вибухівку, зроблену під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

На сьогодні, майже ніхто не замислюється над конкретними заходами й діями, які зможуть вивести нашу українську незалежну державу з національного тупика. В Україні зареєстровано біля двадцяти політичних, громадських і молодіжних груп і організацій, які визнають ідеологію українського націоналізму і здійснюють свою діяльність на виразних націоналістичних принципах. Але їхня діяльність і їхні пориви губляться в морі української дійсності. Те що влада сучасне покоління опинилося на узбіччі українського політичного і громадського життя, є результатом трагічних подій, які охопили наймогутнішу українську державницьку силу після загибелі Євгена Коновальця.

В наступній статті: УВО в сучасному вимірі