Сухопутна операція Росії в Європі може відбутися вже протягом найближчих трьох тижнів. Це, як висловлюються військові аналітики, сценарій високої вірогідності.
Стверджувати про
його високу вірогідність дає сукупність наступних факторів:
1. З моменту
вторгнення двох десятків російських дронів у Польщу в ніч з 9 на 10 вересня
минув місяць. Цього часу для країн-членів НАТО виявилося не достатньо задля
того, щоб ухвалити та практично реалізувати антикризові рішення щодо реагування
на подібні атаки як мінімум на національному рівні у своїх країнах. Так само як
необхідні протоколи та регламенти дій під час таких атак не були ухвалені на
рівні самого НАТО. Незважаючи на безпрецедентну частоту застосування статті 4
Статуту альянсу про проведення консультацій (двічі за два тижні - на прохання
Польщі після атаки дронів та Естонії та Естонії після того, як три російських
МіГ-31 порушували естонський повітряний простір протягом понад десяти хвилин,
при тому що до цього від моменту заснування НАТО в 1949 році статтю 4
застосовували всього сім разів).
Із окремих позитивних зсувів для напрацювання дієвих
засобів реагування на російські атаки дронами можна відзначити ініціативи керівництва
землі Баварії у
Німеччині, федерального
уряду ФРН та бельгійської компанії Thales щодо
знищення таких дронів. Проте для практичної реалізації цих ініціатив
знадобиться ще деякий час.
Поза всяким сумнівом відсутність готовності Європи тут і
зараз дати жорстку відповідь російським нападам заохочує росіян йти далі у
випробовуванні (й демонстрації слабкості) європейської безпеки.
2. Важливий
момент: коли військові європейських країн НАТО оцінюють можливі напрямки
наступних російських ударів, то виходять, природно, з військової логіки. Ось
цікаво: скільки ще «спеціальних військових операцій» має провести колишній
кадебіст Путін, щоб в НАТО зрозуміли: клан спецслужбістів грає головну скрипку
в російській владі й правила війни проти європейців визначають не російські
військові, а у першу чергу зграя спецслужбістів на чолі зі Путіним? У цієї
зграї логіка - не
військова, це логіка спецслужб. В якій удар завдається не там, де у росіян
найкращі підготовлені позиції, а там, де можна швидко «розхитати» та так саме
швидко вразити противника.
У переліку таких точок вразливості є очевидні місця -
наприклад, можливий напад «зєльоних чєловєчков» на одну з країн Балтії чи
Польщу з території Білорусі або Калінінградського ексклаву РФ, спроба взяти під
контроль «Сувалкський коридор» із Білорусі до цього ексклаву або воєнізований
рейд з території РФ для захисту прав росіян у прикордонну естонську Нарву, де
росіяни складають більше 80% населення. Але є й величезна кількість інших
можливостей. Які зможуть завчасно виявити та допомогти нейтралізувати саме
спеціальні служби країн Заходу.
3. За
місяць, що минув зі вторгнення російських дронів у Польщу Росія підтвердила
очевидну й до того річ: Путін веде війну проти колективного Заходу і, зокрема,
Європи з постійним підвищенням якості та кількості інструментів, які він
використовує у цій війні проти противника. Цей процес ескалації (від якої
щосили намагаються роками втекти на Заході) Росія діє за принципом ракети, яка
мчить вверх у космос. Позаду залишається спочатку перша космічна швидкість,
потім - друга, потім - третя…
Процес цієї ескалації запустився з моменту захоплення
Криму в 2014-ому, потім прискорився війною на Донбасі, потім – широкомасштабною
війною в нашій країні. Для того, щоб зрозуміти значення і масштаб цієї
ескалації достатньо буде сказати, що Путін як людина, як натиснула у 2014-мі
році в цьому процесі кнопку «Пуск» зупинити цю ракету наразі сам вже не
здатний. Навіть якби й хотів. Але ж він не хоче – й у цьому «цар» та його
«бояри» повністю монолітні. Тільки жорсткий і величезний примус може припинити
цей рух путінської Росії по спіралі ескалації. Такий, як застосував проти СРСР
Рональд Рейган.
4. Схвалення переходу
на якісно новий етап ескалації, четвертий – відкриті кінетичні
військові операції проти Європи - поза всяким сумнівом Путін отримав від свого
найближчого великого союзника -
китайського лідера Сі Цзіньпіня. Так само, як отримав таке ж схвалення перед
вторгненням в Україну у 2022 році. Тоді 4 лютого 2022-го на зустрічі у Пекіні
Сі та Путін погодили «партнерство без обмежень», яке поширювалося й на
підтримку вторгнення РФ в Україну – і вже 24 лютого Путін розпочав повномасштабне
вторгнення у нашу країну. 2 вересня нинішнього року у Пекіні нова зустріч
Путіна з Сі, російський президент хизується «безпрецедентними» відносинами
їхніх країн – і 10 вересня відбувається вторгнення російських ударних дронів на
територію країни-члена НАТО.
5. Чому саме
у найближчі три тижні є висока вірогідність суттєвого підвищення градусу
ескалації Путіним? Тому що 31 жовтня Трамп і Сі Цзіньпін на саміті АТЕС, що
проходитиме в Південній Кореї
обговорюватимуть умови big deal між їхніми країнами
й припинення
вогню в Україні цілком може бути однією із опцій їхньої
великої угоди. Про що сказав сам Трамп у минулому місяці тому після
телефонної розмови з Сі Трамп. Він повідомив, що між розмовами про фентаніл та TikTok вони з Сі
домовились й про те, що війну РФ проти нашої країни потрібно закінчувати…
6. В умовах,
коли шансів стати третім рівноправним суб’єктом на столом перемовин у Південній
Кореї за три тижні у Путіна шансів немає, у російського керманича залишається
на руках не так багато козирів (як любить казати Трамп), щоб звернути на себе
увагу цих двох «великих хлопців». Й ескалація агресії проти європейських країн
НАТО - це
козир № 1.
Тут є важливий
момент: російський «піпл» є вже достатньо «розігрітим» багатолітнім споживанням
продуктів життєдіяльності вітчизняної пропаганди про успішне приборкання Росією
натівських яструбів. Цей «піпл» не сильно напружує, що із-за цього уявного
приборкання у нього хліба стало менше, проте нетерпляче очікує яскравих
видовищ. Хоче побачити демонстрацію міці «другої армії світу» не піратськими
короткими рейдами дронів і літаків високо у повітрі, а у картинці, як чоботи російських
солдатів пройшлися по натівській землі. Навіть якщо це будуть знову просто
«зєльониє чєловєчки», яких складно ідентифікувати, Кремль за допомогою медіа
докладно розтолкує глибинному російському народу про успіх в Європі кримського
рімейку із «зєльоними чєловєчками».
7. Діючи таким
чином, Путін також сподівається посилити нетільки свої позиції, а й позиції
китайського лідера перед початком діалогу Сі та Трампа про перерозподіл сфер
впливу та новий світовий порядок.
Тобто, у новій ескалації в Європі до зустрічі 31 жовтня
лідерів США і КНР напряму зацікавлений не тільки Путін, але й Сі Цзіньпін. Ось
чому, на жаль, збереження найближчими тижнями градусу російської ескалації в
Європі просто на нинішньому рівні - це, як знову ж таки кажуть військові
аналітики, сценарій низької вірогідності.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.