Як не допустити втягування молоді у злочинну діяльність

Молодь — це стратегічний ресурс держави, і саме тому вона має бути максимально захищеною від зовнішніх деструктивних впливів.

У сучасних умовах збройної агресії проти України особливу загрозу становить діяльність ворожих спеціальних служб, спрямована на дестабілізацію внутрішньої ситуації шляхом залучення громадян, зокрема представників молодіжного середовища, до вчинення протиправних дій. Йдеться, насамперед, про акти підпалу, підриву приміщень органів державної влади та об’єктів критичної інфраструктури.

Аналіз ситуації засвідчує, що молодь є однією з найбільш уразливих категорій населення до зовнішнього впливу. Недостатній життєвий досвід, підвищений емоційний фон, прагнення до самореалізації та соціального визнання, а також активне користування інформаційними ресурсами, зокрема соціальними мережами, створюють сприятливе середовище для ворожої інформаційно-психологічної діяльності.

Зазначене використовується ворожими структурами з метою вербування молоді для вчинення диверсій, терористичних актів, саботажу та інших дій, що становлять загрозу національній безпеці України.

Основними каналами вербування молодих осіб є:

- інтернет-ресурси, включаючи зашифровані месенджери, соціальні мережі, анонімні платформи обміну інформацією;

- пропозиції грошової винагороди за виконання «незначних» завдань без розкриття їхньої справжньої мети;

- використання ідеологічних наративів або псевдопатріотичних гасел;

- залучення до фіктивних волонтерських або громадських організацій, створених для прикриття розвідувальної діяльності.

Відповідно до чинного законодавства України, вчинення диверсій, терористичних актів, посягання на об’єкти критичної інфраструктури, органи державної влади, а також співпраця з ворожими розвідорганами, кваліфікуються як особливо тяжкі злочини. За такі дії передбачено сувору кримінальну відповідальність — аж до довічного позбавлення волі згідно з Кримінальним кодексом України.

Окрім правових наслідків, залучення до злочинної діяльності негативно впливає на психологічний стан молодої особи, руйнує її репутацію та позбавляє перспектив на майбутнє.

З метою недопущення вербування молоді ворожими структурами необхідне системне впровадження профілактичних і просвітницьких заходів, зокрема:

- проведення роз’яснювальної роботи в закладах освіти щодо ризиків, пов’язаних із вербуванням та участю в протиправній діяльності;

- формування у молоді навичок критичного мислення та інформаційної безпеки;

- забезпечення психологічної підтримки, зокрема через роботу шкільних психологів і центрів соціальних служб для молоді;

- залучення молоді до правомірної суспільної активності: волонтерських, культурних, наукових ініціатив.

У разі отримання підозрілих пропозицій або виявлення фактів спроб вербування слід:

- не вступати в контакт із підозрілими особами чи організаціями;

- зафіксувати відповідну інформацію (листування, контакти тощо);

- невідкладно повідомити Службу безпеки України або Національну поліцію;

- уникати поширення недостовірної чи провокаційної інформації.

Запобігання втягуванню молоді у злочинну діяльність, ініційовану ворожими спеціальними службами, є пріоритетним завданням як для державних інституцій, так і для суспільства загалом. Лише спільними зусиллями можливо зберегти національну безпеку, правопорядок та життя наших громадян. Молодь — це стратегічний ресурс держави, і саме тому вона має бути максимально захищеною від зовнішніх деструктивних впливів.