Іранський режим ослаблений, але не переможений, а зниклий уран залишається головною загрозою
Президент США говорить про завершення операції, однак військові та політичні обставини свідчать, що конфлікт може затягнутися. Попри гучні заяви про успіх, ситуація на Близькому Сході залишається нестабільною, а результат війни — невизначеним. Риторика про перемогу може бути спрямована на внутрішню аудиторію США, тоді як насправді війна входить у складну фазу.
«Війна майже закінчена» – що стоїть за цією заявою Трампа і чому конфлікт з Іраном далекий від завершення. Заява Дональда Трампа про те, що війна з Іраном «майже закінчена», прозвучала гучно і впевнено, але за цією риторикою стоїть значно складніша реальність. Через одинадцять днів після початку військової операції, яка отримала назву «Епічна лють», Білий дім намагається одночасно продемонструвати перемогу і водночас залишити собі простір для відступу. Саме ця суперечливість і є головною ознакою нинішнього етапу конфлікту.
З військової точки зору Сполучені Штати та їхні союзники справді досягли значних результатів. За короткий час було серйозно послаблено військову інфраструктуру Ірану, знищено частину флоту, виведено з ладу значну частину авіації, ліквідовано кількох ключових представників політичного і військового керівництва. Удар по верхівці режиму, включно зі смертю верховного лідера, став подією, яку ще недавно більшість аналітиків вважала малоймовірною.
Однак стратегічна мета — змусити режим капітулювати або принаймні втратити здатність до опору — не досягнута. Іранська система влади виявилася більш стійкою, ніж очікувалося. Замість розпаду відбулося швидке перегрупування, і новим лідером став представник тієї ж політичної династії, що сигналізує про готовність режиму продовжувати протистояння. Водночас Корпус вартових ісламської революції зберіг боєздатність і здатність вести війну, навіть попри серйозні втрати.
Ще більш небезпечним фактором залишається ядерне питання. За наявною інформацією, значна кількість високозбагаченого урану досі не знайдена. Це означає, що навіть після масштабних ударів Іран може зберігати потенціал для створення ядерної зброї. Саме цей фактор стримує Вашингтон від оголошення повної перемоги і водночас не дозволяє швидко завершити операцію.
Вихід із ситуації ускладнюється внутрішньополітичними причинами у США. Війна не отримала однозначної підтримки американського суспільства. Рівень схвалення операції залишається відносно низьким, а зростання цін на нафту і пальне створює додатковий тиск на адміністрацію. У такій ситуації заяви про швидке завершення війни можуть бути адресовані не стільки Ірану, скільки американським виборцям і фінансовим ринкам.
Саме тому риторика Трампа виглядає суперечливою. З одного боку — «війна майже закінчена», з іншого — «ми ще не виграли достатньо». Така подвійність дозволяє зберігати свободу маневру: у разі успіху говорити про перемогу, у разі затягування конфлікту — пояснювати необхідність продовження операції.
Не менш важливою складовою конфлікту стала інформаційна війна. Іранські державні медіа демонструють картину, яка майже не має нічого спільного з реальністю. Іранська влада, як і її союзник диктатор Путін стосовно агресивної війни з Україною, ігнорує військові втрати, перебільшує власні успіхи і поширює повідомлення про нібито серйозні проблеми США та Ізраїлю. Такі заяви мають насамперед внутрішню мету — зберегти контроль над суспільством і не допустити паніки.
Подібна ситуація не є новою для історії. Ослаблені режими часто вдаються до гучних заяв про «вирішальну зброю» або «неминучу перемогу», намагаючись виграти час і підтримати моральний дух. Але інформаційна стійкість не завжди означає військову силу. І саме розрив між пропагандою і реальністю сьогодні стає одним із головних факторів нестабільності.
Таким чином, нинішня ситуація виглядає як типова незавершена війна: режим ослаблений, але не зламаний; військові цілі частково досягнуті, але стратегічна перемога не забезпечена; політична риторика говорить про завершення, тоді як військова логіка підказує, що конфлікт може затягнутися.
Головне питання тепер полягає не в тому, чи виграв хтось цю війну, а в тому, як її завершити без ще більших втрат. І відповідь на це питання поки що не має ні Вашингтон, ні Тегеран, ні світова спільнота.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.