У світі, де війни, економічні кризи та
інформаційні атаки вщент руйнують довіру між державами, з’являються події, які
знову повертають надію. Однією з таких стала новина про укладення масштабної
торгової угоди між Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом – угоди,
яку вже назвали «історичною».
27 липня у Шотландії після тривалих перемовин
президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення компромісу, який запобіг
торговельній війні між двома економічними гігантами. Замість запровадження 30%
мит, сторони погодилися на взаємну ставку в 15% – символічний жест взаємоповаги
та готовності до співпраці.
Але важливіше – не лише тарифи. За словами Трампа,
Європейський Союз зобов’язався закупити енергетичні ресурси у США на суму понад
750 мільярдів доларів. Це рішення не тільки зміцнює енергетичну безпеку Європи,
а й символізує поступовий відхід від залежності від авторитарних режимів, які
використовують газ і нафту як зброю.
У духовному сенсі ця угода – свідчення того, що
світ ще здатен шукати діалог. Коли мова йде про енергію, торгівлю, робочі місця
— завжди йдеться і про людей. Про мир, добробут, майбутнє. Торгівля, якщо вона
чесна, є виявом довіри. І в цьому сенсі навіть політичні лідери виступають не
лише як гравці, але й як служителі певної правди – тієї, що базується на
справедливості, взаємності, захисті спільного добра.
Ця угода – ще не кінець боротьби. Але вона –
доказ, що навіть у глобальній темряві можливий світлосяйний компроміс. І
можливо, саме так виглядає сучасна дипломатія, яка будує не лише стіни, а й
мости.
Реакція на угоду
«Це хороша угода для всіх, - сказав Трамп. - Вона
зробить нас ближче. У певному сенсі це партнерство». Фон дер Ляйєн
охарактеризувала домовленість як «велику угоду», досягнуту шляхом «важких
переговорів».
На США та Євросоюз припадає майже третина всього
обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів з ЄС до США
помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024
рік – 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною
проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт
30-відсоткове мито, якби США та ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів зазначають, що така угода —
це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж таки краща за
невизначеність.
Водночас окремі питання щодо змісту угоди
залишаються поки що без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили
пресі, що мита на деякі, хай і дуже небагато, американські товари Європа все ж
таки введе або збереже. На які саме поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише у
митах: воно багато скаржилося на жорсткі правила, якими Європа, на його думку,
дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання
також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Декілька чиновників Європейського Союзу,
відповідальних за переговори щодо торгової угоди зі США, яку було підписано в
неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться
в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговельними питаннями ЄС
займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляйєн
та президентом США Дональдом Трампом, згідно з яким США запровадять
15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована
національними урядами, які зв'язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися
переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди,
особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними
втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляйєн не зробила нічого, щоб
протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення
взаємовигідної та збалансованої угоди. Вона назвала угоду «кращою, що ми могли
отримати».
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому
посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові
мита, запропоновані Трампом, або вжити заходів у відповідь. Але послів
попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовим діяти спільно та
готовим до хворобливих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до
іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів зі США
європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних
інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення,
які мінімізували б короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов'язано з політичною слабкістю
Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент
Емманюель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, які готові
використовувати будь-який удар по економіці як зброю, наголошується в
публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності
від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на
торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської
агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія
зіткнулася зі шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі
списку, що підлягають митам у відповідь. Більшість запитів продиктували
національні інтереси, а не прагнення виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі
ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої
та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і у приватних бесідах скаржився
на те, що чиновники ЄС ув'язнули в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну
зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона надала розширення закупівель
американських енергоносіїв.
«Ми замінимо російські газ і нафту значними
закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива», –
сказала вона.
«Сьогоднішня угода створює визначеність за часів
невизначеності. Вона приносить стабільність та передбачуваність для громадян та
бізнесів по обидва боки Атлантики», – вважає фон дер Ляйєн.