Війна
в Україні, напруження навколо Ірану та політика США формують нову геополітичну
реальність
Світ
входить у фазу нової геополітичної нестабільності, у якій одночасно
переплітаються війна Росії проти України, загострення на Близькому Сході,
внутрішньополітична боротьба у Сполучених Штатах та поступове руйнування
системи міжнародної безпеки, що сформувалася після завершення холодної війни.
Сукупність цих факторів створює ситуацію, яку дедалі частіше порівнюють із
переломними історичними періодами, коли змінювався світовий порядок.
Одним
із ключових чинників нинішньої турбулентності стала зміна політичного курсу у
Вашингтоні після повернення Дональда Трампа до влади. Його зовнішня політика
характеризується підвищеною непередбачуваністю, що одразу відчули як союзники,
так і противники США. Риторика про необхідність скорочення участі у «чужих
війнах» поєднується із жорсткими заявами щодо можливого застосування сили, що
створює неоднозначні сигнали для міжнародної спільноти.
Новий етап глобальної нестабільності після зміни політики
США
На
цьому тлі війна, розв’язана Володимиром Путіним проти України, залишається
головним конфліктом, який визначає безпекову ситуацію в Європі. Україна
фактично стала передовою лінією протистояння між Росією та Заходом, а результат
цього протистояння вплине на майбутню архітектуру європейської безпеки.
Попри
заяви Дональда Трампа про необхідність швидкого завершення війни шляхом
переговорів, його позиція часто виглядає суперечливою. З одного боку, він
говорить про втому американського суспільства від затяжних конфліктів, а з
іншого — уникає чіткої оцінки ролі Кремля у розв’язанні війни. Така
невизначеність викликає занепокоєння у Києві та серед європейських союзників
США, які побоюються можливого скорочення підтримки України.
Для
Росії нинішня ситуація виглядає вигідною. Кремль розраховує, що політичні зміни
у західних країнах можуть послабити єдність союзників і дозволять Москві
затягнути війну, поступово виснажуючи ресурси України та її партнерів.
Одночасно Росія намагається зміцнювати співпрацю з державами, які виступають
проти домінування Заходу, насамперед з Іраном і Китаєм.
Загострення
ситуації навколо Ірану додає новий вимір глобальній нестабільності. Заяви
американського керівництва про силові дії проти Тегерана створюють ризик
масштабної ескалації. Конфлікт з Іраном неминуче виходить за межі однієї
країни, адже Тегеран має союзників і проксі-сили в різних частинах Близького
Сходу — у Сирії, Іраку, Лівані та районі Перської затоки.
Війна в Україні як ключовий фактор безпеки Європи
Військовий
експерт Карло Масала з Університету Бундесверу в Мюнхені в інтерв’ю німецькому виданню
BILD зазначив, що конфлікт навколо Ірану ставить Володимира Путіна у складне
становище, але водночас відкриває для нього нові можливості. За словами
аналітика, Москва ризикує втратити важливого партнера, однак не готова
безпосередньо втручатися у війну, щоб уникнути прямої конфронтації зі
Сполученими Штатами.
Експерт
вважає, що Росія не надаватиме Ірану військової підтримки у повному масштабі,
оскільки головним пріоритетом для Кремля залишається війна проти України. Пряма
участь у близькосхідному конфлікті могла б різко погіршити відносини з
Вашингтоном і ускладнити можливі переговори щодо українського питання.
Масала
також звертає увагу на військовий аспект. За його оцінкою, раніше поставлені
Росією системи протиповітряної оборони С-400 не продемонстрували очікуваної
ефективності, тоді як США та їхні союзники досягли переваги у повітрі. Це
підриває репутацію російського озброєння та зменшує вплив Москви як військового
партнера.
Близький Схід і фактор Ірану: новий фронт світового
протистояння
Разом
з тим ослаблення Ірану може мати негативні наслідки для Росії. Тегеран раніше
постачав Москві значні обсяги боєприпасів і озброєння, зокрема артилерійські
снаряди та безпілотники. Хоча виробництво дронів типу «Шахед» частково
локалізоване у Росії, повна втрата іранської підтримки ускладнила б ведення
затяжної війни.
Водночас
нестабільність на Близькому Сході приносить Кремлю і певні вигоди. Зростання
цін на нафту і газ збільшує доходи російського бюджету, а активне використання
систем протиповітряної оборони США та їхніх союзників у регіоні може зменшити
обсяги озброєння, доступних для України. Крім того, переключення уваги Заходу
на новий конфлікт послаблює інформаційний і політичний тиск на Москву.
Усе
це відбувається на тлі внутрішніх суперечок у самих Сполучених Штатах. Частина
американського суспільства вимагає зосередитися на внутрішніх проблемах і
скоротити зовнішні зобов’язання, тоді як інша частина наполягає на збереженні
ролі США як світового лідера. Спроба поєднати ці дві позиції робить американську
політику менш передбачуваною, що лише посилює глобальну нестабільність.
Світ між однополярністю і новим порядком: що означає це
для України
Для
України нинішній момент є особливо небезпечним. Якщо США скоротять підтримку
або переключать всю увагу на Близький Схід, війна може затягнутися на роки.
Водночас поразка України означала б суттєве посилення Росії і створила б нові
загрози для всієї Європи, тому навіть країни, які втомилися від конфлікту,
змушені продовжувати допомогу Києву.
Сьогоднішня
ситуація дедалі більше нагадує періоди, коли міжнародна система втрачала
рівновагу і починалася боротьба за новий світовий порядок. Сполучені Штати
намагаються зберегти лідерство, Росія прагне перегляду правил, Іран кидає
виклик Заходу, а Україна стала ключовим полем, на якому вирішується майбутнє
європейської безпеки.
Чи
вдасться уникнути великого глобального конфлікту, залежить від того, чи зможуть
світові лідери знайти баланс між силою, відповідальністю і здатністю до
компромісу. Поки що події свідчать про інше — світ дедалі більше рухається не
до стабільності, а до нової епохи геополітичних протистоянь.