Заснування ЄС: чи став світ безпечнішим

02 листопада 2023, 19:38
Власник сторінки
Народний депутат України
0
65

Цими днями Європейський Союз відзначає 30 років з моменту створення. 1 листопада 1993 року набула чинності Маастрихтська угода. Договір ратифікували 12 держав.

І, таким чином, об’єднання європейських країн, розпочате ще з 50-х років ХХ століття, зі створення Європейської спільноти з вугілля та сталі, Європейської економічної спільноти та Європейської спільноти з атомної енергії (Євратом) набуло нового рівня. 

ЄС мало декілька хвиль розширення і наразі складається з 27 країн та 447 мільйонів осіб, що мають громадянство ЄС. А це майже 6 % населення світу. В ЄС немає основної мови, замість того - аж 24 офіційні, нема й одного головуючого. 

“Єдність у різноманітті” - основне гасло, яким керується Європейський союз. Але для вступу кожна країна має втілювати основні принципи, що, на думку країн-членів ЄС, забезпечують мир, стабільність та процвітання на континенті. Це: верховенство права, повага до людської гідності, свободи, рівності. Головні критерії це, в першу чергу, демократія (тобто лише демократичні країни можуть бути членами ЄС), відсутність корупції, екологічна безпека та  відповідність національного законодавства з правом ЄС (acquis communautaire). 

Єврокомісія вже зробила перший моніторинг стану українського законодавства, наскільки він наближений до законодавства ЄС за главами acquis. В лютому 2023 року в аналітичному звіті Комісії йшлося про оцінку відповідності у 2,16 балів за шкалою від 1 до 5. Досить середній показник.  

Моніторинг проводився після того, як 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидатки в ЄС. Минуло 1,5 роки. За оцінкою української влади, відновлення перемовин з Євросоюзом слід чекати вже  до кінця року. Про “добрі новини” натякав Дмитро Кулеба, а видання Politico оприлюднило інформацію, що Європейська комісія 8 листопада має випустити новий звіт про прогрес кандидатів на вступ до ЄС. Там мають міститися рекомендації про початок переговорів з Україною та Молдовою. 

Паралельно із заявками на членство, ЄС і сам готується до внутрішньої реформи. 2022 та 2023 роки показали слабкі місця та навіть неспроможність деяких організацій виконувати проголошені ними місії та функції. І Євросоюз, здається, сам це розуміє. Він має відповідати новим викликам часу та протистояти війнам та агресії, яка спалахує то тут то там. 

Про необхідність змін вже неодноразово казали країни-засновниці ЄС - Німеччина та Франція. І 2 листопада  в Берліні почнеться обговорення реформи Євросоюзу. Там зберуться очільники та представники МЗС усіх держав ЄС, в тому числі й України, яка долучиться до обговорення на рівних. 

Які зміни чекатимуть Євросоюз? Багато не відомо, але достеменно мають обговорити так зване право вето, яке, згідно статуту, може накласти одна країна на загальне рішення інших. Блокування рішень дуже сповільнює процес і не дає змоги бути ефективними. Це, по суті, те, що робить Угорщина та Словаччина щоразу, коли інші країни виступають “за” підтримку України. 

Обговорення реформи триватиме не одну зустріч. Головне, щоб ці два процеси – реформа ЄС та вступ України - йшли паралельно і не впливали одне на одного. Так, сам по собі, факт переговорів та поступових рішень щодо прийняття України до Євросоюзу, поки йде повномасштабна війна, говорить про те, що ЄС не боїться викликів і має намір втілювати свої принципи в життя. 


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости мира
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.