Загострення ситуації в Перській затоці та навколо
Ірану є частиною значно ширшої геополітичної гри Сполучених Штатів, спрямованої
не лише проти Тегерана, а й проти Китаю. Таку думку висловив політичний
аналітик Тарас Загородній, коментуючи останні заяви президента США Дональда
Трампа та розвиток подій на Близькому Сході.
За його словами, нинішній конфлікт не можна розглядати
як окрему кризу — це елемент глобального протистояння за контроль над
ресурсами, логістикою та впливом на світову економіку.
Контроль над нафтою як інструмент
тиску на Китай
Ключовою причиною жорсткої політики США щодо Ірану є
не лише безпекові питання, а боротьба за контроль над енергетичними потоками.
Бо Іран, країни Перської затоки та морські маршрути через Ормузьку протоку
залишаються критично важливими для постачання нафти й газу, значна частина яких
спрямовується до Китаю.
Саме тому, вважає Загородній, Вашингтон прагне
отримати важелі впливу на ці ресурси, щоб мати сильнішу позицію у переговорах
із Пекіном. За його оцінкою, США вже діють у цьому напрямку, намагаючись
посилити контроль над енергетичними регіонами, зокрема через тиск на Венесуелу,
Кубу та Іран.
«Йдеться про контроль над нафтою і газом, щоб
визначати, куди вони підуть і за якою ціною. Це один із ключових інструментів
тиску на Китай», — зазначає аналітик.
Конфлікт з Іраном готували роками
Попри заяви про імпульсивність рішень Білого дому, Тарас Загородній переконаний, що операції проти Ірану не є спонтанними. Адже різні
сценарії протистояння розроблялися протягом десятиліть, зокрема у співпраці з
Ізраїлем, для якого іранська ядерна програма є прямою загрозою.
У межах нинішньої кампанії США та їхні союзники
насамперед намагаються:
— знищити
військову інфраструктуру;
— послабити
промислову базу;
— зірвати
ядерну програму;
— ліквідувати
виробництва безпілотників і ракет.
Лише після цього може йтися про наземні операції або
встановлення контролю над стратегічними районами Перської затоки.
Ормузька протока і боротьба за
морські маршрути
Одним із ключових елементів конфлікту залишається
контроль над островами та морськими шляхами, через які проходить більшість
експорту нафти з регіону. Забезпечення вільного судноплавства є одним із
головних завдань США на цьому етапі.
Водночас не виключається, що у разі відсутності
домовленостей Вашингтон може діяти за так званим «венесуельським сценарієм» —
через максимальний політичний і військовий тиск з вимогою повного згортання
ядерної та ракетної програм.
«Якщо Іран не дотиснути зараз, це буде дуже серйозна
поразка для США і сигнал слабкості для всього світу», — вважає аналітик.
Ризик вакууму безпеки на Близькому
Сході — Україна отримує несподіваний козир
Ситуація ускладнюється тим, що США взяли на себе
зобов’язання гарантувати безпеку арабських держав, але виконання цих обіцянок
потребує значних ресурсів.
У разі затягування конфлікту може виникнути вакуум безпеки,
який здатні використати інші гравці — Росія, Китай або Іран. Саме в цьому
контексті зростає роль України.
Ні для кого уже не секрет, що сучасна війна показала
нову реальність: високотехнологічна зброя і досвід її застосування стають
вирішальними.
Україна, яка отримала унікальний бойовий досвід у
війні проти Росії, сьогодні володіє технологіями, що викликають інтерес навіть
у США та їхніх союзників. Йдеться насамперед про:
— безпілотні
системи;
— дистанційні
операції;
— нові тактики
застосування дронів;
— інженерні та
ракетні рішення.
Таким чином, саме це і дає Києву можливість вести
переговори з Вашингтоном на більш рівних умовах.
Торгівля між Києвом і Вашингтоном
Експерт вважає, що нинішні публічні заяви між
президентом України Володимир Зеленський і Дональдом Трампом є частиною
складних переговорів щодо військових технологій і співпраці. Україна, за його
словами, не готова передавати свої розробки без гарантій і вигідних умов. Особливо
це стосується безпілотників, які стали одним із головних факторів сучасної
війни.
«Зброя — це завжди політика. Той, хто контролює
технології, має вплив», — підкреслює Загородній.
Не виключається, що українські технології можуть бути
затребувані і країнами Близького Сходу, які шукають нові способи забезпечення
безпеки.
Стратегія Трампа змінює баланс сил
і відкриває нові можливості для України
Конфлікт навколо Ірану є не лише регіональною кризою,
а частиною глобального протистояння за ресурси, вплив і нові правила безпеки.
Для США це
боротьба за контроль над енергетикою і тиск на Китай.
Для Близького
Сходу — питання стабільності.
Для України —
шанс посилити власні позиції у світі.
І саме від того, як Київ використає цей момент, може
залежати його роль у новій системі міжнародних відносин.