Міжнародні політики заявили, що кремль бреше й затягує час,
тоді як перемога України залежатиме від технологічної переваги та підтримки
партнерів. Генерал Келлог заявив, що перемога близька, але складніша, ніж
очікувалось. Інші лідери підкреслили: Росія вже на межі економічної катастрофи.
Політики підкреслили, що Путін затягує час, але Україна вже довела здатність
стримувати агресора, завдаючи колосальних втрат Росії.
Світові
лідери про затягування кремля, перспективи НАТО та потреби у підтримці
Світові політичні
лідери та експерти на останніх міжнародних майданчиках чітко окреслили основні
наративи щодо війни в Україні. Ключовою думкою, яка прозвучала майже від усіх
виступаючих, стало усвідомлення: війна не завершиться дипломатичним шляхом,
переможе на полі бою той, хто матиме технологічну перевагу.
Кремлівська
тактика: брехня і затягування часу
Звучали прямі
звинувачення на адресу російського керівництва. «путін бреше, він просто тягне
час», — наголошували виступаючі. Це підтвердив і обурений виступ польської
сторони, яка відреагувала на спроби представника росії в ООН заперечувати факт
проникнення «Шахедів» у польський повітряний простір.
НАТО, ЄС і роль
України
Чітко пролунала
теза: не варто очікувати на швидке членство України в НАТО. Тому ключовим
завданням є посилення Збройних сил України як гарантії безпеки не лише для
українців, а й для Європейського Союзу. «Гарантії від НАТО – це добре, але
українці повинні насамперед покладатися на власні сили», — зауважили спікери.
Водночас низка
держав висловила готовність надати військову допомогу, але за умов колективного
рішення із залученням США.
Економіка війни та
втрати росії
Міжнародні
партнери наголосили: попри понад три роки повномасштабної агресії, росія
фактично не досягла суттєвих територіальних здобутків. За словами Радослава
Сікорського, кремль уже втратив близько одного мільйона військових убитими та
пораненими.
Водночас понад 20%
переробних підприємств росії знищено українськими дронами, що загрожує новою
економічною кризою для держави-агресора.
Україні ж, за
прогнозами, знадобиться щонайменше $120 млрд у наступному році для утримання
фронту та збереження життя захисників. Міністр оборони України Денис Шмигаль
підкреслив: «Якщо ми витрачаємо менше, ніж росія, тоді ми починаємо платити
територіями».
Політика всередині
країни
Окремо лунали
заклики до посилення антикорупційних механізмів і контролю за депутатами. Наголошувалося
на необхідності дисципліни та відповідальності, адже боротьба з корупцією є
невід’ємною частиною стійкості держави. У законі написано, що корупція — це зловживання службовим
становищем для особистої вигоди. Проблема в тому, що це дуже вузьке розуміння
корупції.
У наукових колах
на корупцію дивляться на двох рівнях. Якщо дивитися на це на індивідуальному
рівні – то варто вважати корупцію моральною проблемою певної людини, яка вчиняє
недоброчесно. Але в Україні в результаті, наприклад, процесу люстрації
з’ясувалося, що з відстороненням конкретних людей проблема корупції не зникає.
Це означає, що явище має глибші корені і його треба розглядати системно. Мова
йде про суспільний лад і про те, як влаштований доступ до суспільних благ. Ідея
в тому, що в суспільствах обмеженого доступу доступ до важливих ресурсів
(економічних, політичних, природних) обмежений колом певних осіб. Як правило,
це люди, які мають потенціал для того, щоб силою забрати ресурси. В певний
момент вони вирішують, що воювати між собою невигідно, тому вони домовляються і
створюють певні правила, які діють лише всередині їх кола, куди закритий доступ
для інших членів суспільства. В Україні
це ототожнюється з впливом олігархів і впливом політиків, які на межі із
бізнесом ведуть свої справи і зацікавлені в особистому збагаченні, а не в
неупереджному розподілі ресурсів для суспільства.
Оптимізм попри
труднощі
Американський
генерал Кіт Келлог визнав, що врегулювання війни виявилося складнішим, ніж
очікували. «Володимир Путін є перешкодою для прогресу. Ми на останніх 10 ярдах
до завершення війни», — сказав він. Проте залишив відкритим питання: йдеться
про роки чи місяці.
Міністр
закордонних справ Литви Кястутіс Будріс вважає, що Євросоюзу ближчим часом слід
пустити в дію свій «план Б» для розблокування початку переговорів з Україною,
які заблоковані через спротив Угорщини. «Ми не можемо бути заручниками вето
Угорщини, і є шляхи, як нам піти вперед. Нинішня методологія розширення ЄС
дозволяє такий підхід», – зазначив Кястутіс Будріс.
Висновок: від розмов – до дій
Міжнародні лідери
дедалі відвертіше визнають: Росія — це глобальна загроза, а її керівництво діє
як шулери, затягуючи час. Для ЄС і світу стає очевидним: якщо не підтримати
Україну, небезпека може перекинутися і на інші держави.
«Історія болісно
навчила нас, що коли рішення приймаються без участі тих, чиє життя поставлено
на карту, результатом стає не мир, а зрада», – посол Європейського Союзу в
Україні Катаріна Матернова закликала лідерів світу забезпечити Україні
можливість самостійно вирішувати свою долю.
Депутат
Європейського парламенту від Латвії Ріхардс Колс про саміт у Гаазі, скепсис
союзників і ключову роль Києва: «Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запросив
Зеленського, але деякі держави-члени виступили проти його присутності — на
відміну від попередніх самітів, на яких він був присутній. Все це питання
іміджу. На одному з останніх пленарних засідань Європейського парламенту ми
обговорювали майбутній саміт НАТО, і я знову наголосив, що майбутнє безпеки
Альянсу неможливо уявити без України».
«Хтось створив та
опублікував мем: НАТО має приєднатися до України. Так, має, бо Альянс стане
сильнішим», — зазначив Ріхардс Колс.