CNN, MS NOW і Politico подали до суду на адміністрацію президента, а
ABC, CBS, NBC та навіть Fox News відмовилися брати участь у телевізійному пулі
Трампа. Конфлікт навколо доступу журналістів переріс у масштабну суперечку про
межі президентської влади та свободу преси. Білий дім перетворив звичайний конфлікт Дональда Трампа з критичними
медіа на значно більшу історію – про те, чи може президент Сполучених Штатів
вирішувати, які редакції мають право бути присутніми поруч із владою, а які
повинні залишатися за воротами.
18 вересня Трамп оголосив, що забороняє доступ до
Білого дому трьом великим американським медіа – CNN, MS NOW та Politico.
Президент звинуватив їх у поширенні «фейкових новин» і заявив, що не хоче
бачити їх у президентському комплексі. Reuters повідомляв, що експерти з питань
свободи слова вважають таке рішення юридично вразливим, оскільки Перша поправка
до Конституції США захищає свободу слова та преси. А вже наступного дня слова
президента перетворилися на практичну заборону.
«Ви більше сюди не зайдете»
19 вересня журналісти CNN, MS NOW та Politico прийшли виконувати свою
роботу – і зіткнулися із закритими дверима. Кореспондентку MS NOW Акайлу
Гарднер не пустили на територію Білого дому, а її прес-картку деактивували.
Аналогічна ситуація сталася з журналісткою CNN Бетсі Кляйн. Представницю
Politico Чейєнн Хаслетт також не допустили до комплексу, а її перепустку
вилучили. Про це повідомляло Associated Press. Тобто конфлікт уже перестав бути
словесною перепалкою між президентом і редакціями.
Журналістам буквально перекрили фізичний доступ до
місця, де ухвалюються рішення американської адміністрації. У MS NOW заявили, що
Білий дім належить американському народу, а його діяльність фінансується
американськими платниками податків. Редакція пообіцяла вжити «всіх необхідних
кроків» для захисту своїх прав, гарантованих Першою поправкою. І слово «суд»
дуже швидко перестало бути погрозою.
Три медіа проти адміністрації Трампа
21 вересня CNN, MS NOW та Politico звернулися до федерального суду у
Вашингтоні. У позові вони стверджують, що адміністрація Трампа порушила їхні
права за Першою поправкою, яка гарантує свободу преси, а також процесуальні
гарантії П'ятої поправки. Редакції просять суд терміново зупинити заборону та
відновити доступ журналістів до Білого дому.
Особливо важливим у цій справі є питання причин
заборони. Трамп не назвав один конкретний матеріал CNN, MS NOW чи Politico,
який став підставою для позбавлення їх доступу. Натомість президент послався на
загальну оцінку роботи цих медіа, звинувативши їх у поширенні «фейкових новин».
Саме тут виникає конституційна проблема, яку тепер
доведеться вирішувати суду: де закінчується право адміністрації організовувати
доступ до Білого дому і починається неприпустиме покарання журналістів за зміст
їхніх публікацій? Це вже не питання особистої симпатії Трампа до CNN чи MS NOW.
Це питання принципу.
І тут сталося те, чого Білий дім, схоже, не очікував
Найцікавіше почалося після того, як із пулу президентських журналістів
виключили CNN. У Білому домі діє телевізійний пул – система, за якою кілька
великих телеканалів почергово забезпечують відеозйомку президента, а отриманий
сигнал використовують інші медіа. До цього пулу входять ABC, CBS, NBC, Fox News
та CNN.
І саме CNN мала забезпечувати спільну телевізійну
зйомку Трампа під час його поїздки до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Але
після виключення CNN сталося несподіване. ABC, CBS, NBC і Fox News не
погодилися просто зайняти її місце.
У результаті телевізійний пул оголосив, що не
забезпечуватиме спільне висвітлення президентських заходів. У спільній заяві
п'ять телеканалів наголосили, що американська громадськість має право
отримувати точну та незалежну інформацію про діяльність уряду, а адміністрація
не повинна обмежувати медіа через характер їхніх публікацій.
Це важливий момент. Бо серед тих, хто фактично
опинився в одному ряду з CNN, – Fox News, телеканал, який багато років
асоціюється з аудиторією, прихильною до Трампа. Тобто конфлікт виявився ширшим,
ніж протистояння президента з окремими ліберальними медіа.
Без камери CNN — без спільної камери взагалі
У телевізійній журналістиці пул існує не для краси. Президент фізично не
може бути одночасно в усіх місцях, а десятки редакцій не можуть щоразу окремо
доставляти дорогі телевізійні комплекси. Тому одна мережа забезпечує зйомку, а
інші отримують сигнал.
Виключення CNN із цієї системи створило проблему не
тільки для самої CNN. Воно поставило перед іншими телеканалами вибір:
скористатися ситуацією і просто замінити виключену редакцію – або відмовитися
від спільного висвітлення, щоб не погодитися з самим принципом вибіркового
доступу. ABC, CBS, NBC
та Fox News обрали другий варіант. Тому поїздка Трампа до ООН відбувалася без
традиційного телевізійного пулу.
І це вже дуже незручна ситуація для Білого дому. Президентська
адміністрація хотіла контролювати, хто саме отримує доступ до президента. Але в
результаті зіткнулася з тим, що решта великих телеканалів відмовилася грати за
новими правилами.
Білий дім каже: це не цензура
Адміністрація Трампа має іншу версію. У Білому домі заявили, що доступ
до президентської резиденції є привілеєм, а не правом. Віце-президент Джей Ді
Венс також заперечив, що адміністрація забороняє медіа, заявивши, що влада
просто не зобов'язана надавати «спеціальний доступ» редакціям, які, на її
думку, займаються пропагандою.
Трамп, своєю чергою, заявив, що не атакує вільну
пресу, а бореться з «FAKE NEWS». Але саме тут виникає принципова різниця між
двома сторонами конфлікту.
Медіа кажуть: нас карають за зміст наших
публікацій. Білий дім каже: ми просто відмовляємося надавати доступ тим, хто
поширює неправдиву інформацію. Тепер цю суперечність має розглянути суд.
Суддя, якого вже атакує сам Трамп
Справу передали федеральному судді Тімоті Келлі. І тут виникла ще одна
характерна деталь. Келлі був призначений федеральним суддею саме Трампом.
Водночас у 2018 році він розглядав справу щодо журналіста CNN Джима Акости,
якому адміністрація Трампа також намагалася відкликати прес-акредитацію. Тоді
суддя став на бік CNN і тимчасово зобов'язав адміністрацію відновити доступ
Акости.
Тепер історія фактично повторюється. І Трамп уже
публічно критикує суддю, який отримав нову справу. Це означає, що боротьба за
доступ журналістів дуже швидко виходить за межі Білого дому і переноситься у
федеральну судову систему.
А потім Білий дім отримав ще один удар
Найбільш промовистим результатом конфлікту стала не сама заборона. А
реакція журналістського середовища. Три медіа пішли до суду. П'ять найбільших
телевізійних мереж відмовилися забезпечувати президентський телевізійний пул. А
сам Білий дім почав використовувати власний відеопотік для висвітлення заходів
Трампа. За повідомленнями американських ЗМІ, адміністрація просувала власну
трансляцію, фактично створюючи альтернативний канал президентського
висвітлення.
І ось тут конфлікт набуває особливого сенсу. Бо коли
незалежні медіа не допускають до президента, у влади з'являється можливість
самій визначати, що саме бачить глядач, які кадри отримує, які моменти
потрапляють у трансляцію і в якому контексті вони подаються.
Для журналістики це принципова межа.
Президент може говорити зі своїми прихильниками
безпосередньо. Але журналістика починається саме там, де слова влади можна
перевірити, поставити під сумнів, порівняти з документами та поставити незручне
запитання.
Білий дім запустив Trump TV на тлі конфлікту зі ЗМІ
У Сполучених Штатах запрацював новий відеосервіс Білого дому «Trump TV:
The Essentials Station», який має цілодобово показувати виступи й заяви
президента Дональда Трампа та представників адміністрації. Про це повідомляє
офіційний сайт Білого дому.
Нова платформа з’явилася 21 вересня. На сайті
Білого дому її представили як місце, де можна стежити за найважливішими
моментами роботи Білого дому. Контент має оновлюватися в реальному часі:
відеозаписи заяв президента, його виступів, брифінгів речника та інших заходів
адміністрації.
Америка сперечається не про три прес-карти
На поверхні ця історія виглядає як конфлікт Трампа з CNN, MS NOW та
Politico. Але юридично і політично ставки значно вищі. Йдеться про те, чи може
влада карати конкретну редакцію за несприятливе для президента висвітлення. Йдеться
про те, чи можна позбавити журналіста доступу без чіткої процедури. Йдеться про
те, хто контролює президентський інформаційний простір – сама адміністрація чи
незалежні медіа.
І, нарешті, йдеться про те, наскільки далеко може
зайти президент Сполучених Штатів у боротьбі з пресою, яка його критикує.
У цьому сенсі показовою стала реакція навіть тих
телеканалів, які не були безпосередньо заборонені.
Вони не погодилися просто отримати місце CNN. Бо
якщо сьогодні влада може виключити одну редакцію за характер її публікацій,
завтра аналогічний механізм може бути застосований до іншої.
Тепер слово — за судом
Справу CNN, MS NOW і Politico має розглянути федеральний суд. Судовий
процес визначатиме не лише долю трьох прес-карт. Він може стати черговою
важливою перевіркою американської системи стримувань і противаг – цього разу на
лінії зіткнення між президентською владою та незалежною пресою.
Поки що факт очевидний: Трамп спробував закрити
двері Білого дому для трьох великих медіа, а у відповідь отримав судовий позов
і відмову головних американських телеканалів забезпечувати спільну телевізійну
трансляцію його президентських заходів.
Це вже не просто суперечка президента з
журналістами. Це відкрита боротьба за правила, за якими американська влада
спілкується із суспільством. І тепер головне питання звучить не так: хто кого
більше дратує – Трамп чи CNN?
Питання значно серйозніше: чи може президент
Сполучених Штатів вибирати журналістів за принципом «подобається – не
подобається» і при цьому залишатися впевненим, що преса все одно мовчатиме? Поки
що відповідь американських медіа прозвучала доволі голосно: ні!