Настав час провести ревізію засобів, які є у нашої країни в наявності для того, щоб ефективно захиститися проти зазіхань цього американського політика на наш суверенітет і наші національні інтереси.
Те, що Трамп робить у публічному просторі останніми
днями, чітко підходить під визначення –початок активної наступальної фази його
передвиборчої кампанії.
У рамках початку цієї фази він де-факто вивів у
публічну площину свій передвиборчий альянс з Путіним. Проявом цього – але не
єдиним – стало двогодинне й повністю сервільне за змістом та подачею інтерв’ю
наближеного пропагандиста Трампа Такера Карлсона з російським президентом.
Завдяки чому фігурант розслідування Міжнародного кримінального суду і міжнародний
злочинець Путін раптом зміг повернутися у публічний простір колективного Заходу
у тому амплуа, яке він сам для себе обрав. І яке успішно доніс до споживачів
свого продукту Карлсон. Тобто, Трамп і Путін знову, як і на виборах-2016 –
успішно працюють в одній зв’язці.
У той же час Трамп зізнається, що лякав партнерів
по НАТО тим, що розгляне можливість стимулювати напад Путіна на них, якщо ті не
будуть сплачувати у бюджет альянсу солідні внески.
Бізнес-обгортка цих зізнань (як кажуть ті, хто
виправдовує цей шантаж: «Трамп же бізнесмен. Це просто спосіб заставити європейських
партнерів сплачувати потрібні внески. І він жодним чином не перевів би у
реальність своїх погроз»), яка й під час президентства Трампа виглядала надзвичайно контрверсійною,
сьогодні взагалі є фактичним виправданням повномасштабної агресії, яку два роки
в Європі здійснює Путін.
І в цьому контексті готовність Трампа швидко
уладнати конфлікт в Україні за рахунок задовольняння вимог Путіна – не що інше,
як вимога нашій країні перейти к активній обороні проти зазіхань на наш
суверенітет і наші національні інтереси з боку цього посібника ревізіоніста
світового порядку Путіна.
Вітчизняні політики по об’єктивних причинах не
можуть відкрито констатувати очевидне: друге президентство Трампа є прямою
загрозою перспективам України перемогти у війні з Росією. Але це так і є. Тому
в інтересах нашої держави зробити все для того, щоб громадянин Трамп (як він
фігурує у недавньому рішенні американського суду) в жодному разі не став знову
президентом Трампом.
Звичайно, напряму втручатися у перебіг
передвиборчої кампанії в США нашій країні жодним чином не можна. Проте цілком
можливо провести парочку інформаційно-роз’яснювальних кампаній. Грамотних кампаній
з правильними меседжами.
У ході одній із них - пояснити цільовій аудиторії
- виборцям Трампа, що Україна зараз є цінним партнером США. Бо вона ось же два роки
стримує агресію РФ. Яка б у противному випадку пішла б далі, напала на одну із
країн НАТО – і вам, пересічним американцям, довелося би знову, як і у двох
попередніх світових війнах, воювати в Європі. І тому не треба вести мову про
безстрокову допомогу Україні – йдеться про потребу посилити свого партнера,
який діє в прямих інтересах США. А тому треба вимагати від своїх політиків
посилення України.
Друга інформаційно-роз’яснювальна кампанія - для
мільйонів виборців Трампа, чиї предки були родом з України. І зробити це під
салоганом «Як Буш у Києві намагався перекрити українцям шлях до незалежності,
так і Трамп тепер намагається задобрити агресора Путіна за рахунок України та
її територій. Це він намагатиметься здійснити, якщо виграє восени вибори». Тому ці мільйони симпатиків України цілком могли
б розповісти своїм друзям-сусідам-колегам, що у листопаді у жодному разі не можна
голосувати за кандидата Трампа.
Також можна донести до прагматичних американців можливість
того, що після перемоги над Росією за свою підтримку України вони зможуть
отримати у своє користування українські військово-морські бази на Чорному морі.
Як варіант: після повернення за масованої підтримки Сполучених Штатів контролю над
Кримом Україна зобов’язується передати США базу в Севастополі. Саме таким чином
– військово-морськими базами, до речі, під час Другої світової Велика Британія
розрахувалась із Сполученими Штатами за масовану американську допомогу по
ленд-лізу.
Можна ще багато чого зробити. Головне – почати діяти.
У сухому остатку маємо: доленосний момент зараз не тільки в
Україні, а й також у США. Трамп рветься щосили на нове президентство. І поки,
на жаль, проводить свій наступ набагато більш жваво, ніж діє Джо Байден у своїй
кампанії.
Але ж це саме Байден не на словах, а реальними
справами став поруч з Україною у лютому 2022 року. І зробив дуже велику роботу,
щоб Україна змогла відбити агресію. Й зараз робить дуже багато для підтримки
нашої країни. Тому якщо зараз є можливість допомогти йому і знизити шанси перемогти
його конкурента Трампа – це варто зробити. Як раз той випадок, що допомагаючи партнерові
– ми прямо допомагаємо собі. Й навпаки.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.