Напад паніки накрив Путіна

Чи можливе скорочення іранської підтримки Росії у її війні проти нашої країни після загибелі президента Ірану Раїсі?

Обговорили це питання із ведучою Ольгою Гвоздецькою у ефірі Live Stidio одеського «7 каналу».

Іран – не Україна, і чекати там різкої зміни курсу після зміни президентів не доводиться.

Й тому, що головні питання розвитку країни там вирішує не президент країни - будь це Ібрагім Раїсі чи його попередник Хассан Рухані, а аятола Алі Хаменеї.

Й тому, що у іранській державі та у суспільстві інерційність розвитку, відданість багатовіковим традиціям мають набагато більше значення, ніж для України і українців.

Тим не менш, є декілька важливих моментів, де зміни можливі й вони будуть важливі.

Так, скоріш за все, в Ірані вже найближчим часом пожвавляться громадянські акції протесту проти політичного режиму Ірану та вищого керівника Хаменеї, серія яких відбулась у 2020-21 роках. Бо підстави для протестів нікуди не зникли, а із врахуванням призначення на 28 червня дострокових виборів нового президента загострення політичної боротьби в Ірані виглядає неминучим.

Важливе те, що саме Раїсі після повномасштабного російського вторгнення в Україну сприяв зближенню Тегерана з Москвою. Що й призвело до постачання до Росії іранської зброї.

Що стосується скорочення військової підтримки Росії у її війні проти нашої держави за нового президента Ірану, то у принципі така можливість є.

Звичайно, тут багато що буде залежати від ситуації й в самому Ірані, й факторів навколо нього. Але із врахуванням зростання внутрішньої нестабільності в країні й необхідності консолідації зусиль іранської влади для вирішення цієї проблеми, можна обережно спрогнозувати, що Іран буде змушений переглянути масштаби військової підтримки Росії у бік скорочення. (У будь якому разі не відбудеться радикально й дуже швидко. Якщо у питанні військової допомоги Ірану для Росії відбудуться корекції у бік зменшення, ці корекції будуть поступовими, плавними та розтягнутими у часі).

Наскільки питання продовження потоку іранської зброї критично важливо для продовження війни проти України підтверджує той факт, що відразу після появи повідомлень про загибель президента Раїсі Путін увечері 19 травня особисто провів таємну зустріч із послом Ірану в РФ Каземом Джалілі. Про що дипломат розповів агентству IRNA.

Мало того, на зустрічі також були присутні всі інші ключові фігури у військовому керівництві РФ - міністр оборони Андрій Білоусов, секретар Ради безпеки Сергій Шойгу, начальник Генштабу Валерій Герасимов. А також радник президента РФ Ігор Левітін, голова МНС Олександр Куренков та один із високопосадовців ФСБ, ім'я якого дипломат не назвав. 

За словами Джалалі, на зустрічі російський президент розпитав його про деталі аварії вертольота президента Раїсі, «Ми дуже засмучені пригодою з вертольотом президента Ісламської Республіки Іран», – процитував Путіна іранський посол.

 Оперативність і масштабність цієї зустрічі виразно контрастує із кількагодинними лекціями історика-конспіролога Путіна за довжелезним столом для західних політиків Макрона та Шольца. Від яких хазяїн Кремля не залежав критично у реалізації своїх військових планів. Зовсім інша справа – його критична залежність від позиції керівників у Тегерані…