Олена Гуляєва, директор департаменту прикладних досліджень в Інституті міжнародної конфліктології
З початку російської агресії проти України в нашому суспільстві гостро постає питання про майбутнє Української православної церкви Московського патріархату.
Багато
представників мають тісні зв'язки з Російською православною церквою, яка
підтримала вторгнення.Схожа ситуація спостерігається і в сусідній Молдові,
найбільша церква якої - Православна церква Молдови (ПЦМ), або Молдавська
митрополія Московського патріархату, - знаходиться під великим впливом РПЦ, а
її глава, митрополит Володимир (Кантарян), публічно не засудив російську
агресію, продовжує молитися за патріарха Кирила та їздити до Москви.
Втім, не всі в ПЦМ погоджуються
з позицією предстоятеля. В останні два роки дедалі більше священиків
Православної церкви Молдови схиляються до переходу до Бессарабської митрополії,
що входить до складу Румунської Православної Церкви (РумПЦ). Серед них такі
відомі імена, як засновник і проректор Духовної академії Кишинева В'ячеслав
Козаку. У відповідь ПЦМ забороняє священиків, які перейшли у служінні.
Священики не визнають її рішень, заявляючи про їхню незаконність.
Православну
Церкву Молдови та Румунську Православну Церкву (зокрема, Бессарабську
митрополію, що діє на території Молдови) пов'язують особливі відносини. У них
ідентичне віросповідання та мова богослужінь – румунська. Бессарабська
митрополія була заснована як архієпископія РумПЦ у 1918 році в Кишиневі після
ухвалення рішення про приєднання Бессарабії до Румунії. З приходом радянської
влади вона припинила свою діяльність, перейшовши під юрисдикцію Московського
патріархату, і була відтворена лише в 1992 після набуття Молдовою незалежності.
Нині приблизно третина православного населення є парафіянами Бессарабської
митрополії. Під проводом митрополита Петра (Педурару) церква управляє чотирма
єпархіями по всій республіці. Незважаючи на офіційне визнання румунським
урядом, Бессарабська митрополія залишається невизнаною Московським патріархатом
та деякими іншими православними церквами, що значною мірою додає напруги у
відносинах між митрополією та ПЦМ.
Основне
спірне питання між двома митрополиями пов'язане з різними інтерпретаціями
канонічного права та географічних кордонів, у межах яких існують обидві
церковні організації. Обидві структури заявляють про
законні права на конкретні території, що ускладнює зусилля мирного врегулювання
питання.
Ще
один фактор, що сприяє напруженості, полягає в конкуруючих уявленнях про
національну самосвідомість та збереження культури. Наприклад, деякі
представники Бессарабської митрополії стверджують, що інтереси румуномовних
жителів Молдови краще захищаються в Румунській церкві, ніж переважно
слов'яномовної Молдавської митрополії.
Очевидно, багато питань
викликає проросійський курс Православної церкви Молдови. Після розпаду
Радянського Союзу ПЦМ користувалася широкою підтримкою РПЦ та уряду країни,
який дотримувався політичного курсу, спрямованого на зміцнення економічних
зв'язків із Кремлем. У митрополита Володимира навіть були видані РФ дипломатичний
паспорт та дипномери на машині. У пострадянський період як ПЦМ, так і Бессарабська
митрополія намагалися отримати панівне становище у новій незалежній Молдові.
Священики, які з тих чи
інших причин були не згодні з курсом ПЦМ, переходили в Бессарабську митрополію,
причому переважна більшість робила це разом зі своїми парафіями. З одного боку,
прихильники переходу розглядають його як логічний рух до самовизначення та
виходу їхньої сфери впливу Москви. Важливе питання у переходах грає і фінансова
складова: бюджет та виплати священикам у митрополії РумПЦ більші. Противники
переходів стверджують, що такі дії сіють розбрат серед православних віруючих і
руйнують і так досить тендітні церковні зв'язки між Молдовою та Румунією.
З
початку війни у 2022 році кількість тих, хто приєднався до Бессарабської
митрополії, неухильно зростає. На сьогоднішній день називається цифра майже
шість десятків парафій, які змінили свою юрисдикцію, що не може не викликати
занепокоєння ієрархів ПЦМ. 16 листопада 2023 року митрополит Володимир навіть
був змушений зібрати настоятелів, щоб обговорити пропозицію протоієрея Павла
Борщевського та ще дев'яти священиків про перехід усієї митрополії до РумПЦ,
проте на зборах було прийнято рішення залишитися у складі Московського
патріархату. Втім, цьому рішенню передував вересневий лист Володимира патріарху
Кирилу, в якому він вказав на негідне, на його думку, ставлення до своєї
церкви, нестачу фінансів і неможливість висвячувати єпископів у Молдові, а не
Москві.
У
жовтні ж сам митрополит Володимир висвятив архімандрита Філарета в єпископи в
Кишиневі, що, мабуть, свідчить про, як і раніше, міцні узи ПЦМ і московської
церкви.
Проте рішення про відмову
приєднатися до РумПЦ навряд чи зупинить потік переходів. За словами декана
факультету пастирського богослов'я Православної Духовної Академії священика
Андрія Ойстрика, після початку війни від парафіян почало надходити все більше
прохань перейти до Бессарабської митрополії. І якщо простих парафіяльних
священиків, які змінили юрисдикцію, можна ще кимось замінити, то таких учених,
як Андрій Ойстрик чи засновник та проректор Академії теології Ветчислав Козаку
– проблематично.
Молдовська
митрополія зіткнулася з тяжкими наслідками вибору її ієрархів відмовитись від
підтримки українського народу для подач глави РПЦ Кирила. При цьому молдавська
держава повністю підтримує тих, хто обрав Бессарабську митрополію,
перереєструючи парафії та присвоюючи їм новий юридичний статус, незважаючи на
заперечення з боку ПЦМ.
Тут
мимоволі спадають на думку аналогії з нашою країною. Українська православна
церква Московського патріархату (УПЦ МП) перебуває на межі заборони через тісні
зв'язки з РПЦ та російськими спецслужбами. Так само, як і УПЦ МП, Кремль
безперечно намагається використати Молдавську митрополію для впливу на політику
Кишинева, який з моменту приходу до влади партії Дія та солідарність у 2021
році змінив курс із проросійської на європейську інтеграцію. Навряд чи подібна
ситуація влаштовує уряд Майї Санду, тому якщо правоохоронці знайдуть докази
такого впливу, через якийсь час до ПЦМ можуть бути вжиті заходи. Втім, до цього
може й не дійти з огляду на масштаб переходів у Бессарабську митрополію. І
точкою неповернення для єдності Молдавської церкви може стати ланцюгова
реакція, викликана рішенням когось із її ієрархів змінити юрисдикцію.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.