Європа
на межі історичного вибору
Європейський
континент входить у період стратегічної невизначеності, який може визначити
його долю на десятиліття вперед. Саме про це говорить президент Франції
Емманюель Макрон, застерігаючи: якщо Європа не змінить темп мислення та дій,
через кілька років вона може втратити власну геополітичну суб’єктність.
У
своїх виступах і публічних інтерв’ю французький лідер неодноразово
підкреслював, що слабкість континенту завжди виникала там, де з’являлися
повільність і роз’єднаність. Натомість швидкі та спільні рішення — як під час
пандемії — доводять, що Європа здатна діяти ефективно. Сьогодні ж перед нею
постає нове випробування: глобальна нестабільність, зростання безпекових загроз
і внутрішньополітичні турбуленції у США, які змушують європейців дедалі більше
покладатися на власні сили.
Континент, який мусить подорослішати
Макрон
прямо говорить про необхідність виходу Європи зі стану «геополітичного
неповноліття». Йдеться не лише про оборону, а й про технології, штучний
інтелект, квантові обчислення та стратегічну автономію. За його словами, саме
ці сфери визначатимуть майбутній баланс сил у світі.
Франція
вже демонструє курс на посилення обороноздатності: військовий бюджет країни
зріс із приблизно 32 млрд євро у 2017 році до понад 50 млрд у середині
десятиліття, а до 2027 року планується фактичне подвоєння витрат порівняно з
початковим рівнем.
Таке
зростання фінансування спрямоване на озброєння, безпілотні системи, боєприпаси
та ядерне стримування — елементи, які Париж вважає ключовими для свободи й
безпеки Європи.
У
цьому контексті звучить і жорстка формула Макрона: щоб залишатися вільними,
держави мають бути сильними й викликати повагу, а сила в сучасному світі
потребує швидких і рішучих дій.
Європейський
момент істини — Україна як центр нової європейської безпеки
Окреме
місце у стратегічному мисленні Парижа посідає війна Росії проти України. На
початку 2026 року було зафіксовано намір створити багатонаціональні сили для
підтримки безпеки та відновлення українських спроможностей — ініціативу,
підтриману європейськими лідерами.
Це
свідчить про поступовий перехід Європи від декларацій до практичних механізмів
гарантування миру.
Неодмінною
умовою європейської безпеки, за словами французького лідера, є недопущення
того, щоб Росія виграла «агресивну
війну проти України».
Макрон охарактеризував поведінку Росії після її вторгнення в Україну як «безгальмівну», наголосивши, що вже не зрозуміло, на що ще
здатна Москва у своїй агресії.
Слова
Макрона про можливе зникнення Європи через п’ять років — не буквальний прогноз,
а політична метафора. Йдеться про ризик втрати впливу, технологічного
відставання та безпекової залежності. У світі, де великі держави дедалі
відкритіше змагаються за силу, континент більше не може дозволити собі розкіш
повільності.
Сьогодні
Європа стоїть перед вибором: залишитися простором комфорту минулого або стати
політичним і цивілізаційним центром майбутнього. І від швидкості цього рішення,
як переконаний французький президент, залежить саме існування європейського
проєкту.