Напередодні проміжних виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада 2026 року, американський інформаційний простір опинився під новим ударом дезінформації. Пов’язані з Росією мережі впливу поширюють сфабриковані відео та компромат проти кандидатів, а скандал із вигаданими соціологічними опитуваннями ставить під сумнів надійність частини передвиборчих прогнозів.
Ці історії мають різне походження, але разом демонструють небезпеку: виборцям дедалі важче відрізнити достовірну інформацію від ретельно виготовленої підробки.
Коли брехня стає політичною зброєю
Ще десять років тому російське втручання в американські вибори асоціювалося насамперед із хакерськими атаками, викраденим листуванням політиків та арміями інтернет-тролів. Сьогодні технології інформаційної війни змінилися настільки, що для дискредитації кандидата вже не обов’язково викрадати його документи або знаходити справжній компромат.
Достатньо створити відео, якого ніколи не існувало, вигадати свідчення, оформити фальшивку під сюжет відомого телеканалу — і запустити її в соціальні мережі. Саме таку небезпеку описує німецьке видання BILD, повідомляючи про нові операції пов’язаних із Росією пропагандистських мереж перед американськими виборами.
Особливість нинішньої ситуації полягає в тому, що дезінформація дедалі частіше атакує не політичні програми кандидатів, а їхню особисту репутацію. Звинувачення підбираються так, щоб викликати максимальне обурення, а штучно створені відеоматеріали мають надати вигадкам переконливого вигляду.
Для організаторів таких кампаній навіть подальше спростування може виявитися другорядним. Адже поки журналісти встановлюють походження підробки, її вже можуть побачити сотні тисяч людей. І саме тут виникає головна загроза для демократії: політичний вибір громадян намагаються змінити не аргументами, а навмисно сфабрикованою реальністю.
Storm-1516: фабрика компромату, якого ніколи не існувало
Джеймс Таларіко
Однією з найпоказовіших цілей нової дезінформаційної кампанії став Джеймс Таларіко — кандидат від Демократичної партії до Сенату США у штаті Техас. 20 жовтня в соціальній мережі X з’явилися відеоролики, у яких нібито колишній учень Таларіко звинувачував його у сексуальному насильстві. Однак дослідники цифрової дезінформації встановили, що ці матеріали, найімовірніше, були створені із застосуванням штучного інтелекту.
Компанія Graphika у звіті від 21 жовтня з високим ступенем упевненості пов’язала виготовлення відео з проросійською операцією впливу Storm-1516. Незалежний фактчекінговий проєкт PolitiFact 22 жовтня визнав поширювані звинувачення безпідставними. Дослідники виявили ознаки цифрової підміни обличчя, неприродні рухи очей та інші характерні особливості синтетичного відео.
Особливо показовою стала швидкість поширення підробки. За інформацією американського суспільного мовника NPR, яку опублікувало KPBS 23 жовтня, один із фальшивих роликів зібрав приблизно 857 тисяч переглядів лише за першу добу. Дослідники простежили, як матеріал спочатку поширювали підозрілі облікові записи, а згодом підхопили популярніші акаунти. Це демонструє механізм інформаційної атаки: спочатку створюється підробка, потім забезпечується її масове поширення, а далі вона потрапляє до ширшої політичної дискусії.
Навіть якщо згодом відео буде видалено, його копії, скриншоти та перекази можуть продовжувати циркулювати. І в цьому полягає особлива небезпека. Адже людина, проти якої спрямовано фальшивку, змушена витрачати час і ресурси на спростування події, якої взагалі не було.
Під прицілом не лише демократи, а й прихильники Украї
Російські інформаційні операції не обмежуються атаками проти окремих представників Демократичної партії. 21 жовтня сенатор Марк Ворнер та член Палати представників Джим Гаймс повідомили журналістам про результати закритого брифінгу американської розвідки.
Марк Ворнер та Джим Гаймс
За інформацією Reuters, законодавці заявили, що російські мережі поширюють дезінформацію проти кандидатів-демократів, зокрема Джеймса Таларіко та сенатора від Джорджії Джона Оссоффа. Водночас під інформаційними атаками опиняються й політики-республіканці, які підтримують Україну.
Джон Оссофф
Українське видання The Kyiv Independent 23 жовтня звернуло увагу саме на цей аспект: об’єктами російських кампаній стають американські політики з обох партій, які виступають за подальшу підтримку України. Це важливе уточнення.
Якщо російська пропаганда атакує не тільки демократів, а й республіканців із проукраїнською позицією, то її завдання не можна пояснити виключно бажанням допомогти одній американській партії. Імовірна стратегічна мета значно ширша: послабити політичні сили, які підтримують протидію російській агресії, та поглибити суперечності всередині американського суспільства.
Для Кремля розкол між американцями може бути не менш корисним, ніж перемога конкретного кандидата. Адже політично паралізовані Сполучені Штати мають менше можливостей для послідовної міжнародної політики.
«Матрьошка»: коли російська пропаганда маскується під західну журналістику
Поряд зі Storm-1516 дослідники інформаційних загроз уже тривалий час відстежують мережу «Матрьошка». Її характерною особливістю є поширення сфабрикованих повідомлень, які імітують матеріали авторитетних західних медіа, дослідницьких установ та міжнародних організацій.
Мета такого маскування очевидна: переконати аудиторію, що вигадана інформація походить від джерела, якому люди звикли довіряти. У сучасному інформаційному середовищі підробити телевізійне оформлення, логотип або голос ведучого значно простіше, ніж перевірити справжність кожного відео.
Водночас важливо розрізняти сам факт існування таких мереж і походження кожного окремого матеріалу. Не всяка фальшива новина автоматично є російською операцією, а для встановлення відповідальності потрібні цифрові докази, аналіз каналів поширення та зв’язків між акаунтами. Проте вже задокументовані кампанії показують, що використання репутації справжніх медіа для поширення неправди стало одним із небезпечних інструментів сучасної інформаційної війни.
Фальшиві опитування: скандал, який ударив по довірі до американських ЗМІ
Паралельно з викриттям російських дипфейків у США спалахнув інший скандал — навколо компанії Wedgewood Polls. 20 жовтня аналітичний проєкт FiftyPlusOne повідомив, що виявив серйозні невідповідності в даних соціологічних досліджень компанії. Після звернення дослідників представники Wedgewood фактично визнали, що більшість оприлюднених результатів були вигаданими.
Організатори назвали свою діяльність соціальним експериментом, метою якого нібито було продемонструвати вразливість системи перевірки соціологічних досліджень. Але ця версія не знімає питання про відповідальність за наслідки. Як повідомили AFP, Axios та The Guardian, вигадані результати потрапили до великих агрегаторів передвиборчих опитувань і використовувалися в інформаційному висвітленні кампанії.
The New York Times вилучила зі своєї бази 15 досліджень Wedgewood, опублікованих у період із червня до жовтня 2026 року. Інші аналітичні платформи також переглянули свої масиви даних. Цей випадок показав, що навіть відомі редакції та професійні аналітики можуть стати жертвами ретельно підготовленої фальсифікації. Особливо небезпечно, коли вигадані цифри починають впливати не лише на сприйняття виборів, а й на поведінку кандидатів, донорів і виборчих штабів.
Меллорі Макморроу
За повідомленням AFP, кандидатка до Сенату від Мічигану Меллорі Макморроу заявила, що після появи неправдивих даних про її низьку підтримку скоротилися пожертви, а волонтери втратили впевненість у перспективах кампанії. Це її оцінка наслідків, а не незалежно встановлений причинно-наслідковий зв’язок.
Фальшиве опитування здатне не лише спотворити уявлення про виборчу кампанію. Воно може впливати на реальні політичні рішення ще до того, як виборці прийдуть на дільниці. Разом із тим принципово важливо: наразі немає представлених доказів, що діяльність Wedgewood координувалася Росією. Цей скандал не слід механічно об’єднувати з операціями Storm-1516 або «Матрьошка». Їх поєднує не доведений спільний організатор, а спільна проблема — руйнування довіри до інформації, на основі якої громадяни ухвалюють політичні рішення.
Десять років втручання: що американська розвідка встановила про Путіна і Трампа
Нинішні повідомлення не виникли на порожньому місці. Американські спецслужби та парламентські комісії протягом останнього десятиліття неодноразово документували російські спроби впливати на виборчі процеси у США.
2016 рік: перша велика операція. Після президентських виборів 2016 року американська розвідка дійшла висновку, що Росія проводила масштабну кампанію втручання, використовуючи кібератаки, викрадену інформацію та інформаційні операції.
У розсекреченій оцінці від 6 січня 2017 року спецслужби США встановили, що Москва прагнула дискредитувати Гілларі Клінтон і сприяти політичним перспективам Дональда Трампа. Ці висновки згодом перевіряв спеціальний комітет Сенату США з розвідки. У квітні 2020 року двопартійне розслідування підтвердило обґрунтованість основних оцінок американських спецслужб.
Водночас розвідка не встановлювала, що російські дії визначили результат голосування. Також ці висновки не означають, що було доведено особисту змову Трампа з Кремлем. Але сам факт організованого російського втручання став предметом офіційних висновків американських державних установ.
2020 рік: Путін знову підтримував вигідний Кремлю сценарій
У березні 2021 року Управління директора національної розвідки США оприлюднило нову оцінку іноземного впливу на президентські вибори 2020 року. Її висновок був особливо важливим: за оцінкою американської розвідки, Володимир Путін санкціонував операції впливу, спрямовані проти Джо Байдена та Демократичної партії, на підтримку Дональда Трампа й на поглиблення розколу американського суспільства.
У документі також зазначалося, що російські структури використовували посередників, пов’язаних із розвідкою, для поширення дискредитаційних матеріалів через американські інформаційні та політичні канали. Отже, йдеться не просто про журналістські припущення щодо симпатій Кремля. Це офіційні оцінки розвідувальної спільноти США, сформовані на основі зібраної інформації.
2024 рік: Росія знову намагалася вплинути на американських виборців
У вересні 2024 року американська розвідка повідомляла, що Росія залишається найактивнішим джерелом іноземних інформаційних загроз для президентських виборів. У спеціальному повідомленні зазначалося, що пов’язані з Москвою структури використовують соціальні мережі, підставні інформаційні ресурси та американських коментаторів для просування вигідних Кремлю наративів.
Серед цілей називалися посилення внутрішніх суперечностей у США, вплив на виборчі настрої та послаблення підтримки України. Американська розвідка також повідомляла про спроби впливати на виборчі уподобання на користь Дональда Трампа. 4 листопада 2024 року ФБР, Управління директора національної розвідки та Агентство з кібербезпеки й захисту інфраструктури оприлюднили спільну заяву про поширення пов’язаними з Росією структурами фальшивих відео та вигаданих повідомлень.
Їхньою метою, за оцінкою американських установ, було підірвати довіру до виборів і посилити конфлікти між американцями. Таким чином, використання штучного інтелекту в нинішній кампанії не є цілковито новим явищем. Це продовження вже відомої тактики, яка стає технологічно складнішою.
Чому Кремлю важливо впливати на американський Конгрес
Президент США має значні повноваження у сфері зовнішньої політики. Але саме Конгрес затверджує федеральні видатки, ухвалює закони, контролює діяльність виконавчої влади та впливає на санкційну політику. Для України це має безпосереднє значення. Від рішень американських законодавців залежать фінансування програм міжнародної допомоги, оборонні асигнування, санкційні механізми та можливості контролю за політикою Білого дому. Тому російські інформаційні атаки проти прихильників України в обох партіях мають зрозумілий геополітичний вимір.
Якщо кандидата, який підтримує військову допомогу Києву, вдасться дискредитувати фальшивими матеріалами, це потенційно може послабити його позиції у виборчій боротьбі. Якщо американці почнуть масово сумніватися в достовірності будь-яких повідомлень, стане складніше вести предметну дискусію про зовнішню політику, війну та національну безпеку.
Однак ці ризики не означають, що кожна політична суперечка у США є наслідком російського втручання. Американське суспільство має власні глибокі розбіжності, які існують незалежно від дій Кремля. Російські інформаційні операції, за оцінками американських спецслужб, намагаються використовувати й посилювати ці суперечності.
Чи вигідний Путіну Дональд Трамп?
Це питання не можна зводити до особистих симпатій двох політиків. Відомо, що американська розвідка у своїх оцінках щодо виборів 2016, 2020 та 2024 років вказувала на дії Росії, спрямовані на підтримку політичних перспектив Трампа або послаблення його опонентів.
Але необхідно розмежовувати три різні твердження. Перше: Кремль намагався впливати на американські вибори. Це підтверджено численними офіційними документами США. Друге: у кількох президентських кампаніях російські операції були спрямовані на підтримку Трампа або дискредитацію його конкурентів. Це також відображено в оцінках американської розвідки. Третє: Трамп особисто керував такими операціями або вступав у змову з Путіним. Наведені документи цього не доводять.
Водночас політичні наслідки американських рішень щодо Росії та України можна і потрібно оцінювати незалежно від того, чи існувала будь-яка прихована домовленість. Головне запитання полягає не в тому, чи подобається Путіну конкретний американський президент. Важливіше — які рішення Вашингтона відповідають стратегічним інтересам Кремля і як російські структури намагаються впливати на їх ухвалення.
Чи можуть фальшиві відео змінити результати виборів?
На це запитання поки що немає достовірної кількісної відповіді. Перегляди відео не дорівнюють зміненим голосам. Навіть мільйон переглядів фальшивки не доводить, що вона вплинула на результати голосування. Але небезпека полягає не тільки в можливій зміні виборчих уподобань.
Інформаційні операції можуть послаблювати довіру до журналістики, породжувати підозри щодо чесності виборів, провокувати ворожнечу та змушувати політиків витрачати ресурси на спростування вигадок. Тому важливо розрізняти вплив на інформаційне середовище та безпосереднє втручання в підрахунок голосів.
21 жовтня Джим Гаймс, коментуючи закритий брифінг розвідки, наголосив, що не було представлено доказів здатності іноземних держав проникнути у виборчі системи США та змінити результати голосування. Це суттєве застереження.
Російська пропаганда може намагатися переконати американців, що їхні вибори нечесні. Але без доказів не можна стверджувати, що російські спецслужби здатні переписувати результати американського голосування.
Демократія у США під ударом: чого насправді прагне Москва
Упродовж десятиліття російські операції впливу змінювали інструменти, але їхні основні цілі, за оцінками американських спецслужб, залишалися подібними. Послабити довіру до демократичних інститутів. Поглибити суперечності всередині США. Дискредитувати політиків, які виступають проти російської агресії. Створити сприятливіші умови для зовнішньополітичних інтересів Кремля.
Сьогодні до цих інструментів додався штучний інтелект, здатний створювати переконливі зображення, голоси та відеосвідчення подій, яких ніколи не було. Скандал із Wedgewood Polls показав ще одну вразливість: навіть без участі іноземної держави вигадані дані можуть потрапляти до інформаційних систем, яким довіряють мільйони людей. Ці два явища не слід змішувати, але вони підводять до спільного висновку.
Сучасна демократія опинилася перед загрозою, коли підробити інформацію іноді простіше й швидше, ніж перевірити її достовірність. І якщо раніше російським спецслужбам для інформаційної операції були потрібні великі мережі агентів та складна технічна інфраструктура, то сьогодні частину тієї самої роботи можна виконати за допомогою генеративного штучного інтелекту й координованого поширення в соціальних мережах. Це не робить демократичні вибори беззахисними. Але підвищує вимоги до журналістики, незалежних дослідників, технологічних платформ та державних установ.
Висновок: наперекір Путіну американські виборці мають самостійно обрати свою владу
Сполучені Штати наближаються до проміжних виборів 3 листопада в умовах, коли інформаційна боротьба стала невіддільною частиною політичного протистояння. Повідомлення Reuters, дослідження Graphika, перевірка PolitiFact та офіційні оцінки американської розвідки свідчать: пов’язані з Росією структури продовжують намагатися впливати на американський політичний процес. Цього разу серед їхніх інструментів — дипфейки, сфабриковані звинувачення та мережі поширення дезінформації.
Окремий скандал із фальшивими соціологічними опитуваннями показує, наскільки вразливим може бути інформаційний простір навіть без доведеного іноземного втручання. Для України ця історія має особливе значення. Адже російська війна ведеться не лише проти українських міст, військових і цивільного населення. Москва також намагається впливати на міжнародне середовище, від якого залежить підтримка української оборони.
І саме тому питання достовірності інформації перед американськими виборами виходить далеко за межі внутрішньої політики США. Володимир Путін може прагнути вигідного для Кремля складу американської влади. Але визначати, хто представлятиме громадян Сполучених Штатів, мають виключно американські виборці — на основі правдивої інформації, а не сфабрикованих у чужих інформаційних операціях звинувачень.
Редакційна примітка: Для публікації важливо не відтворювати фальшиві звинувачення проти Джеймса Таларіко як достовірні та не пов’язувати Wedgewood Polls із російськими спецслужбами без доказів. Саме чітке розмежування підтверджених фактів, висновків дослідників і політичних оцінок посилює доказовість цієї статті.