Рецензія на книжку Бориса Маріана

8 января 2013, 13:49
0
140

"Нитка моєї Аріадни"

О родине кто сердцем не тужил,

Не плакал на чужбине о народе, -

Тот, не родившись, как в утробе жил,

Того как бы и не было в природе.

Якщо підручники з історії можна переписати в угоду правлячому політичному ладу, то палке письменницьке слово-вірний підданий істини, як незламний стержень витримає будь-які тортури, подолає усі перешкоди на шляху до своєї благородної мети-розтрощити «залізну завісу» байдужості та омани, запалити у серці читача вогник віри та жаги справедливості. Бориса Маріана не зламали важкі роки дисидентства. Навпаки, тіло та характер його гартувалися під  утисками таборового життя, а душевні муки і переживання набули чітких форм та вилилися у надзвичайно проникливу, сповнену тюремної романтики справжніх людських почуттів збірку. Тут є місце і братській пам’яті про друзів поета з таборів - "товарищей по перу и кирзовой каше" і соціальній ліриці, старим та новим лагерним поезіям, і, навіть, коханню. Також до збірки увійшли перші розділи майбутньої книги мемуарів поета з дуже виразним підзаголовком «Записки блатного студента», що охоплює в основному тюремний період його біографії. Борис Маріан проявив себе як досвідчений публіцист, адже в книзі разом із історичною тонко переплетена  надзвичайно-емоційна мемуарна частина. У своїй книзі поет-публіцист осмислює всі ті неоднозначні події, що йому довелося пережити за часів радянського режиму: великі будівництва і репресії, радість перемоги над фашизмом і всілякі обмеження і заборони, надії на справедливий соціалізм. Найстаріший дисидент Молдови роки своєї юності, навіть ті, що довелося провести в таборі для політв'язнів, згадує з душевною теплотою і ностальгією. Книга «Нитка моєї Аріадни», яка стала вже сьомою у творчому доробку поета, є не тільки збіркою прекрасної поезії, а й щоденником. Назва книжки Бориса Маріана дуже влучно характеризує ідейну її сутність. "Дороговказна нитка" - нитка Аріадни - як символ того, що вихід є!

«В Египте, в ночи непроглядной,в пещере усопших царей,была ты моей Ариадной, серебряной нитью моей…»

 Ця життєва збірка допоможе усім, що заблукали у своїх проблемах знайти вихід і згадати, що Сонце Мудрості ніколи не переставало світити. Світла, прониклива, водночас революційна творчість поета, що зєднує спопелене спогадами минуле із сучасністю-символ тому і доказ.

                                                                             Рецензію виконала студентка 1 курсу(3групи)

                                                                             Інституту журналістики   

                                                                             Лоханова Марія


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Плохие пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.