29 травня 2025 року у самому серці Парижа, у Російському духовно-культурному центрі, відбувся показ фільму «Люди Христові. Наш час». Подія за участю режисера Еміра Кустуриці стала черговим прикладом агресивної культурно-релігійної кампанії РПЦ, що набирає обертів у Європі.
Прем’єрний показ стрічки «Люди Христові. Наш час» у Парижі — це не просто культурна подія. Це — добре замаскована духовна інтервенція. Стрічка, знята за участю відомого сербського режисера Еміра Кустуриці, представляє УПЦ як нібито гнану «канонічну» церкву в Україні, водночас цілком ігноруючи контекст російської агресії, жахи війни та страждання, завдані православним українцям.
Фільм — це інформаційна зброя. Це — інструмент пропаганди. Це — ще одна спроба Москви легітимізувати присутність РПЦ в Україні, прикриваючись художніми формами.
У стрічці не згадано ані зруйнованих храмів на деокупованих територіях, ані священиків, що загинули від рук окупантів, ані колаборацію представників УПЦ з ворогом. Натомість фільм романтизує «вірність вірі», подаючи її виключно в московській редакції — із глибоким перекрученням фактів і контекстів.
Українське Державне агентство з питань кіно вже виступило з офіційною заявою, назвавши стрічку спробою маніпуляції громадською думкою, що шкодить національній безпеці України. Держкіно звернулося до міжнародної спільноти із закликом протидіяти дезінформаційним кампаніям, що підривають єдність та правду.
Але головне питання залишається відкритим: де відповідь української сторони? Де проактивна дипломатія? Де публічна фіксація злочинів Росії проти української Церкви?
Українцям боляче бачити, як за кордоном гучно працює Росія над своєю «м'якою силою» у Парижі, Сербії, Німеччині — з фільмами, виставками, тоді як з українського боку лунають здебільшого лише звіти про відвідані молитовні сніданки, конференції, пам’ятки, фотозвіти з офіційних прийомів і протокольні зустрічі, за якими не видно жодної реальної інформаційної протидії. У час духовної війни цього недостатньо.
Цей культурний фронт — не менш важливий, ніж військовий. Ми маємо стояти твердо й відповідально, свідчити правду, боротися з фальсифікацією, не мовчати.
«Мовчання — це зброя в руках ворога. А правда — наш щит», — так висловився один з українських духовних лідерів у розмові після паризької прем’єри.
Україна повинна бути голосною. Не тільки у себе вдома — а насамперед там, де Росія вкладає мільярди у свою брехню.
Довідка: Емир Кустуриця – сербський кінорежисер, актор та співак боснійського походження, відзначений нагородами найбільших кінофестивалів Європи, включаючи дві «Золоті пальмові гілки» фестивалю в Каннах; кавалер французького Ордена літератури й мистецтва. Крім кінематографії, Кустуриця є учасником рок-групи «The No Smoking Orchestra».