Як рішення Трампа у 2025 році вдарили по пошуку українських дітей

Адміністрація Дональда Трампа у 2025 році значно скоротила фінансування програм, що займалися моніторингом і пошуком українських дітей.

  Також вона запровадила санкції проти Міжнародного кримінального суду, що суттєво підірвало зусилля із повернення дітей.

Адміністрація Дональда Трампа зробила крок, який ставить під певну загрозу процес повернення тисяч українських дітей, викрадених Росією під час війни. У березні 2025 року США припинили фінансування програми Єльського університету, що займалася моніторингом та пошуком цих дітей. Втрата доступу до важливих даних, включно із супутниковими знімками, ускладнила роботу організацій, які відстежували долю приблизно 30 тисяч викрадених дітей і наполегливо працювали над їх поверненням.

Це рішення адміністрації не лише впливає на гуманітарні зусилля, а й зміцнює позиції Кремля, надаючи йому додатковий простір у питаннях відповідальності за масштабне викрадення дітей — злочин, який міжнародна спільнота розглядає як воєнний злочин. Паралельно з цим, санкції Трампа проти Міжнародного кримінального суду ускладнюють роботу міжнародних механізмів правосуддя.

Водночас сам Трамп заявляє про необхідність початку мирних переговорів і планує підняти тему повернення дітей у рамках дипломатичних домовленостей. Втім, дії його адміністрації свідчать про скорочення практичної підтримки цих зусиль: доступ до критичних доказів втрачається, а робота міжнародних організацій знаходиться під впливом перебоїв у фінансуванні. Це створює питання про те, наскільки питання викрадених дітей залишатиметься у пріоритеті в потенційних мирних угодах.

Європейські дипломати та правозахисники наголошують: повернення українських дітей — це важливий гуманітарний пріоритет. Водночас відсутність активної підтримки з боку США ускладнює просування цього питання на міжнародній арені. Хоча Трамп офіційно не відмовляється від вимог повернути дітей, фактичне зменшення підтримки створює умови, за яких це питання може бути відкладене у ході мирних переговорів.

Це викликає занепокоєння щодо можливості того, що політичні цілі й прагнення до швидкого мирного врегулювання можуть переважити чинники гуманітарної справедливості, що особливо болісно для сімей та дітей, які постраждали від війни. Час покаже, наскільки ця тема залишиться у полі уваги й наскільки серйозно будуть сприйняті зобов’язання щодо повернення викрадених дітей.