Гаага, яка не відбулася: як злочинець став «шанованим партнером»

Ще недавно здавалось, що історія нарешті стала на бік справедливості.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, західні лідери гучно говорили про воєнні злочини, світ готувався побачити кремлівського диктатора на лаві підсудних.

Але ось що цікаво: історія про Гаагу розсипалася швидше, ніж тривають переговори про нові «червоні лінії». Путін більше не воєнний злочинець – тепер він знову «геополітичний гравець», з яким «потрібно рахуватися».

Як агресор перетворився на партнера?

Спершу Путіна боялися – так, як бояться скаженого собаку, який здатен вкусити і свого, і чужого. Його оточили санкціями, погрожували ізоляцією, викинули з міжнародної політики. Але варто було Заходу відчути втому, варто було комусь у Вашингтоні, Парижі чи Берліні почати думати про тарифи та ціну на газ – і ось вже з'явилися «аргументи», чому треба «повернути Путіна у велику політику».

Нова геополітична угода: ціна української крові

Тепер переговори йдуть не про те, як покарати Кремль. Тепер усе про те, як із ним поділити світ. Угода століття вимальовується не в кабінетах МУС, а в розкішних залах Ер-Ріяда. Там, де Путін зустрічається не як воєнний злочинець, а як поважний гість, а ті, хто ще вчора говорили про «нульову толерантність до агресії», тиснуть йому руку і рахують прибутки.

Сигнали очевидні: Захід втомлюється. Санкції вдарили по Європі сильніше, ніж очікувалось. Китай посилює вплив. США готуються до виборів, де російський фактор може стати предметом політичної торгівлі.

А що Україна? Україну запитувати ніхто не буде.

Нові правила гри: що залишили Україні?

Росіяни вже не приховують: Україна – лише розмінна монета. Вони хочуть компенсацій, вони хочуть змінити владу, вони хочуть отримати все, що не встигли захопити за час війни. І для цього їм навіть не потрібно військової перемоги.

• Економічний зашморг – Захід може змусити Київ погодитися на «мирні умови», просто припинивши фінансову допомогу.
• Політичний тиск – Що заважає світовим «миротворцям» просунути більш «поступливого» лідера замість незручного Зеленського?
• Юридичний шантаж – Хто скаже, що завтра не з’являться нові «легітимні вимоги» до України, які потрібно виконати заради «завершення конфлікту»?

Ворог не змінився – змінилися його союзники

Що ж, нова реальність настала. Західна демократія знову довела, що її цінності мають ціну. І вона не така висока, як ми думали.

Але є те, що не змінилося – і це Росія. Кремль не зупиниться. Якщо сьогодні вони отримають Україну, завтра вони вимагатимуть Балтію. Якщо завтра їм дадуть Балтію, вони підуть на Варшаву.

Це вже не українська війна – це війна за те, чи буде світ жити за законом, чи за диктатом.

Що далі?

Західні столиці можуть рахувати тарифи, Путін може сміятися в Ер-Ріяді, але Україна не має іншого виходу, крім боротьби. І це головна відмінність між нами та тими, хто веде переговори про нашу долю.

Бо якщо ми програємо – ми втратимо все. А якщо вони програють – вони просто знайдуть інший ринок, інший електорат, іншу газову трубу.

В цьому і є різниця між тими, хто воює за свою країну, і тими, хто її продає.