Чи
зможе Петер Мадяр перезавантажити відносини з Україною та ЄС
Після парламентських
виборів в Угорщині політичний ландшафт країни опинився на порозі суттєвих змін.
Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр, який готується очолити уряд, уже
окреслив контури нового зовнішньополітичного курсу — зокрема щодо України та
Європейського Союзу.
На відміну від
політики попереднього прем’єра Віктор Орбан, яка часто супроводжувалася
конфліктами з Брюсселем і напруженням у відносинах із Києвом, Мадяр декларує
прагнення до нормалізації та прагматичного діалогу. Водночас він не приховує:
ключовою умовою для повноцінного відновлення партнерства з Україна залишається
врегулювання питання національних меншин.
За словами політика,
в Україні досі проживає близько 100 тисяч угорців, переважно на Закарпатті, і
саме їхні права Будапешт традиційно розглядає як пріоритет у двосторонніх
відносинах. Однак Мадяр визнає, що значна частина проблем була політизована
попередньою владою і потребує деполітизації.
«Ми успадковуємо
багато неврегульованих питань, які використовувалися у внутрішній політиці», —
зазначив він, фактично дистанціюючись від конфронтаційної риторики уряду
Орбана.
Водночас новий
угорський лідер демонструє готовність до особистого діалогу з Володимиром
Зеленським. За його словами, він уже отримав привітання від українського
президента і очікує на зустріч, яка може стати першим кроком до перезавантаження
відносин.
Європейський
вимір: між солідарністю та фінансовими обмеженнями
Не менш важливим є
сигнал, який Мадяр надсилає Брюсселю. Йдеться про позицію Угорщини щодо
фінансової допомоги Україні обсягом близько 90 млрд євро — питання, яке тривалий
час залишалося заблокованим через позицію Будапешта.
Мадяр фактично дав
зрозуміти, що не має наміру повторювати таку тактику. Він визнав, що рішення
щодо цієї допомоги вже було ухвалене на рівні Європейської ради, і натякнув на
готовності шукати компроміс із європейськими партнерами.
Втім, його позиція не
є безумовною. Політик підкреслює складну фінансову ситуацію Угорщини, зростання
державного боргу та дефіциту бюджету. Саме тому, за його словами, Будапешт не
готовий брати на себе додаткові фінансові зобов’язання, поки не отримає належні
кошти від ЄС.
Цей підхід демонструє
прагнення до більш збалансованої політики: з одного боку — відмова від
блокування стратегічних рішень Євросоюзу, з іншого — захист національних
економічних інтересів.
Спадщина
конфліктів і шанс на новий старт
Позиція Мадяра також
містить пряму критику попереднього курсу. Він вказує на непослідовність рішень
уряду Орбана, який спочатку підтримував європейські ініціативи, а згодом
блокував їх.
Саме така політика,
на думку багатьох європейських лідерів, призвела до ізоляції Угорщини в межах
ЄС і поставила під загрозу її вплив на спільні рішення. Реакція Брюсселя була
жорсткою: звучали навіть пропозиції застосувати до Угорщини санкційні
механізми, включно з обмеженням права голосу.
На цьому тлі нова
риторика Будапешта може стати сигналом для відновлення довіри. В Європейській
комісії неодноразово наголошували, що підтримка України залишатиметься
пріоритетом незалежно від позиції окремих держав. А президентка Єврокомісії
Урсула фон дер Ляєн заявляла, що механізми фінансування Києва будуть знайдені
за будь-яких обставин.
Перспектива:
обережний оптимізм
Заяви Петера Мадяра
відкривають можливість для обережного оптимізму у відносинах між Україною,
Угорщиною та Європейським Союзом. Його курс виглядає менш ідеологізованим і
більш прагматичним, ніж політика попередників.
Втім, ключове питання
залишається відкритим: чи зможе новий уряд не лише змінити риторику, а й
реалізувати реальні кроки для подолання накопичених суперечностей.
Для України це
означає шанс на зниження напруги у двосторонніх відносинах і розблокування
важливих європейських рішень. Для ЄС — можливість повернути Угорщину до
конструктивної співпраці.
А для самого
Будапешта — випробування здатності перейти від політики конфліктів до політики
відповідальності.