Китай за бортом = потрібне Україні рішення Саміту миру

Пекінський парадокс: відмова Китаю від участі у Саміті миру цими вихідними перевела кількість (країн, які будуть представлені на Саміті) у якість (ухвалених на Саміті рішень).

Тобто, від того, що КНР вирішила проігнорувати Саміт й разом з РФ доклала зусиль до зменшення числа його учасників Україна та її союзники лише виграли.

Від самого початку втілення ініціативи України з проведення Саміту миру країна-організатор Саміту Швейцарія з її величезним освідом ефективного посередника поставила перед собою два завдання. Кожне із яких окремо виглядало абсолютно правильним і обґрунтованим.

Перше – провести Саміт із максимальним залученням країн-учасниць. Друге – забезпечити ухвалення на Саміті конкретних рішень, які стануть першим практичним кроком на шляху до закінчення війни в Україні й встановленню у нашій країні миру.

Але спроба їх поєднати в рамках одного заходу у швейцарському Бюргенштоці виявилася невдалою. Не зважаючи на зусилля для цього й самої Швейцарії, й України, й наших союзників з «колективного Заходу».

Бо якщо вирішувалось завдання максимально залучити країни до швейцарського Саміту, то доводилось максимально уходити від конкретики. Бо запропоновані у «формулі миру» Зеленського констатації того, що необхідно поновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ з окупованих територій, покарання росіян-військових злочинців тощо були неприйнятні для багатьох країн так званого «Глобального Півдня». Де Росія та її найближчий партнер Китай мають великий вплив.

А якщо робота йшла над узгодженням практичних кроків до мирного договору на основі міжнародного права та Статуту ООН то автоматом зростала загроза суттєвого зменшення числа країн-учасниць.

Тим не менш, Швейцарія два місяці послідовно намагалась вирішити два завдання у комплексі. Для чого за підтримки України зосередилась всього на трьох пунктах мирного плану України, які мають підтримку абсолютної більшості світового співтовариства. Вони про те, що у світі мають бути гарантовані ядерна та продовольча безпека, має відбутися обмін полоненими, а викрадені росіянами українські діти мають бути повернені на Батьківщину.

Першим підсумком цієї «швейцарської еквілібристики» став компромісний варіант спільного комюніке, яке мали ухвалити всі учасники Саміту. Наприкінці минулого місяця швейцарські організатори розіслали його всім учасникам Саміту. Й вийшов він повністю нежиттєздатним «гібридом ужа та їжака». Де, серед іншого, йшлося про можливість розгляду всіх мирних планів, зокрема, оновленого китайського-2023, який у цьому році став китайсько-бразильським. А також про здійснення конкретних кроків, що стануть «заходами зміцнення довіри» між Україною та РФ у трьох вище згаданих сферах з подальшим залученням представників Російської Федерації до переговорів. У «сухому залишку» це виглядало як апгрейд китайського мирного плану 2023 року під девізом «За все добре проти всього поганого».

У такому вигляді комюніке не Саміті всіма країнами не могло бути ухваленим. Що поставило організаторів у складну ситуацію – необхідно було щось істотно змінювати. І тут на благо й для організаторів, й для нашої країни, й наших союзників вже за три дні ситуація сама докорінно змінилася - 31 травня речниця МЗС Китаю Мао Нін офіційно повідомила, що китайська делегація до Швейцарії на саміт 15-16 червня не поїде. Відповідно, значна кількість країн, які прислухаються до позиції Китаю (й підтримують його підхід про необхідність залучення вже зараз до переговорів про мир Росію) стали розглядати можливість або зменшення рівня свого представництва на Саміті, або взагалі відмови від своєї участі.

Опинившись у ціх якісно нових умовах гарантованого зменшення чисельності учасників Саміту, швейцарські організатори заходу тут же зробили акцент на якості підсумкового документу. Із завданням підготовки більш конкретного й чіткого підсумкового документу швейцарці впоралися швидко. У результаті кількість учасників Саміту миру зменшилась із 93 до 78.

Й вже через 9 днів після відмови Китаю від участі у Саміті миру Швейцарія розіслала усім країнам новий проект спільного комюніке. У якому війна РФ проти нашої країни вже названа агресією. Там чітко прописано, що до уваги учасники Саміту братимуть лише ті мирні пропозиції, які відповідають міжнародному праву та Статуту ООН. А основою сталого миру буде «таке рішення, що буде засноване на принципі поваги до територіальної цілісності і суверенітету усіх держав».

Отже, можна констатувати, що Саміт внаслідок відмови від участі у ньому Китаю у кінцевому підсумку дещо втратив у впливовості, але безумовно виграв у змістовності, а також суттєво виграв у якості його підсумкового документу. Й саме тому гарантовано стане, за висловлюванням президента Швейцарії Віоли Амгерд, вдалим початком перемовин про припинення війни у нашій країні.

#закінчення війни в Україні