Як Трамп допоміг Україні отримати справжні гарантії безпеки

Завдання – захиститися від Росії за відсутності звичної 100% надійної безпекової парасольки Сполучених Штатів.

Європейський оборонний союз ще не оформлений де-юре, але де-факто він ВЖЕ діє. Його «творцями», саме так – у лапках, стали Путін і Трамп. Які разом зіштовхнули Європу з новими безпековими реаліями. 

В яких агресивна Росія, яка перейшла на військові рейки, не у якійсь перспективі, а просто зараз практично готується за декілька років продовжити свою агресію після України нападом на інші європейські країни. А Америка, яка 75 років була безумовним й надійним гарантом безпеки своїх європейських союзників, більше таким гарантом не є.

Справжніми же творцями без лапок Європейського оборонного союзу стали Україна та наші найбільш надійні європейські партнери.  Це ті партнери, які а) здатні комплексно оцінити масштаб загроз з боку РФ внаслідок її підготовки до нападу на Європу в умовах втрати здібності США безумовно й надійно гарантувати безпеку союзників по НАТО у Європі. І б) здатні ефективно діяти на практиці для створення якісно нового оборонного контуру Європи включно з Україною, який буде ефективний в умовах радикального зростання загрози з боку РФ і обмеженої безпекової допомоги з боку США.

З мотивацією й цілями «творців» все більш-менш зрозуміло. Давайте краще про перспективи укріплення партнерства у сфері оборони нашої країни з тими самими надійними європейськими партнерами. Тому що саме від цього залежать перспективи того, що Україна зможе вистояти проти російської агресії. А також зможе забезпечити свою безпеку (й внести вагомий вклад у забезпечення загальноєвропейської безпеки) не тільки у близькостроковій, але також й середньо- та довгостроковій перспективі.

Отже, з осені минулого року ключовим гравцям у Європі стало зрозуміло, що спочатку скорочення, а потім й припинення регулярної масштабної допомоги Україні є не якимось технічним, а системним збоєм. Й відразу після цього європейські лідери розпочали предметні обговорення того, як діяти у цій ситуації. Їх сильно прискорювали ескапади Трампа про відмову Сполучених Штатів від беззастережного захисту «кожного дюйму» території усіх країн-членів НАТО.

Кредо наших  союзників у Європі – «Для України – як для себе»

Наразі європейці розглядають агресію РФ проти нашої країни як перший акт вже розпочатої агресії Путіна проти Європи в цілому. Й тому від того, як вони зможуть допомогти відбити цей напад залежать можливість продовження путінської агресії вже поза межами України.

Тому як сніжний ком збільшуються підтвердження того, що все більше країн сприймають посилення обороноздатності України як складову посилення обороноздатності їхніх власних країн та Європи в цілому. Тобто, як єдиний простір  формується безпековий контур Європи - такий, кордони якого закінчуються не на західних, а на східних кордонах України.

Однією із перших так почала діяти, зокрема, Данія. Прем’єр якої Метте Фредеріксен повідомила у минулому місяці на Мюнхенській безпековій конференції: «Ми, Данія, вирішили передати Україні ВСЮ СВОЮ АРТИЛЕРІЮ». Й звернулася до колег із закликом наслідувати приклад Данії і передати до ЗСУ ту зброю, яка є в розпорядженні їхніх  збройних сил, оскільки в Україні вона потрібніша: «В Європі досі є військове  обладнання. Його необхідно передати Україні. Ми, європейці, маємо захистити себе. Це війна на європейському континенті». 

А також Велика Британія, яка першою підписала з Україною унікальну угоду про безпекові зобов’язання.

Це Німеччина, яка забезпечує половину від всього внеску ЄС у посилення обороноздатності свого партнера-України на цей рік – 8 мрлрд.євро. Й налаштована діяти таким чином й надалі. «Якщо російський президент вважає, що йому достатньо просто пересидіти цю війну, а ми послабимо свою підтримку, то він прорахувався», - говорить канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Це Чехія. Президент якої Петр Павел (який свого часу обіймав найвищу військову посаду в НАТО — був керівником військового комітету Альянсу) діє в тих же системах загальноєвропейських безпекових координат, що і прем’єр Данії Фредеріксен. А тому доклав зусиль для того, щоб знайти більше мільйона артилерійських снарядів, які вкрай потрібні зараз українській армії. Діючи за принципом «Для України – як для себе».

А також Норвегія та країни Балтії, які за оцінками Кільського інституту світової економіки (IFW) є лідерами у посиленні обороноздатності Україні, відносно до ВВП цих країн. Наприклал, станом на початок цього року загальний обсяг зобов'язань Естонії для посилення обороноздатності Україні становив 3,5% (!) від ВВП цієї країни. 

Останнім часом до кола країн, які діють, виходячи з розуміння того, що з нападу на Україну Росія вже розпочала агресію проти всієї Європи й найближчим часом розширить її, додалась Франція. Президент якої Макрон зумів сильно розширити простір стратегічної невизначеності для Кремля, коли заявив про можливість направлення військових країн НАТО в Україну.

Таким чином, визначилось коло країн, які є основою Європейського оборонного союзу. Це Україна, Данія, Велика Британія, Німеччина, Норвегія, країни Балтії, Чехія. А також Фінляндія, Швеція, Польща, Нідерланди і Франція.  

Першим кроком для оформлення Європейського оборонного союзу може стати включення безпосередньо в оборонні бюджети європейських країн-союзників України видатків на посилення обороноздатності України як найважливішої складової цього союзу. Адже Україна першою прийняла на себе удар гарячої фази протистояння Європи з Росією й за допомогою союзників стримує нападника від поширення агресії на інші країни Європи просто зараз.

Лаг часу для посилення координації європейських країн у стримуванні РФ – до кінця цього року. Поки в США при владі знаходиться адміністрація Байдена, яка зможе «підстрахувати» Європу на етапі становлення власної оборонної структури останньої.

Тому що, судячи із тенденцій еволюції США, після цьогорічних виборів президента США політика ізоляціонізму в Сполучених Штатів остаточно візьме гору - при чому поза залежністю від того, стане наступним президентом США Трамп чи ні.

#Європейський оборонний союз