Власник сторінки
alexeyvorontsov71@gmail.com
Подія — ракетно-дронова атака ЗСУ на греблю Білгородського водосховища — стала однією з найпомітніших операцій жовтня 2025 року. Її значення виходить за межі локальної події: це гідрологічна, військов
Подія — ракетно-дронова атака ЗСУ на греблю Білгородського водосховища — стала однією з найпомітніших операцій жовтня 2025 року. Її значення виходить за межі локальної події: це гідрологічна, військова та психологічна зброя одночасно.
За повідомленнями російських джерел, після ударів почався неконтрольований скид води у річку Сіверський Донець. Ця річка є ключовою природною межею між українськими й російськими військовими позиціями на ділянці від Вовчанська до Ізюма. Руйнування греблі потенційно змінює рельєф, логістику і систему оборони обох сторін.
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив пошкодження греблі й попередив про можливе підтоплення кількох населених пунктів, включно з селами Безлюдівка і Нова Таволжанка. Це перше офіційне визнання масштабних руйнувань на критичному об’єкті РФ, що викликані українськими ударами.
Стратегічний сенс
Україна не просто вразила інфраструктурний об’єкт — вона змінила геометрію фронту.
Сіверський Донець раніше був природною лінією оборони, яку росіяни використовували як «водний щит». Тепер, через різкий скид води, можливі:
- змив окопів і мінних полів російської армії;
- розрив логістичних ліній постачання боєприпасів і техніки;
- тимчасове хаотичне пересування підрозділів з обох сторін річки.
Такі наслідки роблять цю атаку не просто актом помсти, а операцією стратегічної розвідки боєм, покликаною виявити слабкі ланки російської оборони на північному сході.
Порівняння: «Москва» і «Білгород»
Руйнування греблі Білгородського водосховища можна порівняти за символізмом із потопленням крейсера “Москва” у 2022 році.
- Тоді — Україна знищила символ російської морської переваги.
- Тепер — завдала удару по символу внутрішньої безпеки Росії, показавши, що навіть інженерні споруди в глибині регіонів не є недоторканними.
Як і “Москва”, Білгородська гребля — це удар по міфу: про контроль, стабільність і безпечний тил РФ.
Прогноз і наслідки
Для Росії
- Військові ризики: тимчасове розмиття укріплень, зниження обороноздатності ділянки фронту, потенційна втрата ініціативи.
- Соціально-психологічний ефект: паніка в прикордонних селах, демонстрація безсилля влади захистити власну інфраструктуру.
- Політичний резонанс: новий виток критики регіональних еліт і потенційні репресії проти військових, які «не вберегли» об’єкт.
Для України
- Військова перевага: тактичне “підчищення” флангу для контратак; підрив морального стану противника.
- Інформаційний ефект: зміцнення наративу про “асиметричну помсту” — Україна здатна бити там, де Росія не очікує.
- Дипломатичний контекст: Київ демонструє, що володіє високоточною зброєю і здатний впливати на глибину тилу ворога без масованих наступів.
🌍 Для світу
- Глобальний сигнал: війна переходить у фазу “інфраструктурного протистояння”, де цілі — не лише танки, а й гідротехнічні вузли, енергетика, логістика.
- Екологічні ризики: підтоплення може зачепити частину Харківської області, створивши гуманітарну проблему, яку Україна змушена буде вирішувати попри військову вигоду.
- Політична реакція: Захід спостерігатиме, чи не переходить Україна межу допустимого — але загальний акцент залишиться на праві Києва на самооборону.
Для України — це доказ еволюції війни у високоточну фазу.
Для Росії — ще одне нагадування, що навіть її тил може бути лінією фронту.
А для світу — черговий сигнал: війна води, енергетики і психології вже почалася, і виграє її той, хто контролює не територію, а хаос.
Олексій Платонов
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.