Саміт НАТО в Гаазі: тріумф політичного реалізму?

Нідерланди, Гаага, червень 2025. Саміт НАТО, попри складну геополітичну ситуацію та напругу у трансатлантичних відносинах, став успішним прикладом політичного реалізму.

Нідерланди, Гаага, червень 2025. Саміт НАТО, попри складну геополітичну ситуацію та напругу у трансатлантичних відносинах, став успішним прикладом політичного реалізму. Усі ключові учасники отримали те, чого потребували: США — гарантії підготовки Європи до самозахисту, Європа — стратегічний тайм-аут, Україна — незворотність курсу на членство.

Візит «татка»: Трамп повертається у гру

Дональд Трамп прибув на континент після «точкової демонстрації сили» — ударів по іранських ядерних об’єктах. Цей крок підкреслив його традиційну стратегію — мир через силу. Генсек НАТО, ретельно підготувавши ґрунт, зумів переконати європейців активніше вкладатися у безпеку. Результатом став вірусний меседж до президента США — формально неофіційний, але стратегічно вдалий: Трамп залишився задоволений.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, символічно назвав Трампа «татком» — жартом, що став інтернет-мемом. Проте за цим жартом стоїть холодний розрахунок: США знову змусили союзників платити більше за спільну безпеку.

Підтримка України: обережна, але зростаюча

Європейці домоглися формального підтвердження готовності США прийти на допомогу в разі конфлікту з Росією. Утім, підтримка України з боку Альянсу — традиційно обережна. НАТО не визначило термінів членства, натомість вкотре підтвердило незворотність шляху України до інтеграції — від Бухареста 2008 до Вашингтона 2024.

Київ натомість отримав важливі зобов’язання щодо фінансування — допомога надходитиме безпосередньо з оборонних бюджетів країн-членів, які погодилися значно збільшити свої витрати.

Китай і дилема глобального пріоритету

За фасадом європейського саміту ховається головний виклик: Китай. Пекін швидко нарощує ядерний арсенал, будує авіаносці, розширює військово-морську присутність. Економічно й технологічно — це супротивник №1: лідер у патентах на 5G, генеративному ШІ, а також — головний постачальник критичної сировини.

Тому адміністрація Трампа (фактично — команда віце-президента Джей Ді Венса та «китайського яструба» Елбріджа Колбі) вимагає від Європи більше відповідальності, аби США могли зосередити зусилля в Індо-Тихоокеанському регіоні. Власне цим і пояснювалося тимчасове блокування допомоги Україні.

Гроші, гармати і непевність

Історичною домовленістю саміту стало зобов’язання країн НАТО збільшити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це в півтора раза більше, ніж нині. США ж залишаться на рівні 3,38%, тоді як Іспанія — лише на рівні 2%. Якщо зобов’язання будуть виконані, європейські витрати вперше перевищать американські (понад 1,2 трлн доларів).

Втім, є проблема: європейські економіки відновлюються повільно. Зростання ВВП у єврозоні — 1,4%, промисловість — у стагнації. Водночас відзначається пожвавлення оборонної промисловості: доходи компаній — понад 200 млрд євро, інвестиції у НДДКР подвоїлись.

Європа у пошуках власної сили

Нестача спроможностей і залежність від імпорту підштовхує держави до закупівель в Південній Кореї — на суму понад 40 млрд дол. Польща — лідер, Румунія та Норвегія також серед ключових замовників. Така стратегія ефективна у короткостроковій перспективі, але не формує власної індустрії.

Британія та Франція поглиблюють ядерну співпрацю, обговорюється можливість створення загальноєвропейського ядерного стримування — на тлі можливої втрати американської «ядерної парасольки».

Україна: Фінляндія 2.0?

Ні нової архітектури безпеки, ні альтернативи НАТО не буде — принаймні в осяжній перспективі. Україна розглядається як ключовий чинник європейської безпеки, але не як рівноправний гравець у процесі прийняття рішень. Її роль — утримання Росії, а не запуск тригеру ст. 5.

Втім, Київ демонструє прогрес у реформах, попри війну. Оцінка реалізації аРНП — позитивна. Зменшення корупції, запуск АОЗ і ДОТ, потенціал співпраці з НАТО через DRAB — це реальні досягнення.

Але ключове — відсутність страху перед реформами. Усе, що Україна здобуде, має бути не бонусом за «поведінку», а інструментом виживання.

Висновок

Гаазький саміт показав: НАТО лишається ефективною, хоч і складною, платформою для досягнення компромісів. США дедалі більше переорієнтовуються на Китай, Європа змушена дозрівати до відповідальності, Україна — самотужки тягне фронт. Це тривожна, але не безнадійна картина. НАТО ще довго залишатиметься тим, що Трамп назвав би «угодою з доповненнями». І головне доповнення — Україна.

Олексій Воронцов/Платонов