Європа стикається з питанням: чи може держава-член ЄС застосовувати силові методи проти іншої країни?
Затримання інкасаторських автомобілів та громадян України в Угорщині ставить під сумнів безпеку транзиту коштів та довіру між державами-членами ЄС. Силовий рейд угорських спецслужб проти інкасаторів із Києва викликав дипломатичну кризу та піднімає питання про правові стандарти ЄС. А також загострює відносини Києва та Будапешта і привертає увагу міжнародної спільноти.
Політичний рейд чи державний рекет?
Європа знову опинилася перед незручним питанням: що робити з державою-членом Європейського Союзу, керівництво якої дедалі частіше поводиться не як партнер демократичної спільноти, а як політичний союзник Кремля.
Гучний інцидент в Угорщині, де силові структури фактично захопили українські інкасаторські автомобілі з десятками мільйонів доларів і євро, може стати однією з найгостріших дипломатичних криз між Києвом і Будапештом за весь час повномасштабної війни Росії проти України.
За повідомленнями угорських медіа, зокрема видання Telex, операція відбулася на автозаправній станції на автомагістралі М5. Співробітники угорського Центру боротьби з тероризмом провели силовий рейд проти двох автомобілів із українськими номерами. За словами очевидців, людей у машинах витягли назовні, поклали на землю та затримали.
Йдеться про сімох громадян України — співробітників Ощадбанку, які перевозили інкасаторський вантаж з Австрії до України. У транспорті знаходилися: близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро, 9 кілограмів золота.
За попередньою інформацією, перевезення здійснювалося за домовленістю з одним із найбільших європейських банків — Raiffeisen.
Сьогодні GPS-дані свідчать, що захоплені автомобілі перебувають на території угорського Антитерористичного центру, підпорядкованого Міністерству внутрішніх справ Угорщини.
Місцеперебування самих українських співробітників поки що офіційно не підтверджене.
Україна говорить про заручників
Київ відреагував різко і без дипломатичних прикрас. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що йдеться про фактичне захоплення заручників та викрадення коштів.
Україна вже направила Будапешту офіційну ноту з вимогою негайно: звільнити українських громадян; повернути інкасаторський вантаж; надати юридичне пояснення дій угорських силовиків.
Також Київ готує звернення до Європейського Союзу із вимогою дати чітку правову оцінку діям Угорщини. Адже ситуація виглядає абсурдною: інкасаторські автомобілі, які перевозили кошти через територію держави-члена ЄС, були фактично захоплені силовиками іншої держави-члена ЄС. І все це — без зрозумілих пояснень.
Політичний контекст: тиск через нафту
Скандал розгортається на тлі ще одного конфлікту. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нещодавно виступив із різкою заявою щодо України. Він відкрито пригрозив “силою змусити Україну” відновити транзит російської нафти трубопроводом Druzhba pipeline.
За словами Орбана: Угорщина має політичні та фінансові інструменти, щоб змусити Київ відновити постачання нафти. Фактично це означає одне: уряд країни-члена ЄС відкрито заявляє про готовність тиснути на державу, яка четвертий рік веде війну за своє існування.
Гра на стороні Кремля
Вже понад чотири роки Росія веде повномасштабну агресію проти України. Президент РФ Vladimir Putin розв’язав війну, яка зруйнувала десятки українських міст, забрала тисячі життів мирних людей і змусила мільйони українців залишити свої домівки. У цій війні більшість країн Європи підтримують Україну. Але Будапешт дедалі частіше займає позицію, яка виглядає вигідною насамперед Кремлю.
Угорщина систематично блокує або гальмує санкції проти Росії; виступає проти військової підтримки України; домагається збереження енергетичної залежності від російської нафти й газу.
Тепер до цього списку може додатися ще й силовий тиск на Україну.
Дежавю антиукраїнських акцій
Українські дипломати нагадують: угорський Антитерористичний центр уже використовувався у політичних операціях. Наприклад, у травні 2025 року його співробітники затримали громадянина України — колишнього дипломата, якого згодом депортували. Тоді також звучали звинувачення у політично мотивованих діях.
Сьогодні ж масштаб значно більший: мова йде не лише про людину, а про гроші державного банку і співробітників фінансової установи.
Європа опинилася перед вибором
Найближчими днями реакція Брюсселя може стати визначальною. Якщо інцидент підтвердиться у тому вигляді, як про нього повідомляють медіа, Європейський Союз опиниться перед непростим питанням: чи може держава-член ЄС безкарно поводитися як силовий рекетир щодо іншої європейської країни?
І чи допустимо, щоб уряд ЄС використовував силові структури як інструмент політичного тиску під час війни.
Політична ціна для Орбана
Для самого Орбана ця історія може мати серйозні наслідки. В Угорщині наближаються вибори, і опозиція вже неодноразово звинувачувала прем’єра у надмірній залежності від Москви.
Якщо ж скандал із захопленням українських інкасаторів набуде міжнародного розголосу, він може перетворитися на один із найгучніших політичних ударів по угорському уряду.
Адже в очах Європи постає тривожна картина: коли на сході континенту триває кривава війна, один із лідерів ЄС не просто дистанціюється від підтримки жертви агресії —
а фактично починає діяти методами, які більше нагадують силу кримінального рекету, ніж політику європейської держави.
І саме тому нинішній інцидент — це вже не лише дипломатичний скандал. Це тест для всієї Європи: чи здатна вона захистити власні принципи — коли їх порушують зсередини.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.