Міжнародного порядку більше немає
Дедалі частіше у інформаційному просторі, особливо щодо
міжнародних справ, стало фігурувати слово «сдєлка». Насторожує, що цей термін
має не сенс домовленостей, як це визначено українським словом «угода», а сенс
продажу інтересів однієї сторони за дії іншої сторони. У цьому є велика
небезпека.
Ось накинув оком новий правитель однієї країни на
території сусідніх країн. І вже йдуть цілком серйозно розмови про «сдєлку по
Гренландії». Далі можуть йти «сдєлки по Мексиці та Канаді», але до них ще може
бути дуже далеко. А ось "сдєлка по Гренландії" як може реалізовуватися?
Ну зрозуміло, одна сторона забере себе на території іншої сторони разом із
усіма нерозробленими поки що корисними копалинами. А у відповідь? У чому сдєлка?
Ну можуть грошей дати, або ще якісь плюшки. А можуть
запропонувати підписати, наприклад, «Копенгагенський меморандум», і пообіцяти у
разі нападу неадекватного сусіда, захистити колишнього власника Гренландії
всією силою своїх наявних можливостей. Причому пропозицію в «сдєлке» буде
зроблено у формі, коли від неї не можна буде відмовитись.
Або візьмемо сдєлку щодо Палестини. Тут уже інтерес
некомерційний. Припиняється війна, і за це 70 захоплених варварським шляхом
ізраїльтян обмінюються на сотні чи навіть тисячі хамасівських терористів, які
сидять у в'язницях у ізраїльтян. Звичайно, оцінка одного ізраїльтянина в 30
хамасівців може викликати різні реакції. Але є питання: ці відпущені хамасівці
повернувшись у свою Газу стануть там ким? Прихильниками Ізраїлю чи його ще
більшими ворогами? А заробляти на життя чим будуть, якщо звикли заробляти на
тероризмі, а іншої роботи, що добре оплачується, у Газі просто немає. Але в
угоді про це ні слова.
Про російсько-українську війну говорити просто не
хочеться, враховуючи всі можливі варіанти пропонованих «сдєлок». Також можуть
робити пропозиції, від яких на думку ініціаторів таких сдєлок "неможливо
відмовитись". Але ми вже проходили різні меморандуми. Просто викрутять руки?
І віддадуть на поталу агресору? Стоп! А як взагалі допускається, що можна
укладати угоди з агресором? Або з терористами із Хамасу.
Міжнародного порядку більше немає. Того, де першим
пунктом безпеки ставилась територіальну незалежність та недоторканність
кордонів. Сьогодні на перший план виходить поняття «СДЄЛКА». А хто ж такий
порядок зараз просуває? Комерсанти які підросли та стали політиками. Хтось став
президентом країни із найбільшою економікою. Хтось палить бамбук на своєму
електрокарі, який сам і виробляє у величезних кількостях. Відповідно і
міжнародні правила підганяють під свої комерційні інтереси. Ну подивимося, що
принесе «Копенгагенський меморандум». Про себе поки що промовчимо. Нам ніколи
на таку нісенітницю звертати увагу. У нас війна, протистоїмо агресору, тому й ніколи
поки що.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.