Розширення Ініціативи
На саміті було офіційно оголошено про приєднання Албанії та Чорногорії як асоційованих членів ІТМ, а також про долучення Туреччини та Іспанії у статусі стратегічних партнерів. До цього часу, статус стратегічних партнерів мали США, Японія, Євросоюз та окремо Німеччина.
Президент Польщі Анджей Дуда, який приймав саміт у палаці Бельведер, наголосив на зростанні геополітичної ваги Ініціативи, яка стає дедалі привабливішою для країн, зацікавлених у поглибленні співпраці в регіоні.
Це розширення свідчить про трансформацію ІТМ із вузької економічної платформи в широку політико-безпекову спільноту, що прагне сформувати власну ідентичність на тлі глобальних викликів. Долучення таких важливих гравців, як Туреччина, яка має стратегічне положення на перетині Європи та Азії, та Іспанія, що традиційно орієнтується на Західну Європу, може означати намір ІТМ виходити за межі центральноєвропейського простору та будувати нову архітектуру співпраці в ширшому геополітичному контексті. Поява асоційованих членів також створює гнучкі формати взаємодії, які дозволяють залучати нові країни без обов’язкового членства, тим самим посилюючи м’яку силу Ініціативи.
Україна в центрі уваги
Україна, що має статус асоційованого члена ІТМ із 2022 року, виступає активним учасником регіонального діалогу. Президент Володимир Зеленський виступив із промовою, в якій закликав до тіснішої безпекової координації в межах ІТМ. Він підкреслив, що українські фахівці мають унікальний досвід захисту енергетичної інфраструктури, протидії кібератакам і відновлення енергопостачання після ударів. Зеленський запропонував створити спільні плани дій у разі надзвичайних ситуацій, резервні маршрути для критичної інфраструктури та поглибити логістичну інтеграцію між країнами Балтійського, Чорного та Адріатичного морів.
Особливу увагу президент України звернув на необхідність регіональної солідарності перед обличчям загроз, які надходять із боку Росії. Він попередив про можливі провокації, що готуються на території Білорусі, та закликав держави Тримор’я до відкритості у сфері обміну розвідувальною інформацією та координації безпеки.
Спільна декларація: солідарність і розбіжності
Кульмінацією саміту стало прийняття спільної декларації, в якій ІТМ засудила російську агресію та підтвердила підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. У документі підкреслюється роль Ініціативи у відбудові України, необхідність посилення тиску на Росію, а також заклик до прискорення процесу вступу України та Молдови до ЄС.
Однак не всі країни ІТМ підтримали ці положення. Угорщина не приєдналася до частини декларації, яка стосується засудження російської агресії та підтримки України. В окремій думці Будапешта наголошується, що певні формулювання документа «виходять за рамки нових геополітичних обставин». Така позиція викликає занепокоєння щодо єдності Тримор’я в найкритичніших безпекових питаннях.
Геополітичне значення саміту
Проведення саміту в умовах продовження повномасштабної війни в Україні засвідчило готовність більшості країн ІТМ до активної підтримки Києва та утвердження спільної позиції щодо безпеки в регіоні. Розширення ініціативи за рахунок нових членів і стратегічних партнерів свідчить про зростання її привабливості та спроможності до геополітичного впливу.
У цьому контексті Ініціатива Тримор’я стає потенційним інструментом не лише для економічної інтеграції, а й для координації дій у сфері безпеки та оборони. Україна відіграє ключову роль у цьому процесі, пропонуючи практичний досвід та інфраструктурні зв’язки, які здатні зміцнити регіональну стійкість.
Отже, ювілейний саміт Тримор’я у Варшаві засвідчив динамічну еволюцію ініціативи, яка виходить за межі економічної співпраці та дедалі більше стає геополітичним гравцем у Європі. ІТМ демонструє здатність адаптуватися до нових викликів, залучаючи нових учасників та формуючи стратегії безпеки. Водночас існування різних підходів серед країн-членів, зокрема позиції Угорщини, вказує на необхідність посилення внутрішнього діалогу та пошуку компромісів.
Для України участь у Тримор’ї є стратегічною можливістю не лише для інтеграції в європейські політичні й економічні процеси, а й для закріплення своєї ролі як ключового безпекового партнера у регіоні. Системна присутність України в ІТМ, розширення співпраці та реалізація спільних проєктів можуть стати важливим чинником для повоєнного відновлення, стабільності та зростання. У цьому контексті Ініціатива трьох морів може перетворитися на один із ключових європейських форматів нової епохи.