Трамп
бомбить Іран, але не може зупинити Путіна: чому «безпрецедентна міць» США не
працює для України
Заяви
президента США Дональд Трамп у соціальній мережі Truth Social знову викликали
хвилю обурення і здивування у світі. Американський лідер у жорсткій та навіть
брутальній формі пригрозив керівництву Ірану, заявивши, що Сполучені Штати
мають безпрецедентну вогневу міць, необмежені запаси боєприпасів і достатньо
часу, щоб знищити іранський режим.
Водночас
ці гучні слова звучать особливо контрастно на фоні іншої війни — тієї, яка вже
багато років триває в центрі Європи. Війни, яку веде Росія проти України під
керівництвом Володимира Путіна.
І тут
виникає питання, яке сьогодні ставлять мільйони українців: як так сталося, що
Америка має сили воювати на Близькому Сході, але не може зупинити агресора, який
уже понад десятиліття знищує Україну?
Війна
з Іраном — демонстрація сили, війна в Україні — демонстрація слабкості
У
своїх заявах Трамп говорить мовою сили. Він стверджує, що іранський флот
знищено, авіація не існує, ракети і дрони ліквідовуються, а керівництво режиму
перебуває під ударом. Це риторика президента країни, яка звикла вирішувати
питання військовою перевагою.
Але
саме тут і проявляється головна суперечність. Бо якщо США мають настільки
величезні ресурси, то чому вони не використані для зупинення найбільшої війни в
Європі після Другої світової?
Росія
веде війну проти України не два тижні і не два місяці. Вона веде її з 2014
року. А після 24 лютого 2022 року ця війна перетворилася на відвертий геноцид.
Зруйновані
міста, тисячі вбитих мирних людей, депортації дітей, масові ракетні удари — усе
це відбувається на очах світу. І при цьому Вашингтон говорить про обережність,
баланс, переговори і необхідність не провокувати Москву.
Обіцянка
«24 години» стала політичним символом
Під
час передвиборчої кампанії 2024 року Дональд Трамп неодноразово заявляв, що
зможе припинити війну в Україні за 24 години. Ця фраза стала одним із головних
політичних лозунгів. Вона
звучала впевнено, голосно і переконливо.
Але
сьогодні минули вже десятки таких «24 годин». І протягом них:
Війна триває.
Ракети падають.
Люди гинуть.
І
тепер замість швидкого миру від Трампа з’являються звинувачення на адресу
України — мовляв, саме Київ нібито заважає йому домовитися з Москвою. Це звучить особливо цинічно, якщо врахувати, що
саме Росія почала війну, окупувала території і відкрито заявляє про намір їх
утримати.
Парадокс:
США воюють з союзником Росії, але тиснуть на Україну
Ситуація
виглядає ще більш суперечливою, якщо подивитися на союзників Ірану:
Тегеран давно співпрацює з Москвою.
Іранські дрони використовуються проти українських міст.
Іран допомагає Росії обходити санкції.
Іран підтримує антизахідні сили на Близькому Сході.
Тобто
США фактично воюють проти партнера Росії — але при цьому намагаються змусити
Україну домовлятися з самою Росією. Це виглядає як політика подвійних стандартів. Або як спроба швидко
закрити українське питання за рахунок самої України.
Трамп —
фаворит Кремля?
Запланована
влітку минулого 2025 року зустріч Трампа та Путіна не дала підстав для
оптимізму, а тільки посилила тривогу західних розвідок через свою
небезпечність. Саміт між президентами США та РФ щодо миру в Україні мав би
стати історичним моментом для оптимізму, однак від Лондона до Токіо керівники
розвідок затамували подих через побоювання, що ця зустріч Дональда Трампа та
Володимира Путіна може нагадувати побачення агента з його куратором. Про це
писав Independent.
Оглядач
цього видання Сем Кілі стверджує, що хоча немає доказів, що Дональд Трамп
«працює» на Володимира Путіна, є багато фактів, які підтверджують, що він
підтримує кремлівську повістку. Зокрема, Трамп робив усе можливе, щоб завадити
Україні захищатися від російської агресії, скорочував постачання зброї та
обмежив доступ до даних американської розвідки під час контрнаступу. Він також
публічно ображав українського президента та звинувачував його у ризику
розв’язати третю світову війну.
Перша
зустріч Трампа з Путіним у Гельсінкі у 2018 році тривала понад дві години, і на
ній був присутній лише один американський перекладач, чиї нотатки Трамп забрав
після зустрічі. Коли його запитали, чи погоджується він із висновками розвідки
США щодо втручання Росії у вибори в 2016 році, він відповів: «Президент Путін
каже, що це не Росія. Я не бачу жодних причин, чому це була б вона».
«Безпрецедентна
міць» без політичної волі нічого не варта
Американська
армія дійсно має колосальні можливості. Це найбільший військовий бюджет у
світі. Найпотужніший флот. Найсучасніша авіація. Але історія не раз показувала: сила зброї не
означає силу політичного рішення. Без політичної волі навіть найпотужніша
держава може виглядати безпорадною.
Саме
це сьогодні і бачить світ. Коли потрібно показати жорсткість — звучать гучні
заяви. Коли потрібно зупинити агресора — починаються переговори, паузи, сумніви
і страх ескалації.
Хоча
Трамп і погрожував Путіну санкціями, однак вони виявились «беззубими» і не
мають істотного впливу на Росію. Трамп не обіцяв поновити постачання зброї
Україні та надавати війська для гарантування миру в майбутньому. Через таку
політику Трампа між членами НАТО наросла напруга, і лідери Альянсу більше не
сприймають США як надійного союзника.
«Відносини
Трампа з Путіним токсичні для Заходу, для Європи та підривають основи
демократії», — резюмував оглядач видання Independent Сем Кілі.
Україна
стала тестом для Заходу
Війна
Росії проти України — це не лише війна за території. Це тест для всього
демократичного світу:
Чи готовий Захід захищати свої принципи?
Чи готовий він протистояти диктаторам?
Чи готовий він діяти, коли ціна бездіяльності — людські
життя?
Поки
що відповідь виглядає неоднозначною. Бо коли президент США говорить про «велику
честь знищувати ворогів», але не може зупинити війну в Європі — це виглядає не
як сила. Це виглядає як розгубленість або
навіть боягузство.
А для
України це означає одне: розраховувати доведеться насамперед на себе.