Можливості є

Україна має свою далекобійну зброю

Ні адміністрація Байдена, яка йде, ні європейці не погодять нам передачу далекобійної зброї до інавгурації Трампа, а там і взагалі питання зброї буде скажемо так трохи на паузі. Але чи є це критичним?

Звісно значно кращим було б мати достатній потенціал далекобійної зброї, навченого персоналу, потужні РЕБи та ППО, щоб не тільки завдавати ударів по ворогу, а й мати змогу захищатись. На превеликий жаль на сьогоднішній день ці всі наші можливості від необхідного для ефективного перелому у війні десь відсотків на 10. Але чи тільки від західних партнерів залежать наші можливості?

Що ми можемо. В першу чергу атакувати об’єкти військової інфраструктури безпілотниками власного виробництва. Російські аеродроми та нафтопереробні заводи, військові підприємства та потужні РЕБи завдяки розробкам спеціалістів з Служби безпеки України вже десятки разів були уражені. Навіть нещодавнє ураження військового заводу в тульскій області в спільній операції СБУ та ССО показало, що «наднадійне» російське ППО пропускає вже не поодинокі БПЛА, а цілі групи. Якщо дійсно ці удари успішні, то в мене найголовніше питання – чому ми не робимо ставку на цю зброю? Це точно має бути об’єднання зусиль всіх ланок, а не бажання однієї, хоч і ефективної служби.

Чи достатньо буде таких ударів по російським військовим об’єктам? Прості цифри, якщо ми будемо мати потужність не меншу ніж у росіян, відправляючи по 50-100 дронів на добу вже за тиждень руське ППО буде пропускати майже половину дронів, а це вже буде серйозною загрозою для російської військової інфраструктури.

Чи змінить це щось на полі бою? Якщо вдасться атакувати аеродроми, звідки злітають СУ 34/35 та вдарити по складах з КАБами, то легше буде і на ЛБЗ. Бо жодні піхотні успіхи русні неможливі без масованих ударів по нашій обороні з повітря.

Тому може досить чекати щось від партнерів і пора починати підтримувати своє далекобійне?