Вибори в парламент Молдови на порозі реваншу проросійських сил?

Майбутні вибори до парламенту Молдови можуть суттєво змінити політичний ланшафт країни. Як це може вплинути на Україну? - спробуємо розбратися.

Позачергові парламентські вибори в Молдові, заплановані на наступну неділю 28 вересня 2025 року, можуть стати критичним моментом для країни та її зовнішнього політичного курсу. Висока ймовірність посилення проросійських сил може спровокувати політичну кризу (аж до імпічменту проєвропейського президента Маї Санду) та навіть сценарій із «зеленими чоловічками» (певний аналог кримського сценарію в Україні 2014 року) та встановлення контролю над Молдовою з боку РФ. Якщо цей сценарій реалізується, Україна отримає додаткові 1200+ км кордону з ворогом та його союзниками, що суттєво посилить безпекові ризики.

Згідно з попередніми даними опитувань PolitPro (вересень 2025 року), політичний ландшафт в Молдові напередодні виборів фрагментований, з незначною але наявною перевагою проросійських сил (детальніше щодо політичної орієнтації партій можна ). Щодо ключових гравців, то картина виглядає наступною:

Проросійський/лівий блок

• Патріотичний виборчий блок (BEP), включає PSRM Ігора Додона та комуністів (PCRM): ~33,4%.
• Соціалістична партія (PSRM): ~14,8%.
• Блок «Перемога» (BV) Ілана Шора: ~8,0% (наразі частково заблокований через рішення Вищої судової палата Молдови, яка , подану Центральною виборчою комісією і остаточно зняла з виборчих перегонів партію Moldova Mare («Велика Молдова») на чолі з Вікторією Фуртуне, партію «Відродження» (обидві пов'язані з Іланом Шором) та партію «Центристський союз»).
• Альтернатива (BA) Іона Чебана: ~5,9% (орієнтується на РФ).

Проєвропейський блок (центр-правий)

• Партія дій і солідарності (PAS) президента М.Санду: ~31,6%. Сильна серед молоді та діаспори, але коаліційні партнери обмежені (наприклад,).

Інші

• «Наша партія» (PN) з ~6,0%
• Низка невеликих партій із загальним рейтингом до 1,1%, часто «технічні» для розпорошення голосів.

Реальні результати можуть відрізнятися від опитувань, але поки що тенденція чітка: проросійські та ліві сили набирають 60–65%, що загрожує проєвропейській коаліції.

Подібний політичний ландшафт сформувався на сьогодні і не вчора. Він значною мірою є наслідком економічної політики чинної влади Молдови на чолі із президентом Маєю Санду та її попередниками. Проте визначальними для виборців будуть саме остання п’ять років, бо політична боротьба точиться між предстаниками чинної влади та опозицією і увага зосереджена саме на діях влади та результатах. Холодильник на цій дистанції перемагає телевізор! Окрім того, якби не російсько-українська війна, що суттєво вплинула на добробут українців, то Молдова була б найбіднішою країною Європи, пропустивши Україну вперед у рейтингу.

Трохи з історії питання. Починалось все з позитивів. Україна сподівалася на Молдову як стабільного економічного союзника на західному кордоні, партнера в протистоянні російській агресії, надійний транзитний коридор до ЄС та взаємовигідну синергію сусідніх економік. Але… роки керування Маї Санду (5 місяців до президентства (2019), перша каденцією (2020–2024) та 8 місяців другої каденції (з 2025) – перетворило потенційного партнера на джерело регіональних ризиків...

Динаміка ВВП Молдови: від зростання до стагнації

• 2019 (до Санду): +3,6%.
• 2020: -7% (рекордне падіння, ІІ квартал -14%).
• 2021: відновлення після COVID.
• 2022: -5,9%.
• 2023: +0,7%.
• 2024: +0,1% (стагнація).

Воююча Україна показує стабільне зростання 2,6–2,9%, тоді як «мирна» Молдова стагнує з показником +0,1% «росту». Навіть війна не завадила Україні перевершити Молдову за темпами розвитку!

Масштаби трудової еміграції вражають: щодня виїжджає 90 громадян (у 2024 Молдова недорахувалась 32 тис. через  емігацію). Основними причинам еміграції є: зростання рівня безробіття, відсутність надії на майбутнє, інфляція та падіння рівня життя.

Уряд Молдови не продемонстрував змоги запроваджувати інфраструктурні зміни: з 2019 року – жодних великих проєктів; ігнорування демографічної кризи, подвоєння зовнішнього боргу (25,6% ВВП (2019) до 57,4% (середина 2025).

Щодо співпраці в економічній сфері з Україною… то цифри говорять самі за себе: максимальний товарообіг в $1,1 млрд (2024) в 5–8 разів менший за потенціал. Окрім того, стабільне ігнорування проблеми проросійського Придністров’я не дозволяє використати спільний логістичний потенціал природнього коридору до Азії: ЄС → Молдова → Україна → Чорне море → Туреччина → Азія. Спільні україно-молдавські втрати – мільярди доларів щорічно. Саме ПМР блокує транзитні коридори, інтеграцію з Україною, інвестиції через ризики та використання геоположення. Да, нагадаю: коли Україна побудувала міст через Дністер… Молдова не виконала свою частку зобов’язань… як наслідок під час блокади кордону Польщею Україна не мала альтернативного шляху для нашого продовольства на ринки Європи.

Доводиться констатувати: при всій проєвропейській риториці президентки Молдови Маї Санду та її команди з партії «Дія і солідарність» (PAS) і уряду не вдалося досягти незворотних змін, покращити економіку чи соціальну сферу для молдавського суспільства. І саме це створило загрози реваншу проросійських сил напередодні парламентських виборів і, відповідно, посилило безпекові ризики для України.

У короткостроковій перспективі (жовтень–грудень 2025) вибори можуть завершитися перемогою PAS без абсолютної більшості, що призведе до тривалих переговорів про коаліцію та політичної нестабільності. Якщо проросійські сили, як ПСРМ, наберуть понад 35%, можлива коаліція з нейтральними партіями, що послабить проєвропейський курс і посилить вплив РФ. Якщо Санду не вживе рішучих кроків щодо Придністров’я (наприклад, закриття транзиту), Молдова може стати «сірою зоною» для Кремля, посилюючи тиск на Україну. 

Так, Молдова може утримати курс на інтеграцію, якщо швидко сформує стабільний уряд (що вірогідно лише за умов суттєвої фінансової підтримки з боку ЄС). Без цього ризики для України зростуть, включаючи посилення гібридних загроз.